Денисюк Федір Гнатович
| Денисюк Федір Гнатович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 10 червня 1910 с. Турчинка Хорошівського району, Житомирська область | |||
| Смерть | 28 грудня 1948 (38 років) с. Віляка, Латвія | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Приналежність | українець | |||
| Рід військ | піхота | |||
| Роки служби | 1941—1945 | |||
| Звання | Лейтенант | |||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
Федір Гнатович Денисюк (1910–1948) — лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Федір Денисюк народився 10 липня 1910 року в селі Турчинка (нині — Хорошівський район Житомирської області України) в сім'ї селянина. У 1925 році закінчив п'ять класів школи. Проживав і працював в Куйбишеві (нині — Самара). У серпні 1941 року Денисюк був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З вересня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Північно-Кавказькому, Степовому, 3-му Українському фронтах. У боях тричі був поранений. До жовтня 1943 року червоноармієць Федір Денисюк був стрільцем 4-ї роти 177-го стрілецького полку 236-ї стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
У ніч із 1 на 2 жовтня 1943 року Денисюк у складі свого відділення переправився через Дніпро і взяв активну участь у захопленні плацдарму на його східному березі. Коли загинув командир відділення, Денисюк замінив його собою. 2 і 3 жовтня він активно брав участь у відбитті декількох німецьких контратак. У тих боях Денисюк особисто знищив 27 ворожих солдатів і офіцерів. 3 жовтня під час відбиття шостої за день контратаки він зазнав поранення в груди, але поля бою не покинув, продовжуючи боротися. До вечора Денисюк, який втратив багато крові, знепритомнів і був відправлений у госпіталь[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за «сміливу ініціативу, героїзм і мужність, виявлені в бою при форсуванні Дніпра» червоноармієць Федір Денисюк був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1936[1].
У грудні 1945 року у званні лейтенанта Денисюк був звільнений у запас. Проживав і працював в місті Віляка Латвійської РСР. Помер 28 грудня 1948 року, похований у Віляка на кладовищі Ержеполес[1].
Був також нагороджений орденом Червоної Зірки і низкою медалей[1].
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Золоті Зірки Полісся. 3-е вид., Київ, 1985.