Перейти до вмісту

Дезі Баутерсе

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дезіре Делано Баутерсе
нід. Desiré Delano Bouterse
Дезіре Делано Баутерсе
Дезіре Делано Баутерсе
Баутерсе 12 серпня 2010 року
Прапор
Прапор
9-й Президент Суринаму
12 серпня 2010 року — 16 липня 2020 року
Попередник: Рональд Венетіан
Спадкоємець: Чан Сантохі
 
Ім'я при народженні: нід. Desiré Delano Bouterse Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 13 жовтня 1945(1945-10-13)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Домбург[nl], Нідерландська Гвіана
Смерть: 23 грудня 2024(2024-12-23)[4][5] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Суринам
 Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католицизм
Освіта: Royal Military Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Націонал-демократична партія / МегаКомбінація
Батько: Дезіре Баутерсе-старший
Мати: Вільгельміна ван Гемерт
Шлюб: Ingrid Bouterse-Figueirad і Ingrid Bouterse-Waldringd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Пеггі і Діно
 
Військова служба
Звання: підполковник
Нагороди:
Почесний орден Жовтої зірки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дезіре (Дезі) Делано Баутерсе (нід. Desiré Delano Bouterse; 13 жовтня 1945(19451013), Домбург[nl], Нідерландська Гвіана — 23 грудня 2024[6][7]) — суринамський військовий і політичний діяч. Відомий диктаторським правлінням в 1980-ті роки, коли були знищені десятки опозиціонерів, а також жінок і дітей («грудневі вбивства(інші мови)» і «різанина в Мойвані(інші мови)»). Перебував в міжнародному розшуку. Президент Суринаму 12 серпня 2010 — 16 липня 2020.

Біографія

[ред. | ред. код]

Баутерсе закінчив торговельну школу в Парамарибо, після чого працював у державній установі. У 1968 році переїхав до Нідерландів, де працював на фабриці в Дордрехті і навчався у військовій академії. Будучи гарним гравцем у баскетбол, майбутній диктатор зміг заробляти на життя спортивним інструктажем.

Баутерсе повернувся на батьківщину у 1975 році за два тижні до здобуття Суринамом незалежності і повернувся на військову службу. Разом з іншими сержантами він вчинив змову і 25 лютого 1980 року влаштував військовий переворот. Очоливши «Національну військову раду», Баутерсе проводив сувору політику націоналізації і боротьби з інакодумцями. Так, в грудні 1982 року у фортеці Форт-Зеландія були страчені п'ятнадцять осіб, які виступали проти диктатури (офіційно вони загинули при спробі втечі). У лютому 1986 року було атаковане село Мойвана, де знаходився будинок Ронні Брюнсвійка[nl], колишнього охоронця Баутерсе, а згодом ватажка повстання проти нього. Внаслідок нападу загинули 35 людей, в основному жінки і діти[джерело?].

Політика звинувачують не тільки у фізичних розправах над політичними опонентами, а й у торгівлі наркотиками. У 1999 році суд Нідерландів заочно визнав Дезі Баутерсе винним у торгівлі кокаїном і засудив до 11 років позбавлення волі. Хоча диктатор був оголошений у міжнародний розшук, проте не був виданий Нідерландам, оскільки країнами не підписано угоду про екстрадицію[8].

Після приходу до влади цивільного уряду Баутерсе все ще мав великий політичний вплив. Він мав намір брати участь у президентських виборах 2005 року, але змінив своє рішення. У 2010 році його блок «МегаКомбінація» здобув перемогу на парламентських виборах і Баутерсе був обраний президентом. Під час церемонії інавгурації Баутерсе, заявив, що «змінився» і тепер керуватиме країною набагато м'якше[8].

На посаді президента він зробив низку неоднозначних дій: вручив ордени учасникам перевороту 1980 року, призначив платню своїй дружині і помилував прийомного сина, засудженого до тюремного терміну за вбивство і пограбування[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]