Двоїна у санскриті

Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्, saṃskṛtā vāk, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова давньої Індії, що належить до індоєвропейської сім'ї мов. Окрім однини та множини, успадкувала ще й форму двоїни для самостійних частин мови.

Історія форм двоїни

Іменник

Залежно від кінцевої букви є дві групи іменників: з основою на шелестівку та голосну букву. Іменників з основою на голосний представлено декількома видами відмінювань. Слід згадати, що іменників основ на -а належать слова чоловічого та середнього роду, до основ на -аа, -іі та -ии — тільки жіночого (тут, до речі, у двоїні основ на -аа між основою та закінченнями, що починаються з голосної, з'являється з'єднувальний складник -y-). Тут іще є кореневі(!) основи на -aa, -ii та -uu, які у двоїні відмінюються, як звичайні основи на -іі та -ии (тільки до кореневих основ на -ii та -uu належить лише жіночий рід, а до -aa — жіночій та чоловічий). До основ на -ar/-tar належать іменники чоловічого та середнього роду

Одначе є у санскриті універсальні закінчення відменників, що підходять до всіх основ:

Відмінок	Двоїна
Давальний Орудний Відкладний	-bhyaam
Родовий Місцевий	-os

Основи на голосні

Первинні особові закінчення:

Відмінок	Основи на -а		Основи на -аа	Основи на -іі та -ии	Основи на -і та -и
	Чоловічий рід	Середній рід			Чоловічий та жіночій рід	Середній рід
Називний Знахідний Кличний	-au	-e	-e	-au	-ii/-uu	-nii
Давальний Орудний Відкладний	-aa/-bhyaam		-bhyaam	-bhyaam	-bhyaam
Родовий Місцевий	-ay/-os		-os	-os	-os	-nos

Наприклад:

Відмінок	Основи на -а		Основи на -аа	Основи на -іі	Основи на -ии	Основи на -і			Основи на -и			Кореневі основи на -aa, -ii та -uu
	suta (син)	vana (ліс)	sutaa (дочка)	nadii- (ріка)	vadhuu- (наречена)	paaNi (рука)	bhuumi (земля)	vaari (вода)	guru (учитель)	dhenu  (корова)	ashru (сльоза)	jaa (потомство)	shrii (краса)	bhuu (земля)
Називний Знахідний Кличний	syt'au	van'e	sut`e	nady`au	vadhv`au	paaN`ii	bh`uumii	v`aariNii	gur`uu	dhen`uu	`ashruNii	jau	shr`iyau	bh`uvau
Давальний Орудний Відкладний	sut`aabhyaam	van`aabhyaam	sut`aabhyaam	nad`iibhyaam	vadh`uubhyaam	paaN`ibhyaam	bh`uumibhyaam	v`aaribhyaam	gur`ubhyaam	dhen`ubhyaam	`ashrubhyaam	jaabhy`aam	shriibhy`aam	bhuubhy`aam
Родовий Місцевий	sut`ayos	van`ayos	sut`ayos	nady`os	vadhv`os	paaNy`os	bh`uumyos	v`aariNos	gur`os	dhenv`os	`ashruNos	jos	shriy`os	bhuv`os

Основи на шелестівку

Первинні особові закінчення:

Відмінок	Основи на -ar/-tar
	Чоловічий рід	Середній рід
Називний Знахідний Кличний	-au	-R^iN/-ii
Давальний Орудний Відкладний	-tR^i/-bhyaam
Родовий Місцевий	-tr/-os	-R^iN/-os

Наприклад:

Відмінок	Основи на -ar/-tar
	pitar (отець)	rikSitar (захисник)
Називний Знахідний Кличний	pit`arau	rakSit`aarau
Давальний Орудний Відкладний	pit`R^ibhyaam	rakSit`R^ibhyaam
Родовий Місцевий	pitr`os	rakSitr`os

Прикметник

Прикметники в санскриті формально не відмежовані від іменників, тому відміна іменників і прикметників, що мають один і той же вид основи, така сама.

Відмінок	dhiimant (розумний)	balin (сильний)	laghiiyas (більш легкий)
Називний Знахідний Кличний	dhiimantau (чол.) dhiimantii (жін. і сер.)	balinau (чол.) balinii (жін. і сер.)	laghiiyaa.nsau (чол.) laghiiyasi (жін. і сер.)
Давальний Орудний Відкладний	dhiimadbhyaam	balibhyaam	laghiiyobhyaam
Родовий Місцевий	dhiimatos	balinos	laghiiyasos

Числівник

Числівник dva має форми тільки двоїни і схиляється як основи на -a (aa), розрізняючися за родами, а от усі наступні числівники вже мають форми тільки множини.

