Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°21′07″ сх. д. / 50.453347222222° пн. ш. 30.351855555556° сх. д. / 50.453347222222; 30.351855555556

Дача на Львівській, 80

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дача на Львівській, 80
50°27′12″ пн. ш. 30°21′07″ сх. д. / 50.453347222222° пн. ш. 30.351855555556° сх. д. / 50.453347222222; 30.351855555556
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Типбудівля і дача
Стильнеоренесанс

Дача на Львівській, 80. Карта розташування: Київ
Дача на Львівській, 80
Дача на Львівській, 80
Дача на Львівській, 80 (Київ)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Да́ча Дья́кова — колишній дачний будинок на Львівській вулиці, 80, що на Святошині у Києві.

За визначенням дослідників, будинок — один із найяскравіших зразків первісної дачної забудови на Святошині початку XX сторіччя[1].

Наказом управління охорони культурної спадщини від 2 квітня 1998 року № 15 поставлена на облік пам'яток архітектури.

З боку вулиці будинок повністю закритий парканом.

Історія

[ред. | ред. код]
Дача розташовувалась поблизу Святошинського ставка

1897 року територію колишньої Києво-Межигірської лісової дачі, виділену під забудову Святошинських дач, розділили на 450 ділянок. На замовлення «Товариства сприяння благоустрою дачної місцевості Святошин» міський архітектор Олександр Кривошеєв і технік Олександр Хойнацький розробили 24 типи проєктів дачних будівель у стилі вілл на європейських курортах[2].

В 1905—1908 роках у кінці вулиці, неподалік від Святошинського ставка звели дачний будинок для Іполита Дьякова, київського міського голови у 1906—1916 роках[1].

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала садибу.

Станом на початок XXI сторіччя, приміщення колишньої дачі займала районна державна автоінспекція[3].

Архітектура

[ред. | ред. код]
Декор

Дачний будинок відступає від червоної лінії забудови.

Одноповерховий, цегляний, прямокутний у плані будинок на високому цоколі має підвал під наріжжям, пласкі дерев'яні перекриття і тридільний, вальмовий бляшаний дах.

Вирішений у формах «київського неоренесансу»[1].

Фасад

Будівля має асиметричну композицію. Центром чолового (південного) фасаду виступає тривіконний об'єм, оздоблений декором. Площина по боках фланкована тричвертєвими колонами композитного ордера з вазами.

Прямокутні віконні прорізи облямовані композитними колонами, увінчаними декоративними вазами з фруктами. Напівкруглі сандрики оздоблені ліпленими квітами, листям і мушлями. Підвіконня прикрашене фестонами-гірляндами. У міжвіконні містяться вертикальні гірлянди і дві жіночі фігури під декоративними балдахінами-піддашшям[1].

Фриз — двоярусний. Верхній ярус оздоблений напіврозетками у формі мушлів, нижній — рослинним орнаментом. Карниз прикрашений дентикулами (сухариками). Над ним височіє фронтон з овальним отвором.

На західному фасаді розташований парадний вхід з дерев'яним ґанком.

Праворуч до центральної частини будівлі долучається одновіконний об'єм[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]