Дзвіниця на Дальніх печерах
| Дзвіниця Дальніх печер | |
|---|---|
 | |
50°26′05″ пн. ш. 30°33′23″ сх. д. / 50.43472° пн. ш. 30.55639° сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ, вул. Лаврська, 15 |
| Архітектор | Петро Нейолов |
| Будівник | Степан Ковнір |
| Будівництво | 1752 рік — 1761 рік |
  Дзвіниця на Дальніх печерах (Київ) | |
 | |
 Дзвіниця на Дальніх печерах у Вікісховищі | |
Дзвіниця на Дальніх печерах — одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. в ансамблі Києво-Печерської лаври. Розташована поруч із церквою Різдва Богородиці, відіграє з нею провідну роль в архітектурному ансамблі Дальніх печер. Є надбрамною і входить до системи оборонного муру нижньої Лаври, який прилягає до неї з двох сторін[1].
Дзвіниця на Дальніх печерах була побудована у 1752 — 1761 роках лаврським майстром Степаном Ковніром за проектом архітектора Петра Нейолова. В 1959—1962 роках дзвіниця була відреставрована. Баня, рами ліхтарів, хрест і шпилі вкриті міддю та позