Данієл Субашич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Данієл Субашич
Данієл Субашич
Данієл Субашич
Особисті дані
Народження 27 жовтня 1984(1984-10-27) (40 років)
  Задар, СФРЮ
Зріст 192 см
Вага 84 кг
Громадянство  Хорватія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Хорватія «Хайдук» (Спліт)
Номер 1
Юнацькі клуби
–2003 Хорватія «Задар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2009 Хорватія «Задар» 81 (0)
2008–2009   Хорватія «Хайдук» (Спліт) 18 (0)
2009–2012 Хорватія «Хайдук» (Спліт) 77 (0)
2012–2020 Франція «Монако» 239 (1)
2021– Хорватія «Хайдук» (Спліт) 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2006 Хорватія Хорватія U-21 6 (0)
2009–2018 Хорватія Хорватія 44 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 вересня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 червня 2020.

Даніє́л Суба́шич (хорв. Danijel Subašić, нар. 27 жовтня 1984, Задар, Хорватія) — хорватський футболіст, воротар клубу «Хайдук» (Спліт). Учасник чемпіонатів світу 2014 і 2018 років, чемпіонатів Європи 2012 і 2016 років у складі збірної Хорватії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Задар»

[ред. | ред. код]

Субашич почав свою професійну кар'єру, граючи за клуб з рідного міста Задар протягом сезону 2003-04. Після вильоту «Задара» з вищого дивізіону наприкінці сезону 2005-06 він став гравцем основного складу під час перебування клубу в Другому дивізіоні Хорватії.

«Хайдук» (Спліт)

[ред. | ред. код]

Влітку 2008 року був відданий в оренду в «Хайдук» і одразу став основним гравцем клубу клубу, з'явившись у всіх 18 матчах ліги в першій половині сезону 2008-09. Під час зимового перерви в сезоні клуб вирішив викупити гравця. Субашич зберіг своє місце у складі у другій половині сезону, провівши ще 13 матчів за клуб. На початку сезону він також зіграв три матчі за клуб у кваліфікації Кубка УЄФА, дебютувавши в грі проти мальтійської «Біркіркари», «Хайдук» здобув розгромну перемогу з рахунком 4-0[1].

Данієл Субашич у складі збірної Хорватії. 10 червня 2013 року.

Під час свого другого сезону в «Хайдуку», він провів в цілому 28 матчів, а також ще два виступи у кваліфікації Ліги Європи, крім того допоміг клубу виграти Кубок Хорватії.

В сезоні 2010-11 він зіграв 20 матчів у лізі. Він отримав травму коліна на початку листопада, яка вивела його з ладу до Нового року. Але він не втратив місце в основі, оговтавшись після травми. У тому сезоні «Хайдук» також мав право на участь в Лізі Європи, де Даніель залишився на лавці запасних лише на один матч. Особливо добре він зарекомендував себе в матчі з «Зенітом», де незважаючи на програш команди зробив багато сейвів, в тому числі парирував пенальті від Алессандро Розіни[2].

«Монако»

[ред. | ред. код]

У січні 2012 року в боротьбу за Субашича вступив французький клуб «Монако» з Ліги 2[3]. Спочатку на гравця претендував ще німецький клуб «Шальке 04», але в підсумку Субашич таки відправився у Францію. Контракт був підписаний на чотири з половиною роки за сприяння одного з найкращих хорватських менеджерів з трансферів, Марко Налетилича. Сам Субашич був дуже задоволений своїм переходом та пообіцяв зробити все можливе, щоб в наступному сезоні клуб повернувся в вищий дивізіон. Він зіграв 17 матчів за клуб протягом 2011-12 сезону, причому в п'яти з них не пропустив жодного гола. В останньому турі сезону він забив переможний гол зі штрафного, чим допоміг команді здобути виїзну перемогу з рахунком 2-1 над «Булонню».

У сезоні 2012-13 зіграв у 35 матчах і допоміг клубу виграти Лігу 2.

А вже за чотири сезони, у розіграші 2016/17, допоміг «Монако» своєю надійностю (28 пропущених голів у 36 матчах) здобути перемогу у найвищому французькому дивізіоні.

Улітку 2019 з приходом до клубу Бенжамена Лекомта втратив місце в основному складі.

8 червня 2020 Даніель покинув клуб[4].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Субашич дебютував в збірної Хорватії до 21 року в товариському матчі проти однолітків з Данії 1 березня 2006 року. У тому ж році він зіграв у цілому 6 міжнародних матчів за команду, в тому числі два в кваліфікації до Чемпіонату Європи з футболу серед молодіжних команд 2007 року.

2009 року він був призваний в національну збірну Хорватії та дебютував 14 листопада 2009 року в товариському матчі зі збірною Ліхтенштейну в Виинковцях, відстояв всі 90 хвилин та залишив ворота Хорватії сухими (перемога 5-0). У травні 2010 року він зіграв ще два міжнародних товариських матчі, обидва на виїзді проти Австрії та Естонії, знову не пропустивши в жодній з ігор. Однак, протягом тривалого часу залишався лише дублером Стіпе Плетікоси[2]. У такому статусі був учасником чемпіонату світу 2014 року, на якому в усіх трьох матчах хорватів їх ворота захищав Плетикоса.

Основним голкіпером хорватської збірної став восени того ж 2014 року, після того, як Плетикоса оголосив про завершення виступів у збірній. На Євро-2016 захищав ворота національної команди в усіх її матчах на турнірі — трьох іграх групового етапу та програному з рахунком 0:1 матчі 1/8 фіналу проти майбутніх переможців першості, португальців.

Чемпіонат світу 2018 року також починав як основний голкіпер. Не пропустивши жодного гола у двох стартових матчах групового етапу — проти Нігерії (2:0) і Аргентини (3:0) — допоміг балканцям завчасно забезпечити собі вихід до стадії плей-оф. На початку цієї стадії у грі 1/8 фіналу проти збірної Данії, основний і додатковий час якої завершився унічию 1:1, забезпечив перемогу своєї команди у серії післяматчевих пенальті з рахунком 3:2. У цій серії повторив рекорд португальця Рікарду 2006 року за кількістю відбитих 11-метрових у серії післяматчевих пенальті в іграх фінальної частини чемніонату світу, тричі заблокувавши удари данських футболістів[5].

