Джейлен Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джейлен Браун
Загальна інформація
Громадянство США
Народження24 жовтня 1996(1996-10-24) (27 років)
Атланта
Зріст201 см
Вага101 кг
Alma materJoseph Wheeler High Schoold і Університет Каліфорнії (Берклі)[1]
Спорт
Країна США
Вид спортубаскетбол[1]
КомандаБостон Селтікс, Збірна США з баскетболу[2] і California Golden Bears men's basketballd[1]
Участь і здобутки
CMNS: Джейлен Браун у Вікісховищі

Джейлен Марселлс Браун (англ. Jaylen Marselles Brown; нар. 24 жовтня 1996(1996жовтня24), Маріетта, Джорджія) — американський професійний баскетболіст, який виступає за команду Національної баскетбольної асоціації «Бостон Селтікс». Один рік провів у студентській лізі: виступав за «Каліфорнія Голден Беарс».

2016 року оголосив про участь у драфті НБА і був обраний «Селтікс» у першому раунді третім. Виступає на позиції атакувального захисника та легкого форварда.

Тричі брав участь у Матчі всіх зірок НБА і шість разів виходив у фінал Східної конференції з «Бостоном». Допоміг «Селтікс» дійти до фіналу НБА у 2022 та 2024 роках, вигравши чемпіонат і нагороду MVP фіналу в останньому.

Кар'єра середньої школи

[ред. | ред. код]
Браун у березні 2015 року

Браун навчався у місцевій школі[3]. У середній школі він набирав у середньому 24,1 очка, 8,2 підбирання, 4,1 передачі та 2,0 перехоплення за гру, привівши «Вайлдкетс» до загального рекорду 29–5.

У старших класах Браун допоміг привести свою команду до перемоги на Чемпіонаті штату Асоціації середніх шкіл Джорджії для 6А класу. За 0,6 секунди до кінця виконав два штрафні кидки, що принесло перемогу з рахунком 59:58[4]. Серед інших яскравих моментів Брауна: 28 очок і 11 підбирань у перемозі 76:70 Гаррі Джайлза та Весліанської християнської академії[5]; 24 очки та вісім підбирань у перемозі над Маліком Монком і Бентонвільською середньою школою з рахунком 61:40[6]; 25 очок, 12 підбирань і шість передач у перемозі над Беном Сіммонсом і Академією Монтверде з рахунком 75:65[7]; 29 очок і 15 підбирань проти Гантінгтонської школи[8]. Ставши старшим, Браун набирав у середньому 28 очок і 12 підбирань, привівши рідну школу до загального рекорду 30–3[9].

У складі національної збірної США з баскетболу U18 Браун виграв золоту медаль Чемпіонату Америки ФІБА 2014 року[10]. Його також обрали в команду всіх зірок на чемпіонаті Макдональда 2015 року[11]. Наприкінці своєї шкільної кар'єри Браун був визнаний гравцем року9 Gatorade Georgia Boys, найкращим гравцем року в Джорджії за версією "Ю-Ес-Ей тудей", містером баскетболу Джорджії та гравцем року у класі 6A[9].

Рекрутинг

[ред. | ред. код]

Браун отримав п'ятизіркову оцінку новачків і визнаний Scout, ESPN і 247Sports четвертим найкращим новачком у класі 2015 року після Бена Сіммонса, Скала Лабісс'єра та Брендона Інгрема[12]. На думку Rivals Брауна посів третю сходинку[13].

1 травня 2015 року Браун зобов'язався грати за «Голден Беарс» в Університеті Каліфорнії в Берклі під керівництвом тренера Куонзо Мартіна та поряд з Іваном Раббом[14]. Брауна вважали перспективним універсалом через його атлетичну форму[15].

Студентська кар'єра

[ред. | ред. код]

Протягом першого семестру навчання в коледжі Браун пройшов магістерський курс за програмою Берклі «Культурологічні дослідження спорту в освіті»[16]. Браун також вільно володіє іспанською, і поставив за мету вивчити ще три мови до 25 років[17][18].

Граючи за «Голден Беарс» у 2015—2016 роках, набирав у середньому 14,6 очка, 5,4 підбирання та 2,0 передачі за 27,6 хвилини за гру протягом 34 ігор. Він провів свої найкращі результативні ігри 27 листопада 2015 року проти «Річмонд Спайдерс» та 27 січня 2016 року проти «Юти Ютс», набравши по 27 очок у кожній грі[19][20]. Браун двічі досяг рекордного результату — 11 підбирань у перемозі 23 листопада 2015 року над «Сем Х'юстон Стейт» і 1 січня 2016 року у матчі проти «Колорадо Баффалос»[21][22]. 23 січня 2016 року встановив рекорд сезону — сім результативних передач і 15 очок у незначній перемозі над «Аризоною» з рахунком 74:73[23]. Браун став учасником першої команди всіх зірок Pac-12 і був названий першокурсником року Pac-12[24][25].

