Дейкун Іван Вікторович

Іван Дейкун
Іван Дейкун;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	23 липня 1978; с-ще. Радгосп-Технікум
Смерть	6 жовтня 2019 (41 рік); Красногорівка
Військова служба
Роки служби	2018-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	28 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Оборона Маріуполя; Бої за Мар'їнку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дейкун.

Іва́н Ві́кторович Дейку́н (1978—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1978 року в селищі Радгосп-Технікум, зараз село Іллінецьке Іллінецького району Вінницької області, жив у місті Новоукраїнка (Кіровоградська область). Працював в аграрних підприємствах.

Від 27 квітня 2018 року служив за контрактом у 179-му центрі військ зв'язку, потім — Новоукраїнському РВК, радіотелефоніст вузла зв'язку та телеформатизації. Відкомандирований до 28-ї бригади; старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 1-го механізованого батальйону. Брав участь у боях за Новотроїцьке, Богданівку, Маріуполь.

6 жовтня 2019 року в пообідню пору під час бойового чергування на опорному пункті поблизу Красногорівки внаслідок обстрілу з великокаліберного кулемета зазнав кількох кульових поранень грудної клітки, це спричинило сильний крововилив у легені. Помер за кілька хвилин у реанімобілі (від больового шоку і втрати крові). Противник обстрілював позиції біля Красногорівки з напрямку селищ Трудівських (Петровський район Донецька) зі снайперської та стрілецької зброї.

10 жовтня 2019-го похований у Новоукраїнці^[2].

Без Івана лишились мама, цивільна дружина та син 2003 р.н.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 19/2020 від 21 січня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].

Примітки

↑ Кулеметний обстріл під Красногорівкою: загинув боєць 28 омбр Іван Дейкун. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
↑ «Був сильний крововилив у легені»: на Кіровоградщині попрощалися з українським захисником. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
↑ Указ Президента України від 24 грудня року № 19/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Дейкун Іван Вікторович [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кулеметний обстріл під Красногорівкою: загинув боєць 28 омбр Іван Дейкун. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 5 травня 2020.

[2] «Був сильний крововилив у легені»: на Кіровоградщині попрощалися з українським захисником. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.

[3] Указ Президента України від 24 грудня року № 19/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]