Денні Мастерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денні Мастерсон
англ. Danny Masterson
Ім'я при народженніангл. Daniel Peter Masterson
Народився13 березня 1976(1976-03-13)[1] (48 років)
Альбертсон, Нассау, Нью-Йорк, США[2]
Громадянство США
РелігіяСаєнтологія
Діяльністьтелеактор, кіноактор, актор
Alma materПростір молодих акторівd і Garden City High Schoold
Роки діяльності1988 — 2018
У шлюбі зБіжу Філліпсd
ДітиFianna Frances Mastersond
Брати / сестриAlanna Mastersond, Крістофер Мастерсон і Jordan Mastersond
IMDbnm0005194
Нагороди та премії
Почесна медаль острова Елліс
CMNS: Денні Мастерсон у Вікісховищі

Деніел Пітер Мастерсон (англ. Danny Masterson; нар. 13 березня 1976(1976березня13)[3]) — американський ґвалтівник[4][5][6][7] і колишній актор, знаний за ролями Стівена Гайда у «Шоу 70-х» (1998—2006), Майло Фостера в «Чоловіки за роботою» (2012—2014) і Джеймсона Беннетта в «Ранчо» (2016—2018). У травні 2023 року його визнали винним у зґвалтуванні двох жінок у 2003 році. Щодо третього звинувачення суд присяжних не дійшов згоди. У вересні 2023 року його засудили до 30 років позбавлення волі[8][9][10]. Мастерсон і його жертви були саєнтологами. Втручання церкви змусило жертв тримати злочини в таємниці та затримало на 20 років притягнення злочинця до відповідальності[11][12][13].

Молодість і сім'я

[ред. | ред. код]

Народився на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк, у родині Керол і Пітера Мастерсонів. Виріс в Альбертсоні, Гарден-Сіті й Іст-Віллістоні в окрузі Нассау[14]. Має брата, актора Крістофера Мастерсона, який зіграв Френсіса у «Малькольмі у центрі уваги». Їхні напівсуродженці по материнській лінії, Джордан Мастерсон і Аланна Мастерсон, також є акторами. У нього є зведений брат по батьківській лінії Вілл Мастерсон[15].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

З чотирьох років працював моделлю і знявся в журнальних статтях, а з п'яти років знімався в телерекламі. У вісім років отримав роль у мюзиклі. Співочий голос Мастерсона «зник» у підлітковому віці. До 16 років брав участь у понад 100 рекламних роликах[16], зокрема для Kellogg's Frosted Flakes[17], Hardee's[18], Hostess, Tang[19] і Clearasil[20].

Акторська кар'єра

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х років зіграв роль у кінокомедії «Бетховен 2» та виконав роль Джастіна у ситкомі «Сибілл». Після участі у третьому та четвертому сезонах серіалу, вирішив пройти кінопроби для майбутнього проєкту, яке згодом назвали «Шоу 70-х»[21]. Оригінальна директорка з підбору акторів, Деббі Романо, відмовила Мастерсону у кінопробах, оскільки він був трохи старший за решту акторського складу, але врешті-решт змінила свою думку.

Мастерсон знявся у всіх восьми сезонах «Шоу 70-х». Ця роль поклала початок професійній акторській кар'єрі. Після завершення шоу Мастерсон знявся в кількох фільмах і виступив у гостях на телевізійних шоу, зокрема «Punk'd» і «MAD TV». Разом з колегами з попереднього проєкту Ештоном Катчером і Вілмером Вальдеррамою був співведучим спеціального телешоу Fox TV Woodstock 1999. У 2008 році зіграв роль у комедії «Завжди кажи „Так“»[22]. Мастерсон знявся зі своєю реальною майбутньою дружиною Біжу Філліпс у драмі 2009 року «Міст у нікуди»[23].

2011 року зіграв Джеймса Роланда в «Білих комірцях» USA Network (епізод «Where There's A Will»)[24]. Зіграв Джеррі Рубіна у «Чиказькій вісімці» 2010 року[25].

2012 року на TBS відбулася прем'єра ситкому «Чоловіки за роботою», у якому знялися Мастерсон, Майкл Кессіді, Джеймс Лесур й Адам Буш[26]. 2012 року знявся у фільмі режисера Джордана Галланда «Alter Egos»[27].

У 2016—2018 роках знімався разом із Семом Елліоттом, Ештоном Кутчером й Елішею Катберт у комедійному серіалі Netflix «Ранчо». Його героя усунули з серіалу посеред знімання третього 20-серійного сезону через звинувачення Мастерсона у зґвалтуванні та нападі[28].

Через звинувачення та судовий процес Мастерсон став єдиним головним або другорядним актором серед живих, що знімалися у «Шоу 70-х», якого не запросили у продовження серіалу «Шоу 90-х», а його персонаж Стівен Гайд просто не згадувався[29]. Його колишня колега по «Шоу 70-х» і саєнтолог Лаура Препон покинули церкву на момент висунення звинувачень[30].

Інша діяльність

[ред. | ред. код]
Мастерсон у 2007 році

1997 року працював ді-джеєм у нічних клубах Лос-Анджелеса як хобі під ім'ям DJ Donkey Punch, але незабаром це переросло у додатковий заробіток. Після Donkey Punch змінив ім'я на DJ Donkey Pizzle, потім на DJ Mom Jeans до 2010 року[31][32]. Мастерсон сам себе називає «фанатом року та хіп-хопу»[21], а також фанатом інді, електро та фанк-музики, у жанрах яких переважно працював як ді-джей[18][32].

Деякий час володів лаунжем і баром у Парк-Сіті, штат Юта «Downstairs»[33][34].

З'явився у покерної команди Unabombers у серії GSN 2005 року[35]. Організовував покерні заходи зі знаменитостями, як-от Phat Farm Stuff Casino Weekend Poker Tournament, у якому виграв турнір[36].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мастерсон — саєнтолог[37][38]. 2004 року почав зустрічатися з актрисою Біжу Філліпс[39]. 2009 року відбулися заручини[40], 18 жовтня 2011 року пара одружилася[41]. У них є одна дочка, яка народилася у лютому 2014 року[42][43][44].

18 вересня 2023 року Філліпс подав на розлучення, покликаючись на непереборні розбіжності та вимагаючи повної юридичної та фізичної опіки над їхньою дитиною[45].

Справи про сексуальне насильство

[ред. | ред. код]

У березні 2017 року три жінки звинуватили Мастерсона в сексуальному насильстві. Розслідуванням зайнявся Департамент поліції Лос-Анджелеса[46]. Через свого агента Мастерсон спростував звинувачення. У грудні 2017 року, після звинувачень четвертої жертви, Netflix звільнив актора з комедійного серіалу «Ранчо», зазначивши в заяві: «Вчора був його останній день у шоу, і виробництво відновиться на початку 2018 року без нього». Мастерсон заявив, що «дуже розчарований рішенням Netflix усунути [його] персонажа з „Ранчо“»[47][48]. За кілька тижнів п'ята жінка висунула звинувачення у зґвалтуванні[49]. United Talent Agency відмовила Мастерсону у послугах[50][51][52].

У листопаді 2017 року музикант Седрік Бікслер-Завала з гуртів «Mars Volta» і «At the Drive-In» написав, що дружина Мастерсона, Кріссі Карнелл, піддавалася сексуальному насильству з боку чоловіка. Крім того, Бікслер-Завала заявив, що пісня «Incurably Innocent» гурту «At the Drive-In» (з альбому «In•ter a•li•a» 2017 року) розповідає про цей інцидент[8][9][10].

На початку 2017 року двогодинний епізод шоу «Леа Реміні: Саєнтологія та наслідки» присвятили звинуваченням у сексуальному насильстві проти Мастерсона з інтерв'ю кількох обвинувачів. Офіс окружного прокурора округу Лос-Анджелес, звернувся до A&E з проханням не транслювати епізод, доки офіс не завершить розслідування. Через півтора року A&E вирішила випустити епізод як фінал 3 сезону у лютому, але щойно вони оголосили про це, саєнтологи засипали A&E та Disney листами з погрозами. Епізод зрештою вийшов в ефір 26 серпня 2019 року, як двогодинний спеціальний випуск «В очікуванні справедливості». За тиждень до виходу в ефір четверо обвинувачів подали цивільний позов проти Мастерсона та Церкви саєнтології[8][9][10].

Цивільний позов про домагання

[ред. | ред. код]

Чотири позивачки на той час були прибічницями Церкви саєнтології, як і Денні Мастерсон. Саєнтологія забороняє своїм членам повідомляти про інших членів поліції з будь-якої причини. Після того, як позивачки звернулися до поліції їх виключили з церкви. У цивільному позові стверджувалось, що церква розгорнула проти позивачок агресивну кампанію переслідувань, яка називається «Чесна гра» в саєнтологічній практиці. Вони піддавалися переслідуванню, фізичному вторгненню в приватне життя, конструктивному вторгненню в приватне життя та навмисному заподіянню емоційного стресу, хоча кампанії проти кожної позивачки відрізнялися[53][54].

Одна позивачка стверджувала, що її собака помер від (незрозумілих) травм трахеї та стравоходу, а також, що члени церкви переслідували її, під час керування автомобілем, знімали її на відео без дозволу, переслідували в інтернеті та розміщували оголошення в соціальних мережах із закликами до сексу з нею. Інша позивачка заявила, що вона та її сусіди спостерігали, як чоловік фотографував її, а пізніше тієї ж ночі хтось розбив вікно в спальні її 13-річної дочки[55][56][52]. У відповідь Мастерсон заявив одній позивачці: «Я не збираюся сваритися зі своєю колишньою дівчиною в ЗМІ, розповідати як вона цькувала мене понад два роки. Я поб'ю її в суді… і з нетерпінням чекаю цього, тому що громадськість нарешті зможе дізнатися правду і побачити, що ця жінка мене обманювала… і коли її позов відхилять, я маю намір подати до суду на неї та інших, хто приєднався за шкоду, яку вони завдали мені та моїй родині». Він не розглядав претензії щодо переслідування чи домагань[52][55].

22 січня 2020 року Бікслер-Завала повідомив, що другу домашню тварину його сім'ї довелося піддати евтаназії, оскільки її годували щурячою отрутою, стверджуючи, що це зробили саєнтологи у відповідь на його неодноразові публічні заяви про те, що Мастерсон ґвалтував свою дружину (яка була однією з чотирьох жінок, які подали позов). Дружина Мастерсона Біжу Філліпс опублікувала в Instagram пост, у якому висміювала судові документи проти Мастерсона[57][58][59][60].

З початком розгляду кримінальної справи, розгляд паралельної цивільної справи призупинили до завершення кримінальної справи[8][9][10].

Кримінальне обвинувачення та суд

[ред. | ред. код]

17 червня 2020 року Мастерсону висунули звинувачення у зґвалтуваннях 23-річної жінки у 2001 році, 28-річної жінки на початку 2003 року і 23-річної жінки в кінці 2003 року. Три пункти звинувачення висунули після трирічного розслідування, яке розпочалося 2017 року[61][62].

21 січня 2021 року Мастерсон не визнав себе винним[63]. 18 травня 2021 року розпочалося чотириденне попереднє слухання[64].

Під час слухання три жінки розповіли про перешкоди з боку Церкви саєнтології повідомити про злочини Мастерсона в поліцію[11].

21 травня 2021 року суддя Вищого суду округу Лос-Анджелес Шарлейн Ф. Олмедо постановила, що «всі троє свідків заслуговують довіри, а докази, представлені під час попереднього слухання, достатні для підтвердження звинувачень»[65]. Вона наказала притягнути Мастерсона до суду за трьома пунктами звинувачення у зґвалтуванні із застосуванням сили або страху, і щоб він здав свій паспорт під час наступного судового розгляду, призначеного на 7 червня 2021 року[66][67]. У судовому рішенні зазначалося, що саєнтологічна організація має «чітко написану доктрину», яка «не тільки перешкоджає, але й забороняє» її членам звертатися до поліції, щоб повідомити про незаконну поведінку[11].

7 червня 2021 року Мастерсон не визнав вини у звинуваченнях у зґвалтуванні, яке сталися між 2001 і 2003 роками. Його адвокат звинуватив трьох жінок у змові проти Мастерсона, стверджуючи, що вони контактували одна з одною. Його адвокат також заявив, що одна з Джейн Доу 2004 року отримала гроші від Мастерсона. Після обвинувачення 7 червня Мастерсон випустили під заставу в 3,3 мільйона доларів. Підготовче засідання призначили на 9 серпня 2021 року[65].

Під час досудового слухання 9 серпня 2021 року суддя Олмедо відхилила численні запити адвокатів Мастерсона про виклик до суду, назвавши їх «надзвичайно надмірними»: запити на документи поліції Лос-Анджелесу, який стосується Девіда Міцкевича і Шеллі Міцкевич, повістки до суду продюсерам телешоу «Лія Реміні: Саєнтологія та наслідки», а також запити про надання інформації про дії поліції Лос-Анджелеса, повістка до суду репортеру-розслідувачу[68]. Захист подав клопотання про припинення справи на підставі відсутності доказів, представлених під час травневого попереднього слухання, і Ольмедо направила його іншому судді. 10 листопада 2021 року окружний суддя Лос-Анджелеса Рональд Коен постановив, що свідчення жертв є достовірними та достатніми для підтвердження звинувачень, призначивши судовий розгляд на 29 серпня 2022 року[69][70].

Судове засідання 29 серпня перенесли на 11 жовтня 2022 року на прохання адвокатів Мастерсона[71]. Ближче до кінця судового процесу, який тривав місяць, Мастерсон відмовився від показань і не виклику свідків на свій захист. Обидві сторони завершили розгляд своїх справ 14 листопада 2022 року, а наступного дня виступили з аргументами[72]. Журі не дійшло згоди і суддя наказав присяжним відновити обговорення через тиждень після Дня подяки[73]. Нове обговорення не стало успішним і 30 листопада 2022 року було оголошено про судову помилку[74][75]. Присяжний оголосив, що колегія з шести чоловіків і шести жінок схилялася до того, щоб виправдати Мастерсона за всіма пунктами, оскільки вони знайшли свідчення позивачок непослідовними та неправдоподібними; наприклад, одна Джейн Доу свідчила, що Мастерсон погрожував їй пістолетом під час нападу, але вона не згадувала вогнепальну зброю у зверненні до поліції: «Великою проблемою для неї, з погляду довіри, був пістолет, присутній у свідчення, але не в перших звітах»[76].

Повторний розгляд

[ред. | ред. код]

У квітні та травні 2023 року відбувся новий судовий процес, і 31 травня Мастерсона засудили за двома з трьох пунктів звинувачення у насильницькому зґвалтуванні. Присяжні не дійшли згоди щодо третього звинувачення: 8 — 4 на користь засудження. Його залишили під вартою без права внесення застави до винесення вироку[12][13]. Станом на 2 червня він перебував у Центральній чоловічій в'язниці в Лос-Анджелесі[77].

У липні 2023 року прокуратура оголосила, що не буде повторного розгляду справи[78][79].

Винесення покарання

[ред. | ред. код]
Фотографія грудня 2023 року

7 вересня 2023 року Мастерсона засудили до невизначеного терміну від 30 років до довічного ув'язнення, що означає, що отримає право на умовно-дострокове звільнення після перебування 25 з половиною років у в'язниці, але може утримуватись і довічно. Його адвокати заявили, що оскаржать вирок[8][9][10].

Мастерсона доставили до в'язниці штату Норт-Керн 27 грудня 2023 року після кількох місяців слухань після винесення вироку[80]. Згодом його перевезли до Каліфорнійської чоловічої колонії[81].

Апеляція

[ред. | ред. код]

У січні 2024 року суддя Вищого суду Лос-Анджелеса відмовив Мастерсону у звільненні під заставу до розгляду апеляції через побоювання, що Мастерсон може втекти: «У світлі того факту, що у обвинуваченого немає дружини, до якої можна було б повернутися додому, у підсудного зараз є всі стимули для втечі та немає причин повертатися до державної в'язниці, щоб відбути решту свого тривалого терміну ув'язнення, якщо його апеляція не буде задоволена»[82].

Втручання Церкви саєнтології

[ред. | ред. код]

Після завершення кримінального процесу потерпілі поновили справу проти Мастерсона та Церкви саєнтології. Було виявлено численні випадки втручання церкви до, під час і після кримінальних процесів[83].

Відомі спроби проникнути до будинку прокурора та скинути його з дороги, у нього розбили вікна, зламали електроніку, за ним стежили. Вимагаючи співзахисника, прокурор попереджав про потенційні залякування, переслідування чи іншу помсту. Двоє адвокатів відмовилися через страх[83].

Детективи поліції Лос-Анджелеса, які займалися цією справою, потерпали від залякування, за ними стежили та переслідували. У середині кримінального процесу голова служби безпеки Церкви саєнтології та їхній адвокат Вікі Подберескі зустрілися з начальником поліції Лос-Анджелеса, щоб звинуватити детективів і прокурорів у неналежній поведінці. Вони стверджували, що мають докази, які стверджують, що «детективи та прокурори у справі фальсифікували свідчення свідків, завищували або інструктували свідків і приховували докази». Прокурор Мюллер заявив, що це вплинуло на справу, бо один з детективів боявся давати свідчення[83].

Одна з жертв сексуального насильства заявила про різноманітні переслідування, зокрема втручання в системи безпеки, вандалізм у автомобілі та спробу скинути з дороги. Ще одна жертва повідомила, що за нею стежили під час кримінального провадження[83].

7 червня 2023 року суддя Олмедо наклала санкції на колишніх адвокатів захисту Мастерсона Тома Мезеро та Шерон Аппельбаум за витік конфіденційних матеріалів з кримінальної справи Вікі Подберескі, адвокату, який представляв Церкву саєнтології в цивільному позові. Цей витік був прямим порушенням «неодноразових вказівок і наказів утримуватися від надання кримінальних відомостей сторонам й адвокатам у цивільній справі». Файли містили конфіденційну інформацію про жертв, зокрема адреси й іншу особисту інформацію. Потім Подберескі використав цю інформацію, щоб подати скарги на провідних прокурорів у справі Мастерсона про зґвалтування, попросив поліцейський департамент розпочати кримінальне розслідування щодо двох детективів, які свідчили в суді, і стверджував, що жертви Мастерсона подали неправдиві звіти поліції[8][9][10].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1988 с Джек і товстун Jake and the Fatman Буч
1993 ф Бетховен 2 Beethoven's 2nd Сет
1993 с Життя Дж Joe's Life Лео Геннаро
1994 с Розанна Roseanne Джиммі Філліпс
1994—1997 с Поліція Нью-Йорка NYPD Blue Джон
1995 с Екстрим Extreme Скітер
1995 ф Прощавай, любове Bye Bye Love Майкі
1996 с Американська готика American Gothic Рей
1916 тф Спокуса безумством Seduced by Madness Сет
1996 с Трейсі приймає виклик Tracey Takes On… Король-пес
1996 тф Її останній шанс Her Last Chance Раян
1996—1998 с Сибілл Cybill Джастін Торп
1997 ф Без обличчя Face/Off Карл
1997 ф Троянська війна Trojan War Сет
1997 ф Зірковий бойскаут Star Kid Кевін
1997 с Вир світів Sliders Ренфілд
1998—2006 с Шоу 70-х That '70s Show Стівен Гайд
1998 ф Дикі коні Wild Horses Денні
1998 ф Too Pure Тайпер
1998 ф Факультет The Faculty дитина
1999 ф Лузер Dirt Merchant
2000 ф Дракула 2000 Dracula 2000 Белодонна
2001 ф Алекс в Дивокраї Alex in Wonder Патрик
2001 тф Рокери Strange Frequency Ренді
2001 с Основа для життя Grounded for Life Вінс
2001 тф Створити монстра How to Make a Monster Джеремі
2002—2004 с Безумне телебачення MADtv різні ролі
2002 ф Hip, Edgy, Sexy, Cool
2002 ф Негідники з коміксів Comic Book Villains Конан
2002 ф Hold On
2003 мс Король гори King of the Hill Корі
2003 мс Робоцип Robot Chicken різні ролі
2003 с Мертва зона Stephen King's Dead Zone Алекс Коннерс
2005 с Антураж Entourage у ролі себе
2005 ф Панчо піцца Pancho's Pizza
2006 ф Мозок шкереберть Puff, Puff, Pass Ларрі
2006 мс Кім Всеможу Kim Possible Квінн
2007 ф Реготуха Smiley Face Стів
2007 ф Ти - тут You Are Here Дерек
2008 ф Завжди кажи «Так» Yes Man Руні
2008 ф Бруклінське пограбування The Brooklyn Heist Фітц
2009 ф Прокинся Wake Шейн
2009 ф Створені один для одного Made for Each Other Морріс Родрігес
2009 ф Міст в нікуди The Bridge to Nowhere Кевін
2011 с Виховуючи Гоуп Raising Hope хлопець Люсі
2011 с Білий комірець White Collar Джеймс Роланд
2012—2014 с Чоловіки за роботою Men at Work Майло Фостер
2012 с Надвоїни Supah Ninjas Світло друммондів
2012 ф Чиказька вісімка The Chicago 8 Джеррі Рубін
2012 ф Каліфорнійське соло California Solo Пол
2012 ф Alter Egos Джиммі
2012 ф The Polterguys Тім Берр
2013 с Гейвен Haven Андерсон Гарріс
2014 с Дорогий доктор Royal Pains Девід Ван Дюк
2015 ф In Passing сусід
2016 ф Хот-Бот Hot Bot агент Кунц
2016 ф Urge Ніл
2016—2018 с Ранчо The Ranch Джеймсон Беннетт
2017 с Легше легшого Easy хлопець Анні

Продюсер

[ред. | ред. код]
Рік Назва Тип Примітки
2008 Бруклінське пограбування фільм Продюсер; Нагорода журі за найкращу комедію Флориди (розділена з Дейвом Стеком, Бреттом Гелсі, Майклом Чеккі, Джуліаном Хілом)
2014 Чоловіки за роботою телебачення Продюсер; 10 серій[84]
2016 — 2018 Ранчо телебачення Співвиконавчий продюсер[85]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ https://www.cincinnati.com/story/news/2024/02/20/who-is-danny-masterson-what-did-he-do/72670632007/
  3. ↑ Danny Masterson. TV Guide. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
  4. ↑ Blistein, Jon (6 вересня 2024). Cedric Bixler-Zavala Slams Linkin Park's Emily Armstrong Over Alleged Danny Masterson Support. Rolling Stone (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  5. ↑ Peters, Mitchell (7 вересня 2024). Linkin Park’s Emily Armstrong Addresses Criticism Over Past Support for Danny Masterson. Billboard (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  6. ↑ Aswad, Jem (7 вересня 2024). New Linkin Park Singer Emily Armstrong Responds to Criticism Over Danny Masterson Support. Variety (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  7. ↑ New Linkin Park singer reacts to criticism of Danny Masterson support. EW.com (англ.). Процитовано 13 вересня 2024.
  8. ↑ а б в г д е X; Instagram; Email; Facebook (7 вересня 2023). Danny Masterson sentenced to 30 years to life for raping former Scientologists. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 18 вересня 2024.
  9. ↑ а б в г д е ‘That ’70s Show' actor Danny Masterson gets 30 years to life in prison for rapes of 2 women. AP News (англ.). 7 вересня 2023. Процитовано 18 вересня 2024.
  10. ↑ а б в г д е Danny Masterson sentenced to 30 years to life in prison. NBC News (англ.). 7 вересня 2023. Процитовано 18 вересня 2024.
  11. ↑ а б в Queally, James; Ormseth, Matthew (27 травня 2021). Scientology's Secrets Spill into Open in Danny Masterson Rape Case. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 30 травня 2021.
  12. ↑ а б Maddaus, Gene (31 травня 2023). Danny Masterson Convicted on Two Counts of Forcible Rape, Faces 30 Years in Prison. Variety (амер.). Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  13. ↑ а б Dalton, Andrew (1 червня 2023). Danny Masterson convicted of 2 counts of rape, 'That '70s Show' actor faces 30 years to life. Associated Press. Архів оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  14. ↑ Masterson, Danny [@dannymasterson] (28 липня 2013). Garden city and east williston (Твіт). Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017 — через Твіттер.
  15. ↑ Silverman, Sam (19 червня 2020). Meet Danny Masterson's Family, From His Famous Siblings to His Parents. In Touch Weekly. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  16. ↑ Danny Masterson Biography. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 30 червня 2012.
  17. ↑ Arunima Basu (31 травня 2020). Here's What 'That 70s Show' Star Danny Masterson Is Doing Today. The Things. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  18. ↑ а б Danny Masterson. Complex. n.d. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007.
  19. ↑ Davis, Peter (23 січня 2009). When Danny met Bijou. Paper. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010.
  20. ↑ Danny Masterson for Clearasil. Sitcoms Online. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 15 липня 2010.
  21. ↑ а б Interview: Danny Masterson. Askmen.com. n.d. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 19 липня 2010.
  22. ↑ Schager, Nick (17 грудня 2008). Review: Yes Man. Slant Magazine (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  23. ↑ Ali, Rasha. Leah Remini reacts to Danny Masterson's rape charges, calls out Scientology: 'Finally... Praise the Lord!'. USA TODAY (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  24. ↑ White Collar: "Where There's A Will". AV Club (амер.). Процитовано 13 вересня 2024.
  25. ↑ Beck, Marilyn; Smith, Stacy Jenel (27 жовтня 2009). The Chicago 8. Jacksonville Observer. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 24 червня 2010.
  26. ↑ Lloyd, Robert (24 травня 2012). 'Men at Work' isn't very ambitious. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  27. ↑ Stewart, Andrew (21 квітня 2011). Ensemble embraces 'Egos'. Variety. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  28. ↑ Sharf, Zack (5 грудня 2017). Danny Masterson Fired From Netflix's 'The Ranch' Amid Rape and Assault Allegations. IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  29. ↑ How That '90s Show Handled Danny Masterson's Absence. E! Online. 21 січня 2023. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  30. ↑ McNeil, Liz (17 серпня 2021). Laura Prepon on Motherhood, Sharing Her Truth and Her Decision to Leave Scientology. People. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  31. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 13 вересня 2024.
  32. ↑ а б Harp, Jessica (16 березня 2010). Interview With DJ Mom Jeans (AKA Danny Masterson). Denton, Texas: MyDentonMusic.com. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 4 серпня 2010.
  33. ↑ Downstairs (official site). Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 22 серпня 2010.
  34. ↑ Chamberlain, Amanda (6 жовтня 2009). Behind Bars: Downstairs Owner Danny Masterson. InThisWeek.com. Архів оригіналу за 29 січня 2010. Процитовано 22 серпня 2010.
  35. ↑ James Woods Takes on the Pros in GSN's New Poker Royale Series 'The James Woods Gang us. the Unabombers' (Пресреліз). GSN. 21 вересня 2005. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017 — через The Futon Critic.
  36. ↑ Belsky, Richard (20 вересня 2005). Vegas Meets Hollywood at the Phat Farm Stuff Casino Weekend Poker Tournament. Card Player. Т. 18, № 18. Архів оригіналу за 15 квітня 2010.
  37. ↑ Saroyan, Strawberry (April 2005). Masterson of the Universe. Spin. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 8 січня 2011.
  38. ↑ Danny Masterson on Tom Cruise Scientology Backlash. Hollyscoop. December 2008. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 15 липня 2012.
  39. ↑ Davis, Peter (23 січня 2009). When Danny met Bijou. Paper Magazine. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 8 січня 2011.
  40. ↑ Wihlborg, Ulrica (16 березня 2009). Danny Masterson and Bijou Phillips Are Engaged!. People. Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 8 січня 2011.
  41. ↑ Garcia, Jennifer (19 жовтня 2011). Danny Masterson and Bijou Phillips Marry. People. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  42. ↑ Nicole Eggenberger (20 лютого 2014). Danny Masterson, Wife Bijou Phillips Welcome Baby Girl Fianna: Photos. Us Weekly. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
  43. ↑ Phillips, Bijou (20 лютого 2014). Fianna Francis Masterson, 2/14/14. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2018.
  44. ↑ Masterson, Danny (19 лютого 2014). Hello friends. Danny Masterson verified Instagram account. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 1 квітня 2018. Beyond thrilled to announce The birth of our daughter Fianna Francis Masterson!
  45. ↑ Cabral, Sam (20 вересня 2023). Bijou Phillips to divorce Danny Masterson after rape sentencing - reports. BBC. Процитовано 20 вересня 2023.
  46. ↑ Stone, Natalie (3 березня 2017). That '70s Show's Danny Masterson Is Being Investigated by LAPD Over Sexual Assault Claims. People. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  47. ↑ Lockett, Dee (5 грудня 2017). Netflix Removes Danny Masterson From The Ranch Amid Multiple Rape Accusations. Vulture. Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  48. ↑ France, Lisa Respers (5 грудня 2017). Danny Masterson off 'The Ranch' amid rape allegations. CNN. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
  49. ↑ Lockett, Dee (21 грудня 2017). Fifth Woman Accuses Danny Masterson of Rape. Vulture.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
  50. ↑ Ali, Yashar (4 січня 2018). Top Talent Agency Cuts Ties With Danny Masterson Amid Rape Allegations. The Huffington Post. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  51. ↑ Bradley, Laura (15 серпня 2019). Four Women Sue Danny Masterson, Church of Scientology Over Alleged Sexual Assault Cover-Up. Vanity Fair.
  52. ↑ а б в Corinthios, Aurelie (15 серпня 2019). Danny Masterson, Church of Scientology Sued by 4 Sexual Assault Accusers for Alleged Stalking. People. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 10 червня 2023.
  53. ↑ Volokh, Eugene (22 січня 2022). No Arbitration of Claims Against Scientology After Plaintiffs Had Left the Church. The Volokh Conspiracy. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  54. ↑ Saad, Nardine (15 серпня 2019). Danny Masterson vows to 'beat' exes in court in Scientology lawsuit. LA Times.
  55. ↑ а б Danny Masterson and Scientology Sued for Allegedly Stalking Rape Accusers. TMZ. 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  56. ↑ McCarthy, Tyler (15 серпня 2019). Danny Masterson, Church of Scientology sued for alleged rape cover-up, stalking. Fox News. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  57. ↑ DESTROYER OF CULTS on Instagram: 'Here we have Bijoux Phillips aka Danny's wife mocking my wife by reciting the details of my wife's police report about the rape. Bijoux...'. Instagram. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  58. ↑ At the Drive-In / The Mars Volta's Cedric Bixler-Zavala Alleges Family Dog Was Poisoned and Killed by Scientologists. MetalSucks. 23 січня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  59. ↑ DESTROYER OF CULTS on Instagram: 'We had to put her down today. This was the result of eating rat poison rolled up in raw meat. This is the 2nd dog we've had to put down due...'. Instagram. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  60. ↑ Palmer, Ewan (23 січня 2020). Danny Masterson rape accuser blames Church of Scientology and 'That 70s Show' star for death of her two pet dogs. Newsweek. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 10 червня 2023.
  61. ↑ Dalton, Andrew (17 червня 2020). 'That 70s Show' actor Danny Masterson charged in 3 rapes. AP News. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  62. ↑ Jacobs, Julia (17 червня 2020). 'That '70s Show' Actor Danny Masterson Charged With Raping 3 Women. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  63. ↑ Actor Danny Masterson Pleads Not Guilty to Raping Three Women. NBC Los Angeles. 20 січня 2021. Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 10 червня 2023.
  64. ↑ Dillon, Nancy (24 березня 2021). 'That '70s Show' actor Danny Masterson ordered to court May 18 to hear testimony in L.A. rape case. New York Daily News. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 1 April 2021.
  65. ↑ а б Actor Danny Masterson pleads not guilty to alleged rapes, surrenders passport. Los Angeles Daily News. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  66. ↑ Dalton, Andrew (21 травня 2021). Actor Danny Masterson must stand trial on 3 rape charges. ABC News. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 May 2021.
  67. ↑ Actor Danny Masterson ordered to stand trial on 3 rape charges. CBS News. Associated Press. 23 травня 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  68. ↑ Dillon, Nancy (9 серпня 2021). Danny Masterson subpoenas on Leah Remini show and LAPD involving Scientology boss David Miscavige blasted by judge. The New York Daily News. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  69. ↑ Bartley, Lisa (9 серпня 2021). Judge slaps down defense subpoenas in Danny Masterson rape case. ABC News. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  70. ↑ Dillon, Nancy (8 лютого 2022). Danny Masterson Loses Bid to Toss Felony Rape Case. Rolling Stone.
  71. ↑ Shaikin, Bill (5 серпня 2022). Danny Masterson attorney asks for trial hold to focus on Trevor Bauer appeal. Los Angeles Times.
  72. ↑ Maddaus, Gene (14 листопада 2022). Danny Masterson Opts Not to Testify in Rape Trial. Variety. Архів оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  73. ↑ Millman, Ethan (18 листопада 2022). Danny Masterson Jury Hasn't Reached Verdict, Must Return For Deliberations After Thanksgiving. Rolling Stone. Процитовано 19 листопада 2022.
  74. ↑ Cho, Winston (16 February 2023). Danny Masterson Retrial Delayed. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 26 квітня 2023. Процитовано 23 February 2023.
  75. ↑ Mistrial declared in actor Danny Masterson's rape trial. Associated Press. 30 листопада 2022. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 1 грудня 2022.
  76. ↑ Dickey, Josh (9 December 2022). Danny Masterson Jury Foreman Says Accusers' Changing Stories, 'Credibility' Led to Mistrial: 'Didn't Pass the Smell Test'. Yahoo! News. Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 18 April 2023.
  77. ↑ Schladebeck, Jessica (3 червня 2023). Danny Masterson awaits sentencing in 'segregation' for safety. New York Daily News. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  78. ↑ Keith, Terri Vermeulen (11 липня 2023). Prosecutors Won't Retry Actor Danny Masterson In Hung Jury Rape Case. Patch.
  79. ↑ Danny Masterson will not be retried on a rape charge where jury deadlocked. CBS News (English) . CBS Broadcasting. 11 липня 2023. Процитовано 12 July 2023.
  80. ↑ Danny Masterson sent to state prison to serve sentence for rape convictions, mug shot released. AP News (англ.). 27 December 2023. Процитовано 28 December 2023.
  81. ↑ California Incarcerated Records & Information Search (CIRIS) - CDCR. apps.cdcr.ca.gov. Процитовано 31 січня 2024.
  82. ↑ Patten, Dominic (24 січня 2024). Danny Masterson Denied Bail; "Every Incentive To Flee," Judge Says Of Convicted Rapist & Incarcerated '70s Show' Actor. Deadline Hollywood. Процитовано 27 січня 2024.
  83. ↑ а б в г Queally, James (4 квітня 2024). Scientology tried to 'derail' star's rape trial by harassing prosecutor, suit says; church calls claim 'false'. LA Times. Архів оригіналу за 4 квітня 2024 — через MSN.
  84. ↑ Stuever, Hank (23 травня 2012). TBS's 'Men at Work': A rerun before it's even started. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  85. ↑ 'The Ranch': Danny Masterson Speaks out on Show Ending, Implies He Wants to Return. Streaming (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Денні_Мастерсон&oldid=43518838