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Бостон Селтікс» (2016 — дотепер)

[ред. | ред. код]

Сезон 2016/2017: сезон новачка

[ред. | ред. код]
Браун у 2017 році

23 червня 2016 року «Бостон Селтікс» обрали Брауна під третім номером на драфті НБА 2016 року[26]. 27 липня він підписав контракт новачка з «Селтікс», набираючи в середньому 16,0 очок, 6,2 підбирання та 2,3 перехоплення в шести іграх Літньої ліги[27].

Браун дебютував за «Селтікс» 26 жовтня 2016 року під час першої гри сезону над «Бруклін Нетс», його команда перемогла з рахунком 122:117, за трохи більше ніж 19 хвилин гри Браун набрав дев'ять очок, зробив два блоки[28]. 3 листопада Браун вийшов у стартовій п'ятірці, набравши 19 очок у поразці від «Клівленд Кавальєрс» з рахунком 128:122[29]. 27 січня 2017 року він набрав 20 очок у перемозі над «Орландо Меджик» (128:98)[30].

Браун допоміг «Селтікс» отримати перше місце у Східній конференції, а згодом і вийти у фінал Східної конференції, де «Селтікс» програли «Кавальєрс» у п'яти іграх[31]. Для Брауна сезон новачка був результативним. На паркеті проводив в середньому 17,2 хвилини, набирав 6,6 очка, 2,8 підбирання і 0,8 передачі у 78 іграх і 20 стартових п'ятірках[32]. Наприкінці сезону його включили до другої збірної новачків НБА[33].

Сезон 2017–18: другий сезон

[ред. | ред. код]
Браун у 2018 році

17 жовтня 2017 року «Селтікс» почали сезон з поразки від «Клівленд Кавальєрс» з рахунком 102:99, Браун набрав рекордні 25 очок[34]. 18 листопада набрав рекордні 27 очок і допоміг «Селтікс» виграти 15-ту гру поспіль з рахунком 110:99 над «Атланта Гокс»[35]. 13 грудня Браун набрав 26 очок у перемозі над «Денвер Наггетс» з рахунком 124:118[36]. У березні 2018 року пропустив два тижні через струс мозку[37]. 6 квітня Браун встановив свій рекорд, набравши 32 очки, перемігши «Чикаго Буллз» з рахунком 111:104[38].

17 квітня у другій грі серії першого раунду плей-оф «Селтікс» проти «Мілуокі Бакс» Браун набрав рекордні за кар'єру плей-оф 30 очок, що допомогло команді виграти в серії з рахунком 2–0 і перемогти з рахунком 120:106[39]. У 21 рік Браун став наймолодшим гравцем в історії «Селтікс», який набрав 30 або більше очок у грі плей-оф[40]. У четвертій грі він встановив новий рекорд у плей-оф і набрав рекордні за кар'єру 34 очки, програвши з мінімальним рахунком 104:102[41]. Далі «Селтікс» виграли серію в семи іграх, а Браун вибув з першої гри півфіналу Східної конференції проти «Філадельфії Севенті Сіксерс» через розтягнення підколінного сухожилля. Повернувся у наступному матчі 3 травня, набравши 13 очок з лави запасних у перемозі 108:103[42]. У п'ятій грі Браун набрав 24 очки під час перемоги в серії з незначним відривом 114:112[43]. 25 травня у грі 6 фіналу Східної конференції набрав 27 очок у поразці від «Кавальєрс» (109:99)[44]. «Селтікс» програли серію з семи ігор[45].

Сезон 2018/2019: боротьба

[ред. | ред. код]

Брауну було важко почати сезон, «The Boston Globe» критикував його за велику кількість двоочкових кидків у стрибку та «брак концентрації і дисципліни»[46]. Після того, як «Селтікс» несподівано розпочали сезон із результатом 10–10, Джекі Макмуллан з ESPN написав, що «ніхто не розчарував [Селтікс] більше, ніж Браун»[47]. 6 грудня 2018 року Браун повернувся після перерви у три гри через забій попереку, і набрав 21 очко в перемозі над «Нью-Йорк Нікс» з рахунком 128:100[48]. Через два дні він набрав рекордні 23 очки під час розгромної перемоги над «Чикаго Буллз» з рахунком 133:77[49]. 31 грудня набрав рекордні за сезон 30 очок у поразці від «Сан-Антоніо Сперс» з рахунком 120:111[50].

Сезон 2019/2020: прорив

[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року підписав чотирирічний контракт з «Селтікс» на 115 мільйонів доларів[51].

28 грудня 2019 року Браун досяг свого ж рекорду у 34 очки в перемозі над «Клівленд Кавальєрс» з рахунком 129:117[52]. У січні Браун ледь не потрапив на Матч усіх зірок НБА 2020 року[53]. У плей-оф «Селтікс» вийшли у фінал Східної конференції втретє за чотири роки Брауна в НБА після серії перемог над «Філадельфія Севенті Сіксерс» і «Торонто Репторз» у чотирьох і семи іграх відповідно[54][55]. Вони вилетіли у фіналі конференції, програвши «Маямі Гіт» у шести іграх[56].