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Хорватія Хорватія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-11-2009 Вінковці Хорватія Хорватія 5 – 0 Ліхтенштейн Ліхтенштейн товариський матч -
19-5-2010 Клагенфурт-ам-Вертерзеє Австрія Австрія 0 – 1 Хорватія Хорватія товариський матч -
26-5-2010 Таллінн Естонія Естонія 0 – 0 Хорватія Хорватія товариський матч -
25-5-2012 Пула Хорватія Хорватія 3 – 1 Естонія Естонія товариський матч -1
10-6-2013 Женева Хорватія Хорватія 0 – 1 Португалія Португалія товариський матч -1
5-3-2014 Санкт-Галлен Швейцарія Швейцарія 2 – 2 Хорватія Хорватія товариський матч -2
4-9-2014 Пула Хорватія Хорватія 2 – 0 Кіпр Кіпр товариський матч -
9-9-2014 Загреб Хорватія Хорватія 2 – 0 Мальта Мальта Відбір до ЧЄ 2016 -
10-10-2014 Софія (місто) Болгарія Болгарія 0 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2014 Осієк Хорватія Хорватія 6 – 0 Азербайджан Азербайджан Відбір до ЧЄ 2016 -
16-11-2014 Мілан Італія Італія 1 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -1
28-3-2015 Загреб Хорватія Хорватія 5 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -1
7-6-2015 Вараждин Хорватія Хорватія 4 – 0 Гібралтар Гібралтар товариський матч -
12-6-2015 Спліт Хорватія Хорватія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2016 -1
3-9-2015 Баку Азербайджан Азербайджан 0 – 0 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -
6-9-2015 Осло Норвегія Норвегія 2 – 0 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -2
10-10-2015 Загреб Хорватія Хорватія 3 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2015 Та-Калі Мальта Мальта 0 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -
23-3-2016 Осієк Хорватія Хорватія 2 – 0 Ізраїль Ізраїль товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
27-5-2016 Копривниця Хорватія Хорватія 1 – 0 Молдова Молдова товариський матч -
4-6-2016 Рієка Хорватія Хорватія 10 – 0 Сан-Марино Сан-Марино товариський матч -
12-6-2016 Париж Туреччина Туреччина 0 – 1 Хорватія Хорватія ЧЄ 2016 - 1-й етап -
17-6-2016 Сент-Етьєн Чехія Чехія 2 – 2 Хорватія Хорватія ЧЄ 2016 - 1-й етап -2
21-6-2016 Бордо Хорватія Хорватія 2 – 1 Іспанія Іспанія ЧЄ 2016 - 1-й етап -1
25-6-2016 Ланс Хорватія Хорватія 0 – 1 Португалія Португалія ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу -1
6-10-2016 Шкодер (місто) Косово Косово 0 – 6 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -
9-10-2016 Тампере Фінляндія Фінляндія 0 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -
12-11-2016 Загреб Хорватія Хорватія 2 – 0 Ісландія Ісландія Відбір до ЧС 2018 -
24-3-2017 Загреб Хорватія Хорватія 1 – 0 Україна Україна Відбір до ЧС 2018 -
3-9-2017 Загреб Хорватія Хорватія 1 – 0 Косово Косово Відбір до ЧС 2018 -
5-9-2017 Ескішехір Туреччина Туреччина 1 – 0 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -1
6-10-2017 Річка Хорватія Хорватія 1 – 1 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧС 2018 -1
9-10-2017 Київ Україна Україна 0 – 2 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -
9-11-2017 Загреб Хорватія Хорватія 4 – 1 Греція Греція Відбір до ЧС 2018 -1
12-11-2017 Пірей Греція Греція 0 – 0 Хорватія Хорватія Відбір до ЧС 2018 -
24-3-2018 Маямі Перу Перу 2 – 0 Хорватія Хорватія товариський матч -2
3-6-2018 Ліверпуль Бразилія Бразилія 2 – 0 Хорватія Хорватія товариський матч -2
8-6-2018 Осієк Хорватія Хорватія 2 – 1 Сенегал Сенегал товариський матч -1 Замінений на 67-ій хвилині 67'
16-6-2018 Калінінград Хорватія Хорватія 2 – 0 Нігерія Нігерія ЧС 2018 - 1-й етап -
21-6-2018 Нижній Новгород Аргентина Аргентина 0 – 3 Хорватія Хорватія ЧС 2018 - 1-й етап -
1-7-2018 Нижній Новгород Хорватія Хорватія 1 – 1 д.ч.
(3-2 п.п.)
Данія Данія ЧС 2018 - 1/8 фіналу -1
7-7-2018 Сочі Росія Росія 2 – 2 д.ч.
(3 – 4 п.п.)
Хорватія Хорватія ЧС 2018 - чвертьфінал -2
11-7-2018 Москва Хорватія Хорватія 2 – 1 д.ч. Англія Англія ЧС 2018 - півфінал -1
15-7-2018 Москва Франція Франція 4 – 2 Хорватія Хорватія ЧС 2018 - фінал -4
Усього Матчів 44 Голів -29

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Хайдук»: 2009-10, 2021-22, 2022-23
«Монако»: 2016-17

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хорватия — Даниель Субашич. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  2. а б Даниэль Субашич — Хорватия — Газета. Ru|Евро 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  3. Subašić na 4,5 godina potpisao za Monaco (Croatian) . vecernji.hr. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 27 січня 2012.
  4. Danijel Subasic quitte Monaco. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 17 березня 2021.
  5. ДАЛИЧ: «Не каждый день вратарь отражает три пенальти в серии» [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]