Джосайя Кондер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джосайя Кондер
Народився28 вересня 1852(1852-09-28)[1][2]
Лондон, Сполучене Королівство або Брікстон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Помер21 червня 1920(1920-06-21)[1] (67 років)
Mikawadaimachid
·ішемічний інсульт
ПохованняГококу-дзі (Токіо)
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьархітектор
Alma materЛондонський університет і Bedford Modern Schoold
Науковий ступіньDoctor of Engineeringd
ВчителіКаванабе Кійосай
Відомі учніTatsuno Kingod і Tsumaki Yorinakad
Знання мованглійська[3][4]
ЗакладІмператорський технічний коледж і William Burgesd
Magnum opusRokumeikand, Миколаївський собор, Mitsubishi Ichigokand, Kyu-Iwasaki-tei Gardend, Kaitōkakud, Tsunamachi Mitsui Clubd, Rokkaend, Seisen Universityd і Kyu-Furukawa Gardensd
Посадаіноземний спеціаліст в період Мейдзі
РодичіFrancis Roubiliac Conderd і Claude Reignier Conderd
Нагороди

Джосайя Кондер (англ. Josiah Conder, 28 вересня 1852 — 21 червня 1920) — британський архітектор, який служив іноземним радником при японському уряді в період Мейдзі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в лондонському районі Кенсінгтон. Після закінчення Лондонського університету він два роки працював на архітектора Вільяма Берджеса, відомого прихильника неоготики, в 1876 році нагороджений медаллю Соейна.

У 1877 на запит японського уряду Королівський інститут британських архітекторів рекомендував Кондера як викладача в Імператорський технічний коледж в Токіо. Там у Кондера навчалися п'ять відомих у майбутньому японських архітекторів — Тацуно Кінго, Катаяма Токума, Соне Тацудзо, Сататі Сітідзіро і Сімода Кікутаро.

У 1886 його колишні учні заснували Японський архітектурний інститут і обрали Кондера його почесним президентом. Попри проживання в Японії і далі підтримував зв'язки з Королівським інститутом британських архітекторів, поки в 1888 не відійшов повністю від викладання і не відкрив свою власну справу.

Під час роботи в Японії спроєктував понад п'ятдесят будівель, проте більшість з них не збереглася дотепер. Однією з перших його робіт було перетворення району Маруноуті на сучасний діловий район у лондонському стилі. Саме Кондер спроєктував Рокумейкан, який став символом вестернізації в період Мейдзі.

У 1880-х здійснив дизайн проєкту православного Воскресенського собору в Токіо (1891, перебудований після землетрусу в 1923 із змінами за проєктом Сіньїтіро Окади). За його проєктами будувалися Імперський музей в Уено, будівля Міністерства флоту та ін.

За видатні заслуги в 1894 нагороджений орденом Священного скарбу 3-го класу. У 1915 він став почесним доктором Токійського університету.

Дуже цікавився класичним японським мистецтвом, і після довгих прохань прийнятий в офіційні учні художником Каванабе Кессаєм, отримавши японське ім'я «Кьоей» (яп. 暁英, кё:эй)[5]. Пізніше він познайомив Захід з японським мистецтвом, опублікувавши роботи The Flowers of Japan and Art of Floral Arrangement (1891), Landscape Gardening in Japan (1893) і Paintings and Studies by Kawanabe Kyosai (1911).

Залишився в Японії на все життя і був похований у храмі Гококу-дзі.

Роботи Джосайя Кондера

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. Suzuki H. Conder, Josiah // Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T019008
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. ジョサイア・コンドル(1852~1920年) 前波くめ(1856~1920年). Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Н. А. Коновалова. Творчество Джошуа Кондера в Японии как первый пример межкультурного взаимодействия после открытия страны // Вопросы всеобщей истории архитектуры. — М.—СПб. : Нестор-История, 2016. — Вип. 7 (2) (18 вересня). — С. 150—164. — ISSN 2500-0616. УДК 72.033.
  • Dallas Finn, Meiji Revisited: The Sites of Victorian Japan, Weatherhill, 1995 ISBN 978-0834802889
  • Dallas Finn, 'Josiah Conder (1852—1920) and Meiji Architecture', Ch. 5, Britain & Japan: Themes and Personalities, ed. Hugh Cortazzi and Gordon Daniels, London: Routledge, 1991. ISBN 0-415-05966-6
  • Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 0-674-01753-6; ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128
  • Shuichi Kato (translated and adapted by Junko Abe and Leza Lowitz), Japan: Spirit & Form, 1987-88 (1994), ISBN 0-8048-1969-6
  • Stewart, David B. The Making of a Modern Japanese Architecture, From the Founders to Shinohara and Isozaki. — Kodansha, 2002.