Координати: 45.037415° пн. ш. 35.382191° сх. д. / 45° пн. ш. 35° сх. д. / 45; 35

Дача Вікторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія
Головний фасад та огорожа
Головний фасад та огорожа
Головний фасад та огорожа
45.037415° пн. ш. 35.382191° сх. д. / 45° пн. ш. 35° сх. д. / 45; 35
КраїнаУкраїна Україна
МістоФеодосія, пр-т Айвазовського, 31
Типбудівля
Тип будівлідача
Стильмавританський стиль
Автор проєктуМикола Краснов (можливо)
АрхітекторКраснов Микола Петрович
ЗасновникСоломон Крим
Дата заснування1914
Статус Комплекс пам'яток 01-116-0121 — 01-116-0123
Станнезадовільний

Вікторія. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Вікторія
Вікторія
Вікторія (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дача Вікторія (колишня дача Соломона Крима, також дача «Отрада») — комплекс пам'яток національного значення у Феодосії. Складається з головного та гостьового корпусів, а також огорожі та малих архітектурних форм. Будівля зведена у 1914 році.

Історія

[ред. | ред. код]
Профіль будівлі
Арка між корпусами

Наприкінці 19 століття в Феодосії, згідно з переписом населення, налічувалося 144 представники династії Крим. Усі вони були родичами та членами однієї сім'ї. Найвідомішим представником династії був Соломон Самуїлович Крим. Родині Крим належали комерційний банк, пароплавна компанія та інші великі об'єкти. Соломон Крим — був головою 2-го Кримського крайового уряду, ініціатором заснування Таврійського університету; караїм за походженням, учасник і провідник караїмського руху в Криму та в екзилі, сином відомого в XIX столітті міського голови Феодосії[1].

Дача Соломона Криму називається дача «Вікторія» — «Перемога». Але крім назви «Вікторія» в джерелах зустрічається і ще одне ім'я дачі — «Отрада».

Поруч на проспекті Айвазовського розташована інша власність Кримів — Дача Мілос.

Зведення маєтку почалося у 1912 році. Будівництво було закінчене в 1914 році, дату підтверджують римські цифри на фасаді будівлі (MCMXIV). Дача побудована за проєктом відомого ялтинського архітектора Миколи Петровича Краснова.

За Радянської влади дача перейшла у державну власність. У будинку розмістився санаторій. В період Німецько-радянської війни, будівля істотно постраждала. Відновлення проводилося за проєктом архітекторів Ю. Ф. Коломійченка та А. З. Коломійченка.

У колишньому особняку «Отрада» протягом багатьох років розташовувався лікувальний корпус № 5 санаторію «Восход». Дача знаходиться у власності приватних інвесторів. Санаторій оперує лише прибудовою, в якій розташована соляна печера.

Влітку в будівлі дачі розташовується кінотеатр і громадський туалет. Будівля перебуває у дуже поганому стані та потребує реконструкції.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Дача Вікторія побудована у середньовічному іспано-мавританському стилі з великою кількістю ліпнини та різьблення по каменю.

Каменярем був феодосійський майстер Ян Фока. Головна особливість фасаду — орнамент — поєднує традиційні архітектурні фігури кримського Середньовіччя. Прикрашають будівлю дачі вікна з трьома та п'ятьма частинами та колонами іонічного ордера[2].

Вирізняється також квадратна башта.

Фасад дачі мало прикрашати мозаїчне панно з краєвидами Феодосійської затоки. Панно було виготовлено в Італії, але згодом його місце зайняла червона плитка в шашечку, при перевезенні під час Першої світової війни корабель з панно підірвався на міні й затонув[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Путеводитель по Феодосии. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
  2. Дача «Отрада» (Виктория) / Ялта Путеводитель. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
  3. Журнал Крым. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 21 липня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Крым. Архитектура, памятники: фотоальбом. Авт. Фото Р. Т. Папикьян. Авт. текста В. И. Тимофеенко. — Київ: Мистецтво, 1991;(рос.)
  • Гармаш П. Е. Путеводитель по Крыму. — Сімферополь, 1996.(рос.)
  • Кизилов М. Б. Соломон Крым в воспоминаниях современника: мемуары Винцентия Томашевича (1909—1915). «Историческое наследие Крыма», 2005, № 10 / є електронна версія на сайт Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим (рос.)

Див. також

[ред. | ред. код]