Сезон 2020/2021: перший матч усіх зірок

[ред. | ред. код]

30 грудня 2020 року Браун набрав рекордні за кар'єру 42 очки, а також п'ять підбирань і чотири передачі в перемозі над «Мемфіс Ґріззліс» з рахунком 126:107[57][58]. 24 лютого 2021 року його обрали до команди всіх зірок 2021 року як резервного гравця, і його вперше назвали учасником матчу усіх зірок НБА[59]. 15 квітня Браун набрав 40 очок у перемозі над «Лос-Анджелес Лейкерс» з рахунком 121:113[60]. Його найкращий на той час сезон у кар'єрі завершився участю у чотирьох іграх регулярного сезону, оскільки Браун переніс операцію на зап'ясті через розрив лопаткової зв'язки на лівому зап'ясті[61].

Сезон 2021/2022: перший виступ у фіналі НБА

[ред. | ред. код]

20 жовтня 2021 року Браун набрав рекордні за кар'єру 46 очок у поразці від «Нью-Йорк Нікс» (138:134) в овертаймі, а також встановив рекорд «Селтікс» за кількістю очок у першій грі[62]. 2 січня 2022 року побив цей рекорд, набравши 50 очок, а також зробивши 11 підбирань, під час перемоги над «Орландо Меджик» (116:111) в овертаймі[63]. Через шість днів у матчі проти «Нікс» Браун зробив свій перший тріпл-дабл, набравши 22 очки, 11 підбирань і 11 передач, команда перемогла з рахунком 99:75[64]. 18 березня, у перемозі над «Сакраменто Кінгз» з рахунком 126:97, Браун і Джейсон Татум набрали щонайменше 30 очок в одній грі вчетверте в сезоні та увосьме загалом; зрівнявши рекорд за кількістю таких ігор з колегами по «Селтікс» Ларрі Бердом і Кевіном Макгейлом, які також мали такий результат у чотирьох іграх сезону 1986/1987[65][66]. Через два дні під час перемоги над «Денвер Наггетс» з рахунком 124:104 Браун і Татум побили рекорд, набравши по 30 очок із понад 60 % кидків з гри[67].

3 травня у другій грі півфіналу Східної конференції Браун набрав 25 із 30 очок у першому таймі, а також зробив шість підбирань, шість передач і два перехоплення в перемозі над тодішнім чемпіоном «Мілуокі Бакс» з рахунком 109:86[68]. Через чотири дні в третій грі він набрав 27 очок, 12 підбирань і чотири передачі, програвши з мінімальним рахунком 103:101[69]. 21 травня в третій грі фіналу Східної конференції Браун набрав рекордні за кар'єру плей-оф 40 очок, кидаючи з гри 14 з 20 у поразці від «Маямі Гіт» (109:103)[70]. У 7-й грі набрав 24 очки, шість підбирань і шість передач у перемозі з рахунком 100:96, пройшовши до фіналу НБА вперше в своїй кар'єрі, і вперше «Селтікс» потрапив у фінал НБА з 2010 року[71]. Під час першої гри фіналу НБА 2022 року 2 червня Браун набрав 24 очки, сім підбирань і п'ять передач у камбек-перемозі над «Голден Стейт Ворріорз» з рахунком 120:108[72][73]. У третій грі він набрав 27 очок, дев'ять підбирань і п'ять результативних передач у перемозі з рахунком 116:100 і команда взяла лідерство в серії 2–1[74]. «Селтікс» програли серію в шести іграх, попри те, що Браун набрав 34 очки 16 червня у 6-й грі, його команда програла (103–90)[75].

Сезон 2022/2023: Перший вибір у Збірну всіх зірок

[ред. | ред. код]

2 грудня 2022 року Браун набрав 37 очок, 14 підбирань і 5 передач у поразці в овертаймі з рахунком 120:116 від «Маямі Гіт». Він перевів гру в овертайм, виконавши довгий триочковий за 1,7 секунди до кінця основного матчу[76]. 13 грудня Браун набрав 25 очок, зробив рекорд сезону — 15 підбирань, п'ять передач і три перехоплення в переможному матчі над «Лос-Анджелес Лейкерс» з рахунком 122:118[77]. 25 грудня він набрав 29 очок, п'ять підбирань і чотири передачі в перемозі над «Мілуокі Бакс» з рахунком 139:118[78]. Браун і Джейсон Татум (41 очко) увосьме у кар'єрі набрали 70 очок за гру[79]. 11 січня 2023 року Браун набрав рекордні за сезон 41 очко, кидаючи з гри 15 із 21, і зробив 12 підбирань у перемозі над «Нью-Орлінс Пеліканс» з рахунком 125:114. Це була п'ята гра з понад як 40 очками у кар'єрі Брауна і 10-й раз, коли Браун і Татум (31 очко) разом набрали 70+ очок. «Селтікс» не зазнавали поразок у цих іграх[80]. 2 лютого стало відомо, Браун буде брати участь у Матч усіх зірок вдруге[81]. 6 березня майже досяг тріпл-даблу, набравши 32 очки, 13 підбирань і 9 передач у поразці «Клівленд Кавальєрс» в овертаймі (118:114)[82]. 13 березня він набрав рекорд сезону — 43 очки, програвши «Х'юстон Рокетс» з мінімальним рахунком 111:109[83]. 26 березня Браун набрав 41 очко та зробив 13 підбирань у розгромній перемозі над «Сан-Антоніо Сперс» з рахунком 137:93[84].

