Деркач Пилип Максимович
Пилип Деркач | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 вересня 1893 Сторонибаби, Буський район, Львівська область, Україна ![]() |
Смерть | 29 червня 1957 (63 роки) |
Поховання | Личаківський цвинтар ![]() |
Alma Mater | Карлів університет ![]() |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Вид ЗС | ![]() ![]() |
Війни / битви | Битва за Львів (1918) |
![]() ![]() |

Пили́п Макси́мович Дерка́ч (25 вересня 1893, с. Сторонибаби, нині Буського району Львівської області — 29 червня 1957, Львів) — мовознавець, перекладач.
Початкову освіту здобув у рідному селі, середню освіту в українській гімназії в Перемишлі. Під час Першої світової війни з 1914 року служив у легіоні УСС. 1917 року потрапив у російський полон і був вивезений аж до Самари, де промучився цілий рік. 1918 року повернувся у свій підрозділ, який перебував у Вижниці на Буковині.
Бере участь в польсько-українській війні як хорунжий УСС, битві за Львів 1918 р. . Наслідком тяжкого поранення у цій битві[1] стала ампутація лівої ноги. Як інвалід перебуває у таборі для полонених у Стшалково у Великопольщі, звідки був звільнений 1919 року і виїхав до Відня для продовження лікування.
Після одужання студіює філософію і німецьку мову у Віденському університеті. На зимовий семестр 1922—1923 рр. переїжджає до Праги та продовжує навчання у Карловому університеті, який закінчує 1925 року зі ступенем доктора філософії та німецької мови.
У Празі Пилип Деркач познайомився з Марією Фуртак, яка стала його дружиною і вірним другом[2]. Марія Дем'янівна також закінчила цей університет з вченим ступенем ступенем доктора філософії, славістики та літератури. Молоде подружжя повернулося до Львова, проте в умовах тогочасної Польщі наукова праця для них була нереальною: від українців вимагалася лояльність і праця в польських установах. Як інваліда війни П.Деркача не брали на роботу в польські навчальні заклади і він з 1926 до 1939 працював в українській приватній школі для ремісничої молоді. З 1939 року він тяжко хворів і виконував вдома лише перекладацьку роботу, зокрема здійснюючи переклади українською творів І.Франка, написаних німецькою та польською мовами.
Від 1944 працював у Львівському відділенні Інституту мовознавства АН УРСР, молодший науковий співробітник (1951—1957). Під керівництвом професора І. Свєнціцького досліджував проблеми лексикографії та синонімії, працював у співавторстві над укладанням двотомного «Польсько-українського словника»[3], продовжував перкладати українською з польської та німецької мов окремі праці І. Франка для для 25-томного видання його творів.
З 1948 року він розпочав самостійну улюблену роботу над укладанням «Короткого словника синонімів української мови»[4] (Київ, 1960; 2-ге вид. Нью-Йорк, 1975; 3-е фототипне видання — Львів; Краків; Париж, 1993). Пилип Деркач, на жаль, не дочекався виходу в світ цієї праці, вона була опублікована 1960 року завдяки старанням його дружини.
Помер Пилип Деркач 29 червня 1957 у Львові. Похований на 65 полі Личаківського цвинтаря.
- ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. — Львів, 1931
- ↑ Архів Інституту українознавства АНУ. Справа М.Деркач
- ↑ Польсько-український словник. У 2 т. / Ред. кол.: А. І. Генсьорський, Л. Л. Гумецька (гол. ред.), І. М. Керницький, М. Й. Онишкевич, М. І. Рудницький. АН УРСР. Інститут суспільних наук. — К.: Вид-во АН УРСР, 1958—1960.
- ↑ Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови. — К.: Радянська школа, 1960. 209 с.
- Л. Полюга. Натхненний ідеєю та рідним словом // Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови. — Львів — Краків — Париж, 1993.
- Хорунжі Легіону УСС
- Народились 25 вересня
- Народились 1893
- Уродженці Сторонибаб
- Померли 29 червня
- Померли 1957
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Карлового університету
- Українські мовознавці
- Українські лексикографи
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Вояки Української Галицької Армії
- Доктори філософії