Відмінок	Два	Дві (жін. і сер.)
Називний Знахідний Кличний	dv`au	dv`e
Давальний Орудний Відкладний	dv`aabhyaam
Родовий Місцевий	dv`ayos

Займенник

Особові займенники

Приклади:

Відмінок	Ми двоє	Ви двоє
Називний Кличний	aav`aam	yuv`aam
Родовий	aav`ayos, nau	yuv`ayos, vaam
Давальний	aav`aabhyaam, nau	yuv`aabhyaam vaam
Знахідний	aav`aam, nau	yuv`aam, vaam
Відкладний Орудний	aav`aabhyaam	yuv`aabhyaam
Місцевий	aav`ayos	yuv`ayos

Указівні займенники

Займенник tad (синонім — etad) є вказівним займенником, але при самостійному вживанні виконує функцію особового займенника третьої особи. Змінюється за родами: чоловічий рід — sa (той, він), жіночий рід — saa (та, вона), середній рід — tad (то, воно). Пам'ятаймо, що для жіночого й середнього роду займенник однаковий:

Відмінок	tad		etad
	ті два	ті дві	ті два	ті дві
Називний Знахідний Кличний	tau	te	etau	ete
Давальний Орудний Відкладний	t`aabhyaam		et`aabhyaam
Родовий Місцевий	t`ayos		et`ayos

Окрім займенника tad, яке може виступати і як указівний, і як особовий займенник 3-ї особи, і похідного вказівного займенника etad (це), у санскритіт є ще вказівні займенники ближнього плану idam "цей" (що знаходиться поблизу) і далекого плану adas "той/оний" (що знаходиться далеко від мовця):

Відмінок	idam		adas
	Ці два	Ці дві	Ті/оні двоє
Називний Знахідний Кличний	im`au	im`e	am`uu
Давальний Орудний Відкладний	aabhy`aam		am`uubhyaam
Родовий Місцевий	an`ayos		am`uyos

Варто згадати про займенник enad (те, воно), який має форми тільки знахідного відмінка, а у двоїні — ще й родового-місцевого:

Відмінок	enad
	Ті два	Ті дві
Знахідний	enau	ene
Родовий Місцевий	enayos

Займенникове відмінювання

Зразок відмінювання sarva — увесь, цілий, кожен:

Відмінок	Кожні два	Кожні дві
Називний Знахідний Кличний	sarvau	sarve
Давальний Орудний Відкладний	sarvaabhyaam
Родовий Місцевий	sarvayos

Дієслово

У санскриті три стани дієслова:

• активний (parasmaipada)
• пасивний (passivum)
• середній (aatmenepada).

Часів усього п'ять:

• теперішній (praesens)
• минулий (perfectum)
• аорист (aoristus)
• імперфект (imperfectum)
• майбутній (futurum).

Як уже відомо, санскрит має три числа: однина, двоїна та множина.

Теперішній час

Первинні особові закінчення:

Особа	Активний стан	Середній стан
	Двоїна
1	-vas	-vaahe
2	-thas	-aathe/-ithe
3	-tas	-aate/-ite

Приклади:

Особа	Активний стан						Середній стан
	likh (писати)	tan (тягнути)	as (бути)	daa (давати)	kar (робити)	vart (крутитися)	shikS (учитися)	tan (тягнути)	as (бути)	daa (давати)	kar (робити)	vart (крутитися)
1	likhaavas	tan(u)v`as	sv`as	dadv`as	kurv`as	vivR^itsaavas	shikSaavahe	tan(u)v`ahe	svahe	d`advahe	kurv`ahe	vivartiSaavahe
2	likhathas	tanuth`as	sth`as	datth`as	kuruth`as	vivR^itsathas	shikSethe	tanv`aathe	sathe	dad`aathe	kurv`aathe	vivartiSethe
3	likhatas	tanut`as	st`as	datt`as	kurut`as	vivR^itsatas	shikSete	tanv`aate	—	dad`aate	kurv`aate	vivartiSete

Імперфект

Первинні особові закінчення:

Особа	Активний стан	Середній стан
	Двоїна
1	-va	-vahi
2	-tam	-aathaam/-ithaam
3	-taam	-aataam/-itaam

Приклади:

