Дедюх Іван Мирославович

Іван Дедюх
Іван Дедюх;
Сержант
Загальна інформація
Народження	21 січня 1983; Тернопіль
Смерть	27 червня 2020 (37 років); Старогнатівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015; 2016; 2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	53 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»Нагрудний знак «Учасник АТО» Медаль «За жертовність і любов до України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дедюх.

Іва́н Миросл́авович Де́дюх (Дєдюх) (1983—2020) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1983 року в місті Тернопіль. Закінчив тернопільську ЗОШ № 28; 2001 року — ПТУ № 9. Після строкової армійської служби повернувся сержантом; працював торговим агентом, експедитором, водієм таксі. Захоплювався грою на гітарі. 2003 року одружився.

У 2014—2015 роках проходив службу за мобілізацією в 128-й бригаді. 6 місяців перебував на заробітках у Польщі. Рік проходив службу за контрактом в 44-й бригаді. Повернувшись додому, працював у службі таксі. 21 квітня 2020 року підписав контракт у батальйоні «Айдар». Сержант, командир бойової машини — командир відділення штурмової роти.

27 червня 2020 року загинув від множинних осколкових поранень внаслідок розриву невідомого боєприпасу поблизу Старогнатівки — в часі інженерного обладнання позицій. Іще один військовослужбовець зазнав поранення.

Похований на Алеї Слави Микулинецького кладовища в Тернополі. 1 липня в місті оголосили Днем жалоби. Було приспущено Державний Прапор України на будинках і спорудах усіх форм власності^[1].

Без Івана лишилися батьки, дружина, син і донька, племінниця Діана Довгань.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 334/2020 від 21 серпня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2]
відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України»
відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
21 серпня 2020 р. посмертно, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя»

Примітки

↑ Присутні не стримували сліз: у Тернополі попрощалися з загиблим на Сході сержантом. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 334/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Дедюх Іван Мирославович [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Казав — повернуся за рік. А повернувся у труні… [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Присутні не стримували сліз: у Тернополі попрощалися з загиблим на Сході сержантом. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.

[2] Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 334/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]