15 квітня в першій грі першого раунду Східної конференції проти «Атланта Гокс» набрав 29 очок і зробив 12 підбирань, перемігши з рахунком 112:99[85]. У четвертій грі він і Татум набрали по 31 очку, привівши команду до перемоги з рахунком 129:121[86]. Під час другої чверті Браун зняв захисну маску, яку носив з лютого, через помилковий удар Татума ліктем[87]. 5 травня в грі 3 півфіналу Східної конференції проти «Філадельфія Севенті Сіксерс» Браун і Татум разом набрали 50 очок під час перемоги з рахунком 114:102[88]. «Селтікс» дійшли до фіналу Східної конференції, де програли «Маямі Гіт» у семи матчах[89].

Сезон 2023/2024: рекордне продовження, перший чемпіон НБА та MVP фіналу

[ред. | ред. код]

25 липня 2023 року Браун підписав п'ятирічний контракт на суму майже 304 мільйонів доларів, перевершивши контракт на продовження Ніколи Йокича (276 мільйонів доларів), ставши найдорожчою угодою в історії НБА[90]. Браун отримав право на п'ятирічне «супермаксимальне» продовження після того, як приєднався до другої збірної команди Всіх зірок у сезоні 2022/2023[91].

22 січня 2024 року Браун оформив свій третій тріпл-дабл, набравши 13 очок, 11 підбирань, 10 передач і три перехоплення в переможному матчі над «Х'юстон Рокетс» з рахунком 116:107[92]. 1 лютого повідомляли, що на Матч усіх зірок буде брати участь як запасний гравець від Східної конференції[93]. 7 березня Браун поставив рекорд сезону — 41 очко і зробив 14 підбирань у поразці від «Денвер Наггетс» (115:109)[94]. Того ж місяця він заявив, що сезон 2023/2024 був найкращим у його кар'єрі[95]. 7 квітня Браун набрав 26 очок на шляху до 10 000 очок за кар'єру в перемозі над «Портленд Трейл Блейзерс» з рахунком 124:107[96].

21 травня в першій грі фіналу Східної конференції проти «Індіана Пейсерс» Браун набрав 26 очок, сім підбирань і п'ять передач, а також забив триочковий, що додало овертайм в якій «Селтікс» перемогли (133:128)[97]. За два дні у другій грі Браун зрівнявся з попереднім рекордом у плей-оф у 40 очок, перемігши з рахунком 126:110[98]. «Селтікс» переграли «Пейсерс» у чотирьох матчах, а Брауна назвали MVP фіналу Східної конференції з результатом у середньому 29,8 очка, 5,0 підбирань, 3,0 передачі та 2,0 перехоплення за гру, кидаючи 51,7 % за гру та 37,0 % триочкових[99][100].

Під час першої гри фіналу НБА 2024 року 6 червня Браун набрав 22 очки, шість підбирань, три блоки, три перехоплення та дві передачі в перемозі над «Даллас Маверікс» з рахунком 107:89[101]. За шість днів у третій грі він набрав 30 очок, вісім підбирань і вісім результативних передач у плей-оф у перемозі 106:99. Браун став другим представником «Селтікс», який набрав 30+ очок, 8+ підбирання та 8+ передач у фінальній грі НБА, інший гравець Джон Гавлічек (1968). Браун і Джейсон Татум стали першим дуетом «Селтікс», які зарахували 30/5/5 у фінальній грі. Вони також встановили рекорд за кількістю 25+ очок у іграх дуету «Селтікс» в історії після сезону, перевершивши Ларрі Берда та Кевіна Макхейла (17)[102]. «Селтікс» виграли серію в п'яти іграх[103], а Браун став MVP фіналу з результатом у середньому 20,8 очка, 5,4 підбирання та 5,0 передачі за гру. Він також був основним захисником Луки Дончича[104].

Кар'єрна статистика

[ред. | ред. код]
Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

НБА

[ред. | ред. код]

Регулярний сезон

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2016–17 Бостон 78 20 17.2 .454 .341 .685 2.8 .8 .4 .2 6.6
2017–18 Бостон 70 70 30.7 .465 .395 .644 4.9 1.6 1.0 .4 14.5
2018–19 Бостон 74 25 25.9 .465 .344 .658 4.2 1.4 .9 .4 13.0
2019–20 Бостон 57 57 33.9 .481 .382 .724 6.4 2.1 1.1 .4 20.3
2020–21 Бостон 58 58 34.5 .484 .397 .764 6.0 3.4 1.2 .6 24.7
2021–22 Бостон 66 66 33.6 .473 .358 .758 6.1 3.5 1.1 .3 23.6
2022–23 Бостон 67 67 35.9 .491 .335 .765 6.9 3.5 1.1 .4 26.6
2023–24dagger Бостон 70 70 33.5 .499 .354 .703 5.5 3.6 1.2 .5 23.0
Карʼєра 540 433 30.2 .480 .364 .720 5.3 2.4 1.0 .4 18.6
Матч усіх зірок 3 0 24.6 .629 .452 .333 9.0 3.0 1.7 .0 31.0double-dagger

