Джулі Мехрету
Джулі Мехрету (англ. Julie Mehretu; нар. 1970, Аддіс-Абеба, Ефіопія) — сучасна американська художниця ефіопського походження, яка живе і працює в Нью-Йорку.
Мехрету народилася в Аддис-Абебі, Ефіопія, у 1970 році. Вона — перша дитина в родині професора географії Ефіопського коледжу та вчительки педагогічної системи Монтессорі єврейського походження. Вони втекли з країни в 1977 році, щоб уникнути політичних потрясінь, і переїхали до Іст-Ленсінга, штат Мічиган, де батька обійняв посаду викладача з економічної географії в Університеті штату Мічиган[15][16]. Закінчивши середню школу в Іст-Лансінзі Мехрету отримала диплом за освітнім ступенем бакалавра мистецтв у Каламазу-коледжі в місті Каламазу штату Мічиган, і навчалася за кордоном в Університеті Шейха Анта Діопа (UCAD) у Дакарі в Сенегалі, а потім відвідувала Род-Айлендську школу дизайну в Провіденсі штату Род-Айленд, де здобула освітній ступінь магістра з образотворчого мистецтва в 1997 році[17][15] Мехрету працює в одній студії з художницею Джесікою Ранкін. Її свекруха — письменниця та поетеса Лілі Бретт[18].
- Джулі Мерхет відома завдяки насиченим картинам великого формату. Наприклад, Retopistics: A Renegade Excavation (2001) має розмір 2,59×5,49 м. На роботах Мерхету шари акрилової фарби перетинаються лініями, зробленими маркерами, олівцями та тушшю. Її творчість викликають цілу низку аналогій — від динамізму італійських футуристів та геометричної абстракції до абстрактних експресіоністів .
- Її найбільшим настінним розписом є картина розміром 24 на 7 метрів у головному вестибюлі хмарочоса 200 West Street у Нью-Йорку. За цю роботу вона отримала п'ять мільйонів доларів .
- Відправною точкою для Мерхет є архітектура та сучасне місто з прискореним темпом життя і густонаселеними вулицями. На її полотнах перетинаються і нашаровуються нариси архітектурних елементів, таких як колони, фасади, портики, а також плани будівель та карти міст. Завдяки какофонії та динаміці її роботи передають швидкість сучасного міста, яке при цьому зображено такими «застарілими» традиційними матеріалами, як олівець та фарба .
- Мерхету брала участь у великій кількості міжнародних групових виставок, включаючи 8-а Балтійська трієнале у Вільнюсі, Литва (2002), Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) (2002), Стамбульську бієнале (2003), Бієнале Вітні (2004), Бієнале Сан Пауло (2004), Бієнале Сіднея (2006). Роботи Мехрету також були включені до виставки «На хвалу сумнівам» у Палаццо Грассі у Венеції влітку 2011 року, а також до dOCUMENTA (13) у Касселі у 2012 році. У 2014 році вона брала участь у виставі «Божественна комедія. Рай, Чистилище та пекло, знову відвідані сучасними африканськими художниками», куратор Саймон Нджамі.
