Дем'янчук Михайло Іванович (громадський діяч)
| Дем'янчук Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народився | 17 листопада 1899 Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 13 серпня 1975 (75 років) Сільвер Спрінг, США |
| Поховання | С. Бавнд Брук, Нью-Джерсі, США |
| Громадянство | Австро-Угорщина→ЗУНР→Друга Річ Посполита→США |
| Національність | українець |
| Alma mater | Таємний український університет |
| Членство | СУКіП, "Луг", Об’єднання Бувших Вояків – Українців Америки (ОбВУА) |
| Військове звання | хорунжий (УГА) |
Михайло Іванович Дем'янчук (17 листопада 1899, Надвірна, Надвірнянський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 13 серпня 1975, Сільвер Спрінг, США) — громадський діяч, хорунжий УГА, підприємець.[1]
Народився 17 листопада 1899 року в Надвірній, проживав на вул. Станіславській (3 Мая), буд. № 17. У 1909 р. закінчив народну школу. Протягом 1909—1916 рр. навчався в Станиславівській гімназії, вступив до «Пласт». У червні 1916 р. призвали до австрійського війська. Перебував у напіввійськовій будівельній сотні, а згодом призначений до 19 полку стрільців, з 1917 р. із похідною сотнею прибув до вишкільної групи 45 австрійської дивізії в околиці Мармароського Сиготу. 29 квітня 1918 р. в Станиславівській гімназії склав іспити й отримав атестат.
Наприкінці липня повернувся до 19 полку стрільців у Львові, а звідти призначений до старшинської школи XI австрійського корпусу в Кам'янці Струмиловій на Львівщині де вночі 31 жовтня 1918 р. допомагав у встановленні української влади у місті й повіті. 3 листопада переїхав до Львова. На Підзамчі брав участь у боях до 21 листопада 1918 р., де тримав контузію. Після відпустки зголосився до Коша Українських Січових Стрільців у Станіславі, працював сотенним писарем. Згодом його направили до Державного Секретаріяту Військових Справ у Станиславові. Вступив до УСС. У рядах цієї сотні брав участь у «Чортківській офензиві».
У складі штабу III Бригади ЧУГА відправився на фронт проти поляків в околиці Могилева. Перейшов з ЧУГА на сторону Дієвої Армії УНР та потрапив у польський полон. Перебував у таборі для полонених у Тухолі до 28 грудня 1920 року. Після полону повернувся до Надвірної.[2]
Протягом 1921—1925 рр. — студент Таємного українського університету. Закінчив вищі торговельні курси при «Просвіті» у Львові. У фірмі «Полотно» у Львові пройшов торговельну практику і заснував у Надвірній текстильно-ґалантерейну крамницю. Став співзасновником філії Союзу Українських Купців і Промисловців, головою міського товариства «Луг»,[3] заступником голови спортивного товариства «Бескид». У двох каденціях — радник громадської ради. Двічі був арештованим та просидів 11 місяців у польських тюрмах.[4]
У 1939 р. виїхав на еміграцію, керував підприємством у Шльонську (Польща), де також включився у громадсько-суспільну працю. У 1945 р. переїхав до Німеччини.
У 1952 р. переїхав до США. Жив у Міннеаполісі, працював там як член відділу філії УККА, засновник та перший голова «Пластприяту». Восени 1965 р. переїхав до Філадельфії і працював кресляром. У вересні 1956 р. заснував підприємство «Космос». Започаткував друк українських вишиваних узорів на текстильних матеріалах та у такий спосіб популяризував українську вишивку. Активний у товаристві "Союз українських купців і підприємців «СУКІП», в Об'єднанні Бувших Вояків — Українців Америки (ОбВУА), філії УККА, короткий час — член співочого товариства «Кобзар» у Філадельфії, член «Самопомочі», «Тризуба», товариства Прихильників Української Національної Ради (УНРади — українського парламенту за кордоном), Організації державного відродження України (ОДВУ) та член Спілки Українських журналістів.
Михайло Дем'янчук входив до редакційної колегії видання "Альманах Станиславівської Землі: збірник матеріалів до історії Станиславова і Станиславівщини.[1]
Помер 13 серпня 1975 р. у Сілвер Спрінґ. Похований на цвинтарі у С. Бавнд Брук, Нью-Джерсі (США).
- ↑ а б Гандзюк, Ростислав (1999). Надвірна. Історичний нарис. Івано-Франківськ: Сіверсія.
- ↑ Андруняк, І (2020). Пластун Михайло Дем’янчук у боротьбі за незалежність та соборність Української держави. http://volya.if.ua/.
- ↑ Семкіяш, М (2011). Адвокат Валеріан Банах – ідейний самостійник. http://volya.if.ua.
- ↑ Семкіяш, М (2019). Надвірнянські Дем`янчуки та їхній внесок у розвиток новітньої української історії. Надвірнянські Дем`янчуки та їхній внесок у розвиток новітньої української історії.
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |