Деїдамія (дочка Еакіда)
| Деїдамія | |
|---|---|
дав.-гр. Δηιδάμεια  | |
| Народилася | 4 століття до н. е. Епір |
| Померла | 300 до н. е. Кілікія |
| Титул | королева[d] і принцеса |
| Рід | Еакіди |
| Батько | Еакід Епірський |
| Мати | Фтія Епірська |
| Брати, сестри | Пірр Епірський |
| У шлюбі з | Деметрій I Поліоркет |
| Діти | Александр Стратоніка (гіпотетично) |
Деїдамія (дав.-гр. Δηιδάμεια; 321 рік до н. е. — проміж 300 і 298 роками до н. е.) — епірська принцеса з роду Пірридів, дружина Деметрія Поліоркета. Сестра епірського басилевса Пірра.
.jpg)
Деїдамія народилася в сім'ї басилевса Епіру Еакіда і фессалійської аристократки Фтії, дочки воєначальника Менона, близько 321 року до н. е. Епірські басилевси зводили свій рід до міфологічного героя Ахілла. В роду Пірридів існувала традиція давати дітям імена пов'язаних з Ахіллом міфологічних персонажів. Деїдамію назвали на честь коханої Ахілла, матері Неоптолема. Окрім Деїдамії в Еакіда і Фтії був син Пірр і дочка Троада[1].
У проміжку між 319 і 317 роками до н. е. Деїдамію посватали за малолітнього сина Роксани і формального басилевса Македонської держави Александра IV, законного спадкоємця Александра Македонського. Заручини Деїдамії та Александра IV стали одним з кроків, на який пішли бабка Александра IV Олімпіада і регент македонської імперії Поліперхон для укладення союзу з епіротами[2][3].
У 317 році до н. е. Деїдамія перебувала у свиті Олімпіади. Разом з нею вона опинилася в Підні, яку обложив діадох Кассандр[4][5]. Після того як місто було взято, Деідамія потрапила в полон. Історикам невідомо, хто став опікуном дівчинки. Імовірно, після приходу до влади Пірра в 307 році до н. е., вона повернулася додому в Епір[1].
У 303 році до н. е. під час щорічних свят на честь Гери в Аргосі Деїдамію, якій виповнилося 18 років, взяв за дружину Деметрій I Поліоркет. Вона стала його третьою за рахунком законною дружиною. Цей союз був укладений Деметрієм за розрахунком — щоб поріднитися з Пірром. Російський історик Роман Свєтлов зазначав, що Деметрій Поліоркет був любителем жіночої краси. Відповідно, на його думку, Деїдамія була красивою і гордою царівною, раз Деметрій уклав з нею шлюб. У пари народився син Александр[6][7][8][9][1]. За версією історика Л. Моретті, яка не знаходить визнання в історіографії, у Деїдамії, крім Александра, народилася також дочка Стратоніка[10][11].
Шлюб Деідаміі не можна назвати щасливим. У Деметрія було багато коханок, в тому числі й серед гетер[12]. Імовірно, в Афінах в 303—302 роках до н. е. з Деметрієм проживали дві дружини — Деїдамія і Еврідіка, а також знаменита гетера Ламія. Кожна з цих жінок народила Деметрію як мінімум по одній дитині[13]. У 302 році до н. е., батько Деметрія Антигон на тлі загрози своїм володінням з боку діадохів Лісімаха і Селевка викликав сина до Азії. Деїдамія залишилася в Афінах. Після нищівної поразки при Іпсі у 301 році до н. е. багато союзників відвернулися від Деметрія. Афіняни на Народних зборах постановили не впускати в місто нікого з басилевсів, а Деідамію з почестями відправили в Мегару, яка ще зберігала вірність її чоловікові[14]. Згідно з припущенням Грейс Макурді[en], Деїдамія могла прибути до Деметрія в 300 році до н. е. в Коринф. Згодом, близько 299 року до н. е. Деїдамія приїхала в Кілікію, яку на той момент захопив Деметрій. Однак, за словами Плутарха, після прибуття вона захворіла і померла. П. Вітлі та Ш. Дюнн датували її смерть проміжком «між 300 і 298 роками до н. е.»[15][16][17][18][1].
Історики відзначають, що смерть Деїдамії «вдало» збіглася із заручинами Деметрія з дочкою басилевса Єгипту Птолемея I Сотера — Птолемаїдою[19].
- ↑ а б в г Heckel, 2021, p. 149; 343. Deidameia.
- ↑ Плутарх, Пірр 4.
- ↑ Светлов, 2006, с. 22—21.
- ↑ Діодор Сицилійський, XIX. 35. 5.
- ↑ Юстин, XIV. 6. 3.
- ↑ Плутарх, Деметрій 25, 53.
- ↑ Светлов, 2006, с. 44.
- ↑ Ogden, 1999, p. 175.
- ↑ Wheatley, Dunn, 2020, 15. The Mysteries and the League. Demetrius and the Eleusian Mysteries.
- ↑ Bagnall, 1976, p. 202—203.
- ↑ Bennett, 2011.
- ↑ Светлов, 2006, с. 44—45.
- ↑ Romm, 2022, p. 134.
- ↑ Плутарх, Деметрій 30.
- ↑ Плутарх, Деметрій 32.
- ↑ Светлов, 2006, с. 121.
- ↑ Macurdy, 1975, p. 64.
- ↑ Wheatley, Dunn, 2020, Appendix 2. Chronology of the Life of Demetrius Poliorcetes (336—282 BC).
- ↑ Wheatley, Dunn, 2020, 18. The Besieger Alone. Wedding Bells for the Successors: the Alliances of 299/298.
Первинні джерела
- Діодор Сицилійський. Історична бібліотека.
- Плутарх. Порівняльні життєписи.
- Юстин. Епітома твору Помпея Трога «Історія Філіппа».
Дослідження
- Светлов Р. В. Пирр и военная история его времени. — Санкт-Петербург : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. — 355 с.
- Bagnall Roger S. Archagathos Son of Agathocles, Epistates of Libya : [англ.] / herausgegeben vom Zentralinstitut für Alte Geschichte und Archäologie der Akademie der Wissenschaften der DDR. — Philologus. — Berlin : Akademie Verlag, 1976. — Bd. 120. — С. 195—209.
- Chris Bennett. Stratonice : [англ.]. — The Egyptian Royal Genealogy Project. — Tyndale house, 2011. — 9 January.
- Heckel W.[en]. Who's Who in the Age of Alexander and his Successors. From Chaironea to Ipsos (338—301 BC) : [англ.]. — Barnsley : Greenhill Books, 2021. — 554 p.
- Macurdy G. H.[en]. Hellenistic queens : a study of woman-power in Macedonia, Seleucid, Syria, and Ptolemaic Egypt : [англ.] / edited by David M. Robinson. — Westport, Connecticut : Greenwood Press, Publishers, 1975. — (The Johns Hopkins University Studies in Archaeology No. 14).
- Daniel Ogden. Polygamy, Prostitutes and Death: The Hellenistic Dynasties : [англ.]. — Duckworth with the Classical Press of Wales, 1999. — 317 с. — ISBN 9780715629307.
- Romm J. Demetrius Sacker of Cities : [англ.]. — New Haven & London : Yale University Press, 2022.
- Wheatley P., Dunn C. Demetrius the Besieger : [англ.]. — Oxford : Oxford University Press, 2020.
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Нормативний контроль |