Пірріди
|
Пірріди | |||
|---|---|---|---|
| Країна: | |||
| Засновник: | Адмет | ||
| Останній правитель: | Деідамія II Епірська | ||
| Рік заснування: | 500 роки до н. е. | ||
| Припинення роду: | 233 рік до н. е. | ||
| Національність: | Молосси | ||
Пірріди (Еакіди) — династія царів Стародавнього Епіру, яка правила в період V — ІІІ століття до нашої ери на території Епіру.
Засновником династії вважається Адмет — цар молоссів (період до 470-430 рр. до н. е.).[1] Адмет вважав, що є нащадком Екака та належить до династії Еакідів (грецьк. Αἰακίδαι, трансліт. Aiakídai). У "Іліаді " Гомер посилається на Ахілла як на «Aiaiakkidi».
Еак в давньогрецькій міфології був королем острова Егіна, що розташований в Саронічній затоці. Він був сином Зевса і Егіни, дочки Асопа і Метопи.[2] Першою дружиною Еака була Енеїда. У них було два сини: Пелей (батько Ахілла) і Теламон (батько Аякса). Другою дружиною Еака була німфа Псамата з якою уних був син на ім'я Фок.[3]
У Аякса і княгині Деїдамії був син Неоптолем. Після падіння Трої Неоптолем та його армія оселилися в Епірі, де вони об'єдналися з місцевим населенням. Молосс успадкував Епірське царство після смерті Гелена, сина Пріама та Гекаби, який одружився з Андромахою після смерті Неоптолема. На думку деяких істориків, першим царем молоссів був Фаетон.[1][4]
Син Адмета Таріп поширив уявлення, що молосси походили від Ахілла і його сина Неоптолема. Географ Павсаній повідомляє, що Таріп і Неоптолем (або Пірр, як він його називає) поділяють п'ятнадцять поколінь.[5]
До династії входили Олімпіада Епірська, Пірр Епірський та інші правителі Епіру. Останнім правителем Епіру з роду Піррідів вважається Деідамія II Епірська.[6]
- ↑ а б Плутарх. Порівняльні життєписи: Пірр (глава 1)
- ↑ Гесиод. Перечень женщин, фр.205 М.-У.
- ↑ Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- ↑ Smith, William, ed. (1870). «Aeacidae». Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.
- ↑ Павсаній, «Опис Еллади» 1.11
- ↑ M. B. Hatzopoulos, Epirus, 4000 Years of Greek History and Civilization (1997, ISBN 960-213-377-5), p. 80.