Перейти до вмісту

Джо Джо Вайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт.
Джо Джо Вайт
Jo Jo White

Вайт, 2008
Завершив кар'єру
Розігруючий захисник
Особисті дані
Зріст: 190 см
Вага: 89 кг
Громадянство: США США
Народився: 16 листопада 1946(1946-11-16)
  Сент-Луїс, Міссурі, США[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер: 16 січня 2018(2018-01-16) (71 рік)
  Бостон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Коледж: Канзас (1965—1969)
Драфт: 1 раунд / 9 номер, 1969 рік, «Бостон Селтікс»
Статистика в НБА
Очки: 14399 (17,2 за гру)
Підбирання: 3345 (4,0 за гру)
Передачі: 4095 (4,9 за гру)
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 Збірна США з баскетболу
Панамериканські ігри
Золото Вінніпег 1967 Збірна США з баскетболу
Баскетбольна Зала Слави
jojowhite10.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джо Джо Вайт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джозеф Генрі «Джо Джо» Вайт (англ. Joseph Henry White; 16 листопада 1946, Сент-Луїс, Луїзіана — 16 січня 2018, Бостон, Масачусетс) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції розігруючого захисника за декілька команд НБА, зокрема за «Бостон Селтікс», яка навіки закріпила за ним ігровий № 10. Гравець національної збірної США. Дворазовий чемпіон НБА. Олімпійський чемпіон 1968 року.

2015 року введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]
Вайт виконує кидок (№ 10

На університетському рівні грав за команду Канзас (1965—1969). 1968 року завоював золоту медаль Мехіко у складі олімпійської збірної США.[4]

1969 року був обраний на драфті футбольною командою «Даллас Ковбойс»,[5] а також у першому раунді драфту НБА під загальним 9-м номером командою «Бостон Селтікс».[6] Професійну кар'єру розпочав 1969 року виступами за тих же «Бостон Селтікс», проте перед тим відслужив певний час у морській піхоті США. Згідно закону його термін строкової служби мав складати 2 роки, однак втручання генерального менеджера «Селтікс» Реда Ауербаха дозволило Вайту розпочати професійну кар'єру в сезону 1969-70. Захищав кольори команди з Бостона протягом наступних 10 сезонів.

За підсумками свого дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. З 1971 по 1977 рік брав участь у матчах всіх зірок НБА. 1974 року виграв з командою титул чемпіона НБА, перемігши у фіналі «Мілвокі Бакс» з Карімом Абдул-Джаббаром та Оскаром Робертсоном у складі. Наступного року допоміг команді дійти до фіналу Східної конференції.[7] 1976 року вдруге став чемпіоном НБА, коли «Бостон» обіграв у фіналі «Фінікс». П'ятий матч серії, який закінчився перемогою «Селтікс» в трьох овертаймах, часто називають «найвеличнішим матчем в історії».[8][9] За фінал 1976 року Вайт був удостоєний нагороди найціннішого гравця.[10]

Протягом наступних п'яти сезонів Вайт брав участь у всіх матчах сезону, встановивши рекорд клубу з 488 зіграних матчів поспіль.[11] Отримавши травму протягом сезону 1977-78,[12] так і не зміг відновити свою зіркову форму.

З 1979 по 1980 рік також грав у складі «Голден-Стейт Ворріорс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Канзас-Сіті Кінгс», до складу якої він приєднався 1980 року і за яку відіграв один сезон.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1969–70 «Бостон Селтікс» 60 – 22.1 .452 – .822 2.8 2.4 – – 12.2
1970–71 «Бостон Селтікс» 75 – 37.2 .464 – .799 5.0 4.8 – – 21.3
1971–72 «Бостон Селтікс» 79 – 41.3 .431 – .831 5.6 5.3 – – 23.1
1972–73 «Бостон Селтікс» 82 – 39.6 .431 – .781 5.0 6.1 – – 19.7
1973–74† «Бостон Селтікс» 82 – 39.5 .449 – .837 4.3 5.5 1.3 0.3 18.1
1974–75 «Бостон Селтікс» 82 – 39.3 .457 – .834 3.8 5.6 1.6 0.2 18.3
1975–76† «Бостон Селтікс» 82 – 39.7 .449 – .838 3.8 5.4 1.3 0.2 18.9
1976–77 «Бостон Селтікс» 82 – 40.6 .429 – .869 4.7 6.0 1.4 0.3 19.6
1977–78 «Бостон Селтікс» 46 – 35.7 .419 – .858 3.9 4.5 1.1 0.2 14.8
1978–79 «Бостон Селтікс» 47 – 31.0 .428 – .888 2.7 4.6 1.1 0.1 12.5
1978–79 «Голден-Стейт Ворріорс» 29 – 30.4 .475 – .870 2.5 4.6 0.9 0.1 12.3
1979–80 «Голден-Стейт Ворріорс» 78 – 26.3 .476 .167 .851 2.3 3.1 1.1 0.2 9.9
1980–81 «Канзас-Сіті Кінгс» 13 – 18.2 .439 – .611 1.6 2.8 0.8 0.1 6.4
Усього за кар'єру 837 – 35.8 .444 .167 .834 4.0 4.9 1.3 0.2 17.2
В іграх усіх зірок 7 0 17.7 .483 – .545 3.9 3.0 0.6 0.1 9.1

Плей-оф

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1972 «Бостон Селтікс» 11 – 39.3 .495 – .833 5.4 5.3 – – 23.5
1973 «Бостон Селтікс» 13 – 44.8 .450 – .907 4.2 6.4 – – 24.5
1974† «Бостон Селтікс» 18 – 42.5 .426 – .739 4.2 5.4 0.8 0.1 16.6
1975 «Бостон Селтікс» 11 – 42.0 .441 – .818 4.5 5.7 1.0 0.4 20.6
1976† «Бостон Селтікс» 18 – 43.9 .445 – .821 3.9 5.4 1.3 0.1 22.7
1977 «Бостон Селтікс» 9 – 43.9 .453 – .848 4.3 5.8 1.6 0.0 23.3
Усього за кар'єру 80 – 42.9 .449 – .828 4.4 5.7 1.1 0.1 21.5

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Вайт мав шістьох братів та сестер та був двічі одружений.[13] За життя володів кількома ресторанами, які мали різний успіх.[14]

2007 року знявся в епізодичній ролі у фільмі «План гри».[15]

Помер 16 січня 2018 року після боротьби з раком.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.databasebasketball.com/players/playerpage.htm?ilkid=WHITEJO01
  2. ↑ http://www.landofbasketball.com/nba_players/w/jo_jo_white.htm
  3. ↑ https://www.nytimes.com/2018/01/16/obituaries/jo-jo-white-dead-boston-celtics.html
  4. ↑ а б Celtics great, HOFer Jo Jo White dies at 71. ESPN.com (англ.). 17 січня 2018. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Jo Jo White. www.hoopszone.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  6. ↑ 1969 NBA Draft. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 24 грудня 2019.
  7. ↑ 1974-75 Boston Celtics Roster and Stats. Basketball-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  8. ↑ Greatest Game Ever. Phoenix Suns (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2019.
  9. ↑ Greatest Game Ever Played. Boston Celtics (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 грудня 2019.
  10. ↑ NBA Finals MVP Award Winners. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 24 грудня 2019.
  11. ↑ Celtics.com, Marc D'Amico. JoJo White - Celtics Legend. Boston Celtics (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. ↑ 141. Jo Jo White. nbahoopsonline.com. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 24 грудня 2019.
  13. ↑ Bodanza, Mark C. (28 червня 2013). Make It Count: The Life and Times of Basketball Great Jojo White (англ.). iUniverse. ISBN 978-1-938908-45-3.
  14. ↑ Celtics great opens restaurant with career criminal - Boston News, Weather, Sports | FOX 25 | MyFoxBoston. web.archive.org. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 24 грудня 2019.
  15. ↑ Jo Jo White. IMDb. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джо Джо Вайт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джо_Джо_Вайт&oldid=43307948