Плей-оф

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2017 Бостон 17 0 12.6 .479 .217 .667 2.1 .8 .4 .1 5.0
2018 Бостон 18 15 32.4 .466 .393 .640 4.8 1.4 .8 .6 18.0
2019 Бостон 9 9 30.4 .506 .350 .767 5.8 1.1 .7 .2 13.9
2020 Бостон 17 17 39.5 .476 .358 .841 7.5 2.3 1.5 .5 21.8
2022 Бостон 24 24 38.3 .470 .373 .763 6.9 3.5 1.1 .4 23.1
2023 Бостон 20 20 37.6 .496 .354 .689 5.6 3.4 1.1 .4 22.7
2024dagger Бостон 19 19 37.2 .516 .327 .660 5.9 3.3 1.2 .6 23.9
Карʼєра 124 104 33.2 .486 .356 .723 5.6 2.4 1.0 .4 19.1

Студентська кар'єра

[ред. | ред. код]
Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2015/2016 Каліфорнія 34 34 27.6 .431 .294 .654 5.4 2.0 .8 .6 14.6

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Браун дотримується вегетаріанства. Серед його інтересів іспанська мова, історія, медитація, філософія, футбол і аніме. Його описують як незвичайного спортсмена з багатьма амбіціями не обмежені баскетболом[105]. Перед драфтом НБА зібрав переважно афроамериканську консультативну команду, але агента не найняв[17]. Дехто критикував Брауна як «занадто розумного» для НБА, а деякі скаути хвилювалися, що він втомиться від гри в баскетбол і замість цього вибере іншу кар'єру[17].

Браун навчає студентів баскетболу у Джакарті, Індонезія, у 2018 році

У 22 роки став наймолодшим обраним віцепрезидентом Національної асоціації баскетболістів. В останні роки виступав за важливість освіти та технологій у Гарвардському університеті, Массачусетському технологічному інституті та Берклі. 2019 року ста почесним членом MIT Media Lab, і відтоді співпрацює з університетом, щоб забезпечити менторство для молоді Великого Бостона та кольорових учнів старших класів, які зацікавлені в кар'єрі у галузі STEM[106]. Серед інших соціальних ініціатив порушує питання освіти та нерівності доходів[107].

Веде канал на YouTube, на якому опублікував кілька документальних відео, які описують його життя під час сезону та тренувань у міжсезоння. Назва першого епізоду від 31 січня 2017 року[108] вказує на любов до шахів. Має також сторінки у Twitter та Instagram[109].

З 2021 року мусульманин[110].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батько Брауна, Марсельс, — професійний боксер, чемпіон світу за версією WBU 2016 року, чемпіон WBU CAM у важкій вазі 2015 року та членом правління боксерської комісії штату Гаваї[111]. Дід, Віллі Браун, також колишній боксер[112]. Браун є двоюрідним братом колишнього професійного футбольного корнербека Ей Джея Бує[113].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в College Basketball at Sports-Reference.com
  2. ↑ а б basketball-reference
  3. ↑ Rathgeber, Bob (21 грудня 2014). Marietta (Ga.) Wheeler's Jaylen Brown holds court. News-press.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2016.
  4. ↑ Jaylen Brown, No. 7 Wheeler win state title with free throws with 0.6 seconds left. USA Today High School Sports. 8 березня 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 9 лютого 2016.
  5. ↑ Dorsey, David (23 грудня 2014). City of Palms Classic: Jaylen Brown leads Wheeler. news-press.com. Процитовано 31 травня 2020.
  6. ↑ Bleich, Carl (20 грудня 2014). City of Palms Classic Roundup: Brown carries Wheeler past Bentonville. news-press.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 31 травня 2020.
  7. ↑ Halley, Jim (24 грудня 2014). No.10 Wheeler downs No.1 Montverde in City of Palms championship. USA Today High School Sports. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
  8. ↑ Holcomb, Todd (3 квітня 2015). Brown scores 29, but Wheeler loses in New York. The Atlanta Journal-Constitution. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
  9. ↑ а б High School All-American Jaylen Brown Signs With California. California Golden Bears Athletics. 4 травня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  10. ↑ NINTH FIBA AMERICAS U18 CHAMPIONSHIP FOR MEN 2014. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  11. ↑ Davis, Seth (28 січня 2015). 2015 McDonald's All-American rosters announced. SI.com. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 9 лютого 2016.
  12. ↑ [Архівовано August 20, 2016, у Wayback Machine.]
  13. ↑ Jaylen Brown, 2015 Small forward. n.rivals.com. Процитовано 24 серпня 2023.
  14. ↑ Borzello, Jeff (2 травня 2015). Jaylen Brown commits to Cal Golden Bears. ESPN.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 9 лютого 2016.
  15. ↑ Five-star forward Jaylen Brown commits to Cal for 2015–16. CBSSports.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015.
  16. ↑ Faraudo, Jeff (11 листопада 2015). Cal freshman Jaylen Brown making an impression — in classroom. mercurynews.com. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  17. ↑ а б в Spears, Marc J. (25 травня 2016). Jaylen Brown: The 2016 NBA draft's Renaissance man. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 4 липня 2016.
  18. ↑ Moore, Matt (15 травня 2016). NBA Draft: Why teams shouldn't be afraid of Jaylen Brown's intellect. CBSSports.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  19. ↑ Richmond vs. California Box Score (Men), November 27, 2015. College Basketball at Sports-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  20. ↑ California vs. Utah Box Score (Men), January 27, 2016. College Basketball at Sports-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  21. ↑ Sam Houston State vs. California Box Score (Men), November 23, 2015. College Basketball at Sports-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  22. ↑ Colorado vs. California Box Score (Men), January 1, 2016. College Basketball at Sports-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  23. ↑ Jordan Mathews, California knock off No. 12 Arizona 74-73. ESPN.com. Associated Press (англ.). 24 січня 2016. Процитовано 20 червня 2024.
  24. ↑ Jaylen Brown Named Pac-12 Freshman of the Year. California Golden Bears. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  25. ↑ 2015–16 Pac-12 Men's Basketball All-Conference Honors. pac-12.com. Pac-12 Conference. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  26. ↑ Washburn, Gary (23 червня 2016). Celtics formed a bond with Jaylen Brown. BostonGlobe.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 червня 2016.
  27. ↑ Celtics Sign Five Players. NBA.com. 27 липня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  28. ↑ Thomas scores 25, Celtics fight off Nets 122–117. ESPN.com. Associated Press. 26 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  29. ↑ Cavaliers stay unbeaten with 128–122 win over Celtics. ESPN.com. Associated Press. 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2016.
  30. ↑ Thomas scores 21 as Celtics rout Magic 128–98. ESPN.com. Associated Press. 27 січня 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 27 січня 2017.
  31. ↑ James passes Jordan, Cavs back in Finals with 135-102 win. ESPN.com. Associated Press (англ.). 26 травня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
  32. ↑ Jakubajtys, Logan (11 червня 2017). Boston Celtics 2016–17 Player Report Card: Jaylen Brown. chowderandchampions.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 22 червня 2017.
  33. ↑ Hartwell, Darren (26 червня 2017). NBA All-Rookie Teams 2017: Celtics' Jaylen Brown Voted To Second Team. NESN.com. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 26 червня 2017.
  34. ↑ Celtics' Jaylen Brown: Posts 25 in season opener. cbssports.com. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 18 жовтня 2017.
  35. ↑ Irving, Brown help Celtics rally for 15th straight win. ESPN.com. 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 19 листопада 2017.
