Дача на Максименка, 9

Дача на Максименка, 9
50°31′52″ пн. ш. 30°21′35″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Пуща-Водиця
Тип	дача
Стиль	еклектика (архітектура)
Дача на Максименка, 9 Дача на Максименка, 9 (Київ)
Медіафайли у Вікісховищі

Да́ча на Макси́менка, 9 — колишній дачний будинок, розташований у кварталі між вулицями Федора Максименка, 3-ю і 4-ю лініями, що у Пущі-Водиці (Київ).

За визначенням дослідників, дача 1905 року — цінна пам'ятка цегляної дачної забудови початку ХХ сторіччя. Дачна споруда перебуває в занедбаному стані.

Наказом Міністерства культури України № 869 від 15 жовтня 2014 року будівля 1905 року поставлена на облік пам'яток архітектури (охоронний номер № 959-Кв).

До комплексу входив також будинок 1910 року, який був одним із найяскравіших зразків пуща-водицької дерев'яної дачної забудови початку ХХ сторіччя. Однак 2012 року пам'ятку знищила пожежа.

Історія

Дача 1910 року до знищення

1895 року територію Пуща-Водицького лісу передали під забудову дачного селища. Усім охочим надали дозвіл орендувати садиби за умови зведення дачного будинку впродовж двох років. Забудова в Пущі-Водиці пожвавилася 1897 року, коли почали активно розбудовувати Святошинські дачі.

Лісовий ландшафт, озера і відносно м'який клімат сприяли перетворенню Пущі-Водиці на кліматичний курорт.

1905 року на території садиби № 127, за тодішньою нумерацією, І. Міцкун збудував собі дачу. Дачний будинок 1910 року за однією версією належав І. Шефтелю, за іншою — М. Козловській, а з 1914 року — К. Пелешенку.

1922 року радянська влада націоналізувала садибу.

За радянських часів будівлі належали санаторію «Труд». У будинку 1905 року розміщувалась адміністрація санаторію, а в будинку 1910 року — бібліотека.

У грудні 2012 року будинок 1910 року згорів.

Архітектура

Дача 1905 року

Дачний будинок 1905 року розташований у північно-східному наріжжі санаторію серед листяних дерев.

Будинок вирішений у формі еклектизму.

Одноповерховий цегляний будинок поставлений на цегляний цоколь. Ззовні шальований дошками. Має бляшану покрівлю, балкові перекриття і дощану підлогу.

Фасад асиметричний. Акцентом виступає наріжна вежа, увінчана високою шатровою банею. Парадний вхід розташований на чоловому фасаді, ще один вхід — на тильному. Відкриті веранди накриті дахами, які спираються на різьблені дерев'яні стовпи. Пізніше з північного боку прибудували ще одну веранду.

Площини стін членовані прямокутними віконними прорізами, облямованими різьбленими лиштвами, надвіконними гуртами та наріжними лізенами. Здвоєнні вікна прикрашені складним різьбленим сандриком.

Типовими проєктами дач у Пущі-Водиці передбачалось оздоблення будинків витонченими різьбленими арками й фільонками веранд, а також ажурними підзорами уздовж даху.

• Дача 1905 року
• 
  Фасад
• 
  Веранда
• 
  Південно-східний бік

Дача 1910 року (втрачена)

Рештки дачі 1910 року після пожежі

Дачний будинок 1910 року розташовувався у північно-західному наріжжі санаторію.

Потрактований у формах історизму з елементами неоренесансу.

Одноповерховий дерев'яний будинок був поставлений на високий цегляний цоколь. Стіни складені з бруса. Ззовні будівля була шальована дошками. Дача мала вальмовий дах на дерев'яних кроквах, бляшану покрівлю, дерев'яні перекриття і перегородки, балкові перекриття і дощану підлогу.

Композиція — симетрична. Віссю виступав центральний ризаліт, до якого прилягали відкриті веранди на різьблених стовпах. Веранди були увінчані високими вежами з критими лускуватим покриттям шатровими банями.

Див. також

• Київські дачі

Джерела

• Горбик В'ячеслав, Тищенко Олександр. Пуща-Водиця (дачне селище) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1023—1025. — ISBN 966-95478-2-2. 
• Тищенко Олександр. Дача 1905 року на Максименка, 9 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1030—1032.
• Тищенко Олександр. Дача 1910 року на Максименка, 9 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 2. М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — С. 1032.