Перейти до вмісту

Двохсотлітня людина (фільм)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Двохсотлітня людина
Bicentennial Man
ЖанрФантастика, мелодрама
РежисерКріс Коламбус
ПродюсерMichael Barnathand, Gail Katzd, Кріс Коламбус, Mark Radcliffed, Лоуренс Марк і Вольфганг Петерсен
СценаристАйзек Азімов
Роберт Сілверберг
Ніколас Казан
На основіДвохсотлітня людина[1] і Позитронна людина[1]
У головних
ролях		Робін Вільямс
Ембет Девідц
Сем Нілл
Олівер Платт
Кірстен Уорен
Венді Крюсон
Джон Майкл Хігінс
ОператорФіл Мейос
КомпозиторДжеймс Хорнер
Кінокомпанія1492 Picturesd, Touchstone Pictures і Columbia Pictures
Дистриб'юторWalt Disney Studios Motion Pictures і Netflix
Тривалість126 хвилин
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1999
Кошторис$100 млн.
Касові збори87 400 000 $
IMDbID 0182789
РейтингMPAA: PG
bicentennialman.com
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Двохсотлітня людина.

«Двохсотлітня людина» (англ. Bicentennial Man) — американський сімейний фільм 1999 року, фантастична мелодрама. Прем'єра відбулася 13 грудня 1999 року. Стрічку зняли за оповіданням Айзека Азімова «Двохсотрічна людина», написаним у 1976 р.

Сюжет

[ред. | ред. код]

На початку нового тисячоліття стався прорив у глобальних технологіях. Люди вже не тримають вдома кішок і собак, вони заводять собі роботів. Так чинить і Річард Мартін (Сем Нілл). Він купує незвичний подарунок — нового робота NDR-114 (Ен-Ді-Ер-114) (Робін Вільямс[2]). Маленька дочка Річарда назвала його Ендрю. Оскільки робот, створений і куплений як домашній побутовий прилад, запрограмований на виконання невдячної і брудної роботи, поступово починає відчувати емоції і в нього виникають творчі ідеї, родина Мартіна згодом виявляє, що Ендрю — далеко не звичайний робот…

У ролях

[ред. | ред. код]

Факти про фільм

[ред. | ред. код]
  • Штаб-квартира компанії «NorthAm Robotics» насправді є штаб-квартирою «Oracle Corporation» в США.
  • Номер робота Ендрю — NDR-114. Тут можна простежити зв'язок зі Стенлі Кубриком, який неодноразово використовував це число в своїх фільмах (наприклад, «Заводний апельсин» (1971), «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав боятися і полюбив бомбу» (1964)). В оповіданні Азімова робот Ендрю «не пам'ятав» свого номера.
  • Три правила, яким підкоряється Ендрю, є «Три закони робототехніки», сформульовані Айзеком Азімовим, і які є дуже популярні в науковій фантастиці.
  • Машина, яку водить Ma'am, перш використовувалася у фільмі «Руйнівник» (1993).
  • Ім'я «Галатея» для героїні фільму вибрано не випадково. У стародавній міфології Галатея — ожила статуя, виліплена Пігмаліоном.

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
  • Фільм був номінований на премію «Оскар» за «Найкращий грим», але нагороду не отримав.
  • На «Blockbuster Entertainment Awards» Робін Вільямс та Ембет Девідц удостоїлися номінацій як «Найкращий комедійний актор» і «Найкраща комедійна актриса», але нагороди не отримали.
  • На церемонії «Hollywood Makeup Artist and Hair Stylist Guild Awards» фільм здобув нагороду в номінації «Найкращий грим (спецефекти)».
  • За роль андроїда Ендрю Робін Вільямс був також номінований на «Kids 'Choice Awards».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Шведська база даних фільмів — Svenska Filminstitutet.
  2. ↑ Робін Вільямс

Посилання

[ред. | ред. код]


Фільми Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Двохсотлітня_людина_(фільм)&oldid=43322074