  36. ↑ Jaylen Brown 2017–18 Game Log. Basketball-Reference.com. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  37. ↑ Rozier scores 33 as Celtics roll past Kings, 104–93. ESPN.com. 25 березня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  38. ↑ Greg Monroe's triple-double lifts Celtics over Bulls 111–104. ESPN.com. 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  39. ↑ Brown scores 30, Celtics roll to 120-106 win over Bucks. ESPN (англ.). Процитовано 21 квітня 2018.
  40. ↑ Brown scores 30, Celtics roll to 120–106 win over Bucks. ESPN.com. 17 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
  41. ↑ Tied up: Giannis' tip-in lifts Bucks over Celtics in Game 4. ESPN.com. 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  42. ↑ Tatum shines, Brown returns as Celtics beat 76ers 108–103. ESPN.com. 3 травня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
  43. ↑ Celtics beat 76ers 114–112 in Game 5, advance to face Cavs. ESPN.com. 9 травня 2018. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
  44. ↑ Boston bound: LeBron James pushes Cavs to Game 7 vs. Celtics. ESPN.com. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  45. ↑ 2018 NBA Eastern Conference Finals - Cavaliers vs. Celtics. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  46. ↑ Karalis, John (24 листопада 2018). What's wrong with Jaylen Brown?. Boston.com. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  47. ↑ MacMullan, Jackie (12 грудня 2018). 'This is a story that's being written': Jaylen Brown's new reality in Boston. ESPN.com. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  48. ↑ Irving leads Celtics past Knicks 128–100. ESPN.com. Associated Press. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  49. ↑ Celtics throttle Bulls by 56 points as both teams set records. ESPN.com. 8 грудня 2018. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
  50. ↑ Spurs scored 46 in third to race past Celtics, 120–111. ESPN.com. 31 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  51. ↑ Jaylen Brown, Celtics agree to 4-year, $115 million extension. NBA Sports. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
  52. ↑ Jaylen Brown ties career high with 34, leads Celtics to win against Cavaliers. sports.yahoo.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  53. ↑ Hartwell, Darren (31 січня 2020). Why Jaylen Brown's NBA All-Star snub could be great news for Celtics. NBC Sports. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 1 січня 2021.
  54. ↑ 2020 NBA Eastern Conference First Round - 76ers vs. Celtics. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  55. ↑ 2020 NBA Eastern Conference Semifinals - Celtics vs. Raptors. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  56. ↑ Reynolds, Tim (28 вересня 2020). Celtics Ousted By Heat, Lose East Finals Series 4–2. NBC Boston. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  57. ↑ Guest, Chris (30 грудня 2020). Jayson Tatum, Brad Stevens speak out on Jaylen Brown's 42-point explosion. ClutchPoints. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  58. ↑ Maloney, Jack (31 грудня 2020). Jaylen Brown's continued improvement on full display in Celtics win, drops career-high 42 points vs. Grizzlies. CBS Sports. Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  59. ↑ Quinn, Justin (24 лютого 2021). Jayson Tatum, Jaylen Brown officially named 2021 NBA All-Star reserves. Celtics Wire (амер.). USA Today. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  60. ↑ Jaylen Brown scores 40, Celtics beat Lakers 121-113. ESPN.com. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  61. ↑ Jaylen Brown injury update: Celtics All-Star has wrist surgery, expected to resume activities in three months. CBS Sports. 13 травня 2021. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  62. ↑ Snow, Taylor (20 жовтня 2021). Brown Returns to Action in Record-Setting Fashion on Opening Night. NBA.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  63. ↑ Brown scores 50, rallies Celts to 116-111 OT win over Magic. ESPN.com. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  64. ↑ Brown's first triple-double leads Celtics over Knicks, 99-75. ESPN.com (амер.). 8 січня 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  65. ↑ Levin, Jake (26 січня 2022). Jayson Tatum, Jaylen Brown continue perfect mark when scoring 30 in same game. Yahoo! Sports. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  66. ↑ Brown, Tatum combine for 62 as Celtics cruise past Kings. NBA.com (англ.). 19 березня 2022.
  67. ↑ Brown, Tatum score 30 each as Celtics crush Nuggets. NBA.com (англ.). 21 березня 2022.
  68. ↑ Brown, Tatum combine for 59 points in Game 2 rout of Bucks. NBA.com. 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  69. ↑ Bucks hold off Celtics' late rally to claim Game 3. NBA.com. 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  70. ↑ Adebayo awakens as Heat top Celtics despite losing Butler. NBA.com. 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  71. ↑ Boston Celtics vs Miami Heat May 29, 2022 Game Summary | NBA.com. www.nba.com. Процитовано 30 травня 2022.
  72. ↑ Celtics vs. Warriors score: Jaylen Brown, Al Horford lead Boston to upset victory in Game 1 vs. Golden State. CBS Sports. Процитовано 2 червня 2022.
  73. ↑ Celtics have huge 4th, beat Warriors in Game 1 of NBA Finals. ESPN (англ.). Процитовано 1 травня 2024.
  74. ↑ Celtics beat Warriors 116-100, take 2-1 lead in NBA Finals. ESPN.com. Процитовано 9 червня 2022.
  75. ↑ Warriors beat Celtics 103-90 to win 4th NBA title in 8 years. ESPN.com. Associated Press. 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  76. ↑ Adebayo, Herro lead Heat over Celtics after Brown forces OT. ESPN.com. Associated Press (амер.). 2 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
  77. ↑ Celtics blow big lead, rally back, beat Lakers 122–118 in OT. ESPN.com (амер.). Процитовано 14 грудня 2022.
  78. ↑ Tatum has 41, Celtics push back on Giannis, Bucks 139–118. ESPN.com (амер.). Процитовано 26 грудня 2022.
  79. ↑ NBA: Jayson Tatum, Jaylen Brown help Celtics dismantle Bucks. straitstimes.com (амер.). 26 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
  80. ↑ Warren, Brooks (12 січня 2023). Jaylen Brown Believes He Has 'Other Limits to Reach in the Future' with Jayson Tatum. Slam. Процитовано 12 січня 2023.
  81. ↑ Jaylen Brown named NBA All-Star for second time in his career. CBS News. 2 лютого 2023. Процитовано 2 лютого 2023.
  82. ↑ Mitchell scores 40, Stevens rallies Cavs past Celtics in OT. ESPN.com (амер.). 6 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  83. ↑ Jalen Green scores 28, Rockets outlast Celtics 111-109. ESPN.com (амер.). 14 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
  84. ↑ Jaylen Brown's 41 points helps Celtics past Spurs 137-93. ESPN.com (амер.). 26 березня 2023. Процитовано 27 березня 2023.
  85. ↑ Hightower, Kyle (16 квітня 2023). Brown scores 29, Celtics hold off late rally by Hawks 112-99. Associated Press. Процитовано 20 вересня 2023.
  86. ↑ Sam, Doric (24 квітня 2023). Jayson Tatum, Jaylen Brown Excite Twitter as Celtics Top Trae Young, Hawks in Game 4. Bleacher Report. Процитовано 20 вересня 2023.
  87. ↑ Jaylen Brown took off his mask and then took off against the Hawks in Game 4. CBS News Boston. 24 квітня 2023. Процитовано 20 вересня 2023.
  88. ↑ Krivitsky, Bobby (5 травня 2023). Here's What Stood Out in Celtics' Game 3 Win vs. Sixers: Boston Shows Its Championship-Mettle, Takes 2-1 Series Lead. Sports Illustrated. Процитовано 20 вересня 2023.
  89. ↑ Henderson, Cydney (29 травня 2023). Miami Heat to face Denver Nuggets in NBA Finals after knocking out Boston Celtics in Game 7. USA Today. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  90. ↑ Spears, Marc J. (25 липня 2023). Jaylen Brown, Celtics agree to record 5-year, $304M supermax extension. ESPN.com (амер.). Процитовано 25 липня 2023.
  91. ↑ Celtics' Brown lands richest deal in NBA history. ESPN.com (англ.). 25 липня 2023. Процитовано 19 березня 2024.
  92. ↑ Kristaps Porzingis scores 32 points, NBA-leading Celtics beat Rockets 116-107. ESPN.com (амер.). 22 січня 2024. Процитовано 25 липня 2023.
  93. ↑ 2024 NBA All-Star reserves announced. NBA.com (англ.). Процитовано 2 лютого 2024.
  94. ↑ Nikola Jokic's triple-double helps Nuggets to season sweep of Celtics with 115-109 win. ESPN.com (амер.). 7 березня 2024. Процитовано 10 березня 2024.
  95. ↑ Celtics’ Jaylen Brown Believes He’s Having Best Season Of His Career. Yardbarker (англ.). 15 березня 2024. Процитовано 19 березня 2024.
  96. ↑ Donabedian, Daniel (7 квітня 2024). Jaylen Brown's 'blessed' reaction to Celtics career milestone. ClutchPoints. Процитовано 7 квітня 2024.
  97. ↑ Botkin, Brad (22 травня 2024). Boston takes Game 1 of East finals after Jaylen Brown forces OT. CBS Sports. Процитовано 24 травня 2024.
  98. ↑ Maloney, Jack (22 травня 2024). Jaylen Brown scores 40, downplays All-NBA snub as Boston goes up 2-0. CBS Sports. Архів оригіналу за 24 травня 2024. Процитовано 24 травня 2024.
  99. ↑ Bontemps, Tim (28 травня 2024). C's return to Finals 'a different team,' says Brown. ESPN.com (англ.). Процитовано 1 червня 2024.
  100. ↑ Snow, Taylor (28 травня 2024). Brown Earns ECF MVP as Celtics Punch Ticket to NBA Finals. nba.com. Процитовано 4 червня 2024.
  101. ↑ Celtics rout Mavericks 107-89 in Game 1 of NBA Finals behind Brown, returning Porzingis. ESPN (англ.). 6 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
  102. ↑ Starting 5, June 13: Boston one win away; Remembering Jerry West. NBA.com (англ.). Процитовано 12 червня 2024.
  103. ↑ Bontemps, Tim (17 червня 2024). Celtics stomp Mavs, clinch record 18th NBA title. ESPN.com (англ.). Процитовано 18 червня 2024.
  104. ↑ Quinn, Sam (18 червня 2024). 2024 NBA Finals MVP: Celtics' Jaylen Brown edges Jayson Tatum as Boston wins historic title. CBSSports.com (англ.). Процитовано 18 червня 2024.
  105. ↑ Letourneau, Connor (8 березня 2016). Cal's Jaylen Brown has scholarly ambitions. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  106. ↑ Person Overview ‹ Jaylen Brown. MIT.edu. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  107. ↑ Rhoads, Julie (14 січня 2021). Jaylen Brown is So Smart He Was Offered a NASA Internship and Became an MIT Fellow. Sportscasting.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  108. ↑ FCHWPO Episode 1: Pawn To E4. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 25 травня 2017 — через www.youtube.com.
  109. ↑ Don't forget that Jaylen Brown said he's ready to rip people's heads off. www.celticslife.com. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  110. ↑ Ali, Hiba (29 березня 2024). 10 NBA Players You Didn’t Know Were Muslim. GQ Middle East (амер.). Процитовано 13 червня 2024.
  111. ↑ Giebel, Vanessa (2 серпня 2016). One-on- One With WBU World Champion Marselles Brown — Boxing News. www.boxing247.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 31 серпня 2016.
  112. ↑ Jaylen Brown In Best Shape Of His Life After Working With His Grandfather -- A Former Boxer. CBS News - Boston (амер.). 19 травня 2020. Процитовано 19 березня 2024.
  113. ↑ Yang, Nicole (20 січня 2018). Celtics guard rooting for Jaguars' Bouye. The Florida Times-Union (амер.). Процитовано 20 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джейлен_Браун&oldid=42954016