Перейти до вмісту

Деркульський кінний завод

Координати: 49°08′09″ пн. ш. 39°36′37″ сх. д. / 49.1359003° пн. ш. 39.6102348° сх. д. / 49.1359003; 39.6102348
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Деркульський кінний завод
49°08′09″ пн. ш. 39°36′37″ сх. д. / 49.1359003° пн. ш. 39.6102348° сх. д. / 49.1359003; 39.6102348
ТипКінний заводd
Засновано22 квітня 1765
Штаб-квартираДанилівка
 Україна
Мапа
CMNS: Деркульський кінний завод у Вікісховищі

Дерку́льський кінни́й заво́д № 63 — один із найстаріших кінних заводів України, заснований 1765 року поблизу хутора Данилового (нині село Данилівка Біловодського району Луганської області)[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Палацовий іменний Деркульський кінний завод було створено відповідно до наказу російської імператриці Катерини ІІ від 22 квітня 1765 року.

Для спорудження заводу був вибраний хутір Данилів поблизу річки Деркул. 25 жовтня 1767 року завод було відкрито, почалося із 73 коней[2]. До 1777 року коней налічувалося 469, до 1787 року — близько 900[2].

До 2010 року завод отримував дотації від держави[2]. 2013 року завод став філією держпідприємства «Конярство України»[2].

Станом на 2021 рік було 150 коней[2].

На заводі проводилася селекційна робота, тут вивели українську верхову породу коней[2].

Комплекс споруд

[ред. | ред. код]

Комплекс споруд Деркульського кінного заводу є пам'яткою архітектури, історії та науки і техніки національного значення з охоронним номером 120011-Н[3].

До комплексу пам'ятки входять:

  • Центральні стайні Деркульського кінного заводу;
  • «Японський» манеж Деркульського кінного заводу;
  • Будинок контори Деркульського кінного заводу.

Центральні стайні

[ред. | ред. код]

Зведені наприкінці XVII — на початку XIX століття[4].

  • 2010 рік
    2010 рік
  • 2011 рік
    2011 рік
  • 2018 рік
    2018 рік
  • 2019 рік
    2019 рік
  • 2019 рік
    2019 рік

«Японський» манеж

[ред. | ред. код]

Зведений 1897 року[4].

  • 2019 рік
    2019 рік
  • 2019 рік
    2019 рік
  • 2019 рік
    2019 рік
  • 2019 рік
    2019 рік

Будинок контори

[ред. | ред. код]

Зведений у середині XIX століття[4].

  • 2019 рік
    2019 рік
  • 2019 рік
    2019 рік

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історія міст і сіл УРСР. — К. : АН УРСР, 1968. — Т. Том 13. Луганська область. — С. 217.
  2. ↑ а б в г д е "Всіх цікавлять гектари, а не коні". Як виживає найстаріший український конезавод. 17.02.2021. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 18 лютого 2021.
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
  4. ↑ а б в О. Б. Федоров. Деркульський кінний завод // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Деркульському конезаводу 250 // 2015 р.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деркульський_кінний_завод&oldid=42558635