- 2014 «Божественна комедія. Рай, Чистилище та пекло, знову відвідані сучасними африканськими художниками»
- 2011 «На хвалу сумнівам», Палаццо Грассі, Венеція, Італія
- 2009 Julie Mehretu: Grey Area, Deutsche Guggenheim, Берлін
- 2008 City Sitings, Williams College Art Gallery, Вільямстаун
- 2008 City Sitings, North Carolina Museum of Art, Ралей
- 2007 Black City, Kunstverein Hanover, Ганновер
- 2007 Black City, Louisiana Museum, Хумлебек, Данія
- 2007 City Sitings, Інститут мистецтв Детройту, Детройт
- 2006 Black City, Музей сучасного мистецтва Кастилія-Леон, Леон, Іспанія
- 2006 Heavy Weather, Crown Point Press, Сан-Франциско
- 2006 Heavy Weather, The Print Center, Філадельфія
- 2005 Drawings, Projectile Gallery, Нью-Йорк
- 2005 Currents 95: Джулі Мерету, Художній музей Сент-Луїса, Сент-Луїс
- 2004 carlier | gebauer, Берлін
- 2004 MATRIX 211, Manifestation, Університет Каліфорнії, Художній музей Берклі та Тихоокеанський кіноархів, Берклі
- 2003 Drawing into Painting, Walker Art Center, Міннеаполіс ; REDCAT, Лос-Анджелес та Albright-Knox Art Gallery, Буффало
- 2002 White Cube, Лондон[19]
- 2001 Painting at the Edge of the World, Центр мистецтв Вокера, Міннеаполіс, Міннесота, США
- 2001 The Project, Нью-Йорк
- 2001 Art Pace, Сан-Антоніо
- 1999 Module, Project Row Houses, Х'юстон
- 1998 Barbara Davis Gallery, Х'юстон
- 1996 Paintings, Sol Koffler Gallery, Школа дизайну Род-Айленда
- 1995 Ancestral Reflections, Archive Gallery, Нью-Йорк; Hampshire College Gallery, Массачусетс
Член комітету художників неприбуткової організації «Американці за мистецтво»[20].
|
|
- Kupferstichkabinett, Берлін
- The Studio Museum in Harlem, Нью-Йорк
- Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк
- Музей сучасного мистецтва, Сан-Франциско
У 2000 році Мехрету отримала грант від Фонду грантів сучасного мистецтва для художників. Вона була лауреатом премії Пенні Макколл 2001 року[21]. 20 вересня 2005 року її назвали одним із отримувачів стипендії Мак-Артура 2005 року, яку часто називають «геніальним грантом»[22].
У 2013 році Мехрету була нагороджена премією Барнетта та Анналі Ньюман, а у 2015 Мехрету отримала медаль Держдепартаменту США за вкладу у мистецтво з рук держсекретаря Джона Керрі[23].
У 2020 році журнал Тайм включив Мехрету до списку 100 найвпливовіших людей року[24].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122456653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Julie Mehretu
- ↑ Julie Mehretu
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ African American Visual Artists Database / за ред. S. Denker — 2006.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://www.workwithdata.com/person/julie-mehretu-1970
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ https://bard.emuseum.com/people/2313/julie-mehretu
- ↑ https://www.pamm.org/en/exhibition/routes-of-influence/
- ↑ https://www.studiomuseum.org/artists/julie-mehretu
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/20823
- ↑ а б Calvin Tomkins (29 березня 2010). «Big Art, Big Money: Julie Mehretu's 'Mural' for Goldman Sachs». The New Yorker. процитовано 7 квітня 2023 року
- ↑ Scott, Sue (2013). The reckoning : women artists of the new millennium. Prestel. ISBN 978-3791347592.
- ↑ https://whitecube.qi-cms.com/media/_file/artist_cv/julie-mehretu-cv.pdf [Архівовано 2023-04-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Mason, Christopher (28 лютого 2005), She Can't Be Bought, New York Magazine, процитовано 7 квітня 2023
- ↑ White Cube.
- ↑ Artists Committee Американці за мистецтво.
- ↑ creative-link.org. www.pennymccallfoundation.org. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ She can't be bought, but you can give her money. 2 жовтня 2005. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Julie Mehretu – 2015 Award Winner. US Department of State. US Department of State. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Tessa Solomon (23 вересня 2020 року), Artists Patrisse Cullors, Julie Mehretu, and Tourmaline Make ‘Time 100’ List ARTnews
- Життєпис, роботи, інформація про виставки, бібліографія на сайті галереї White Cube
- ArtNet
- ArtFacts
- Website of her gallery carlier | gebauer including CV and works
- Julie Mehretu at Highpoint Center for Printmaking, Minneapolis
- Julie Mehretu at Walker Art Center, Minneapolis
- Julie Mehretu interviewed for Ethiopian Passages
- 2010 article including an image of Untitled 1
[[Категорія:ЛГБТ-люди США XX століття]