Палац княгині Гагаріної
| Палац княгині Гагаріної | |
|---|---|
 | |
44°35′36″ пн. ш. 34°22′7″ сх. д. / 44.59333° пн. ш. 34.36861° сх. д. | |
| Тип | шато |
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України, об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | АРК, с-ще Утьос, вул. Гагаріної, 5 |
| Архітектурний стиль | Романське мистецтво |
| Архітектор | Краснов Микола Петрович |
| Будівництво | 1902 — 1907 |
  Палац княгині Гагаріної (Україна) | |
 | |
 Палац княгині Гагаріної у Вікісховищі | |
Палац княгині Гагаріної — палац, збудований на початку XX століття біля мису Плака на березі Кучук-Ламбатської бухти (Крим) на замовлення княгині Анастасії Давидівни Гагаріної. Нині санаторій «Утьос».
Елементи романського стилю: башточки, вузькі вікна-бійниці — додають йому схожості з середньовічним замком. Над головним входом — родовий герб князів Гагаріних з написом латинською: «У давнині — сила». Найвиразнішим є східний фасад будівлі, обвитий виноградом.
На початку XIX століття на мисі Плака була побудована садиба таврійського губернатора А. М. Бороздіна. Тут збудували палац в стилі ампір, із затишними кімнатами і великою бібліотекою. Навколо палацу був розбитий парк. У маєтку гостювали знамениті мандрівники П. І. Сумароков, О. С. Пушкін, О. С. Грибоєдов, Адам Міцкевич, В. А. Жуковський.
Після смерті Бороздіна маєтком володіла його дочка Марія, потім її другий чоловік князь О. І. Гагарін (ад'ютант графа М. С. Воронцова). В 1857 році господаркою маєтку стає грузинська княжна Анастасія Орбіліані-Гагаріна.
У 1902 році, вже у віці 70 років, княгиня Гагаріна почала будівництво нового палацу. Нею був запрошений відомий архітектор М. П. Краснов для проєктування палацу, домової Олександро-Невської церкви та винних погребів і нагляду за будівництвом.
Будівництво велося досить швидко. Матеріали завозилися в основному із-за кордону: облицювальна керамічна плитка і мармур для сходів — з Італії, венеційське скло — з Франції, черепиця — з Німеччини. Каменотеси, столяри, теслі, облицювальники були привезені з різних областей імперії. Палац вирішено в мотивах модернізованої давньогерманської архітектури. Будівництво було завершено в 1907 році. У цьому ж році княгиня Гагаріна померла. Вона похована у дворику домової Олександро-Невської церкви.
Нині в палаці розміщується адміністративний корпус санаторію «Утьос».
-
Палац княгині Гагаріної. 2014 рік. -
Палац княгині Гагаріної. Ракурс. -
Оздоблення палацу на вході. -
Палац княгині Гагаріної. Ракурс. -
Пам'ятник княгині Гагаріній-Орбеліані поблизу палацу. -
Карта парку -
Герб над входом у палац -
Домова церква Гагаріних, побудована у візантійсько-грузинському стилі
- «Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов». Харків: «Библєкс», 2009. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 156—157
Замки та палаци Криму | ||
|---|---|---|
| Збережені | Алупка (Воронцовський) • Алушта (Стахєєва) • Бахчисарай (палац) • Гаспра (Ластівчине гніздо) • Кореїз (Дюльбер) • Євпаторія (Гелеловіча) • Кореїз (Юсуповський) • Лівадія (палац) • Масандра (Олександра ІІІ) • Сімеїз (Мальцевих) • Танкове (Говорова-Топалова) • Феодосія (Стамболі) • Утьос (Гагаріної) • Ялта (Чехова) |  |
| Частково збережені | ||
| Руїни | Алушта (Алустон) • Балаклава (Чембало) • Білогірськ (Таш-Хан) • Велике Садове (Сюйренська фортеця) • Веселе (Кутлак) • Гурзуф (фортеця) • Залісне (Ескі-Кермен) • Інкерман (Каламіта) • Кам'янське (Арабат) • Високе (Керменчик) • Керч (Єні-Кале) • Кореїз (дача Чаїр) • Кріпке (Киз-Куле) • Морське (Чобан-Куле) • Передущельне (Качі-Кальон) • Перекоп (Ор-Капу) • Ферсманове (замок) • Ходжа Сала (Мангуп) • Чуфут-Кале (фортеця) | |
| Повністю зруйновані | ||