Особа	Активний стан					Середній стан
	Pat (падати, літати)	tan (тягнути)	as (бути)	dhaa (ставити, класти)	kar (робити)	bhaS (говорити)	tan (тягнути)	dhaa (ставити, класти)	kar (робити)
1	`apataava	`atan(u)va	`aaasva	`adadhva	`akurva	`abhaaSaavahi	`atan(u)vahi	`adadhvahi	`akurvahi
2	`apatatam	`atanutam	`aastam	`adhattam	`akurutam	`abhaaSethaam	`atanvaathaam	`adadhaathaam	`akurvaathaam
3	`apatataam	`atanutaam	`aastaam	`adhattaam	`akurutaam	`abhaaSetaam	`atanvaatam	`adadhaataam	`akurvaataam

Бажальний спосіб

Бажального способу широко вживали були в санскриті, чітко відмежовуючи його функції від функцій наказового способу. Бажального способу у санскриті відмінювали так:

Особа	Активний стан				Середній стан
	likh (писати)	tan (тягнути)	as (бути)	kar (робити)	bhaS (говорити)	tan (тягнути)	kar (робити)
1	likh`eva	tanuy`aava	sy`aava	kury`aava	bh`aaSevahi	tanviv`ahi	kurviiv`ahi
2	likh`etam	tanuy`aatam	sy`aatam	kury`aaatam	bh`aaSeyathaam	tanviy`aathaam	kurviiy`aathaam
3	likh`etaam	tanuy`aataam	sy`aataam	kury`aataam	bh`aaSeyaataam	tanviy`aataam	kurviiy`aatam

Наказовий спосіб

Первинні особові закінчення:

Особа	Активний стан	Середній стан
	Двоїна
1	-aava	-aavahai
2	-tam	-aathaam/-ithaam
3	-taam	-aataam/-itaam

Наказовий спосіб у санскриті має повну парадигму відмінювання в усіх особах і числах, хоча, як бачимо, окремі форми для двоїни є тільки у першій особі.

Наприклад:

Особа	Активний стан				Середній стан
	likh (писати)	tan (тягнути)	as (бути)	kar (робити)	pac (палити, варити)	tan (тягнути)	kar (робити)
1	likh`aava	tan`avaava	`asaava	kar`avaava	p`acaavahai	tan`avaavahai	kar`avaavahai
2	likh`atam	tanut`am	st`am	kurut`am	p`acethaam	tanv`aathaam	kurv`aathaam
3	likh`ataam	tanut`aam	st`aam	kurut`aam	p`acetaam	tanv`aataam	kurv`aataam

Майбутній час

Простий майбутній час

Простий майбутній час утворюється від основи майбутнього часу, додаючи до себе первинні особисті закінчення:

Особа	Активний стан	Середній стан
	gam (іти)	daa (давати)
1	gamiSy`aavas	daasy`aavahe
2	gamiSy`athas	daasy`ethe
3	gamiSy`atas	daasy`ete

Описовий майбутній

Описовий майбутній час або майбутній II вживається для позначення дії в майбутньому, у певний указаний момент:

Особа	Активний стан	Середній стан
	as (бути) + daa (давати)	as (бути) + daa (давати)
1	sv`as + daataasvas	svahe + daataasvahe
2	sth`as + daataasthas	sathe + daataasathe
3	st`as + daataarau	daataarau

Кондиціоналіс

Від основи майбутнього часу утворюється порівняно рідко вживаний у санскриті стан — кондиціональ. Він позначає нереальну дію (яка за певних умов могла б статися в минулому) і вживається в обох частинах умовної пропозиції:

Особа	kar (робити)
1	`akariSyaava
2	`akariSyatam
3	`akariSyataam

Минулий час

Первинні особові закінчення:

Особа	Активний стан	Середній стан
	Двоїна
1	-va	-vahe
2	-athur	-aathe
3	-atur	-aate

Простий перфект

Приклади:

Особа	Активний стан			Середній стан
	kar (робити)	yaa (іти)	pat (падати, літати)	kar (робити)	j~naa (знати)	labh (отримувати)
1	cakR^iv`a	yayiv`a	petiv`a	cakR^iv`ahe	jaj~niv`ahe	lebhiv`ahe
2	cakr`athur	yay`athur	pet`athur	cakr`aathe	jaj~n`aathe	lebh`aathe
3	cakr`atur	yay`atur	pet`atur	cakr`aate	jajn`aate	lebh`aate

Джерела

• Кочергина В.А., Учебник санскрита. — Москва, 1994 — 336 с.