Дерен-Джилга
Дерен-Джилга | |
---|---|
45°03′21″ пн. ш. 34°34′06″ сх. д. / 45.055833333333° пн. ш. 34.568333333333° сх. д. | |
Витік | на північно-східній стороні від села Зеленогірське |
• координати | 45°01′40″ пн. ш. 34°27′58″ сх. д. / 45.02778° пн. ш. 34.46611° сх. д. |
Гирло | Сарису |
• координати | 45°03′20″ пн. ш. 34°34′08″ сх. д. / 45.05556° пн. ш. 34.56889° сх. д. |
Басейн | Азовського моря |
Країни: | ![]() |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 10 км |
Площа басейну: | 30 км² |
![]() |
Дерен-Джилга (рос. Дерен-Джилга, Ов. Ащи-Джилга[1], Аши-Джилга[2], крим. Deren Cılğa, Дерен Джылгъа) — маловодна річка в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим, на Кримському півосторі. Ліва притока Сарису (басейн Азовського моря).
Довжина річки 10 км, площа басейну річки 30 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 8,64 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,16 [3]. Формується багатьма безіменними струмками та загатами[3].
На річці облаштовано 4 рибоводних ставка площою 1,13; 0,44; 1,29 і 2,5 га.
Бере початок на північно-східній стороні від села Зеленогірське (до 1945 року — Ефендикой, крим. Efendiköy, рос. Зеленогорское) . Тече переважно на північний схід[4] і у східній часитні міста[5] Білогірськ (до 1944 року — Карасубаза́р; рос. Белогорск, крим. Qarasuvbazar) впадає у річку Сарису, ліву притоку Біюк-Карасу.
- На лівому березі річки розташований автошлях Р23 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополь — Феодосія)[3].
- У минулому столітті у верхів'ї річки існівало багато водяних млинів[6].
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии
- ↑ Н.В. Рухлов. Долина реки Биюк-Карасу и её притоков // Обзор речных долин горной части Крыма. — Петроград: типография В.Ф. Киршбаума, 1915. — С. 147. — 491 с.
- ↑ а б в google.com.ua/maps/@45.0471508,34.521372,14.5z?hl=uk
- ↑ Южный Берег Крыма. Центральная часть Крыма. Топографическая карта.
- ↑ Горный Крым
- ↑ Генеральний штаб // Гвардійське // Україна Республіка Крим // Система координат 1942 р.[недоступне посилання]
- A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 13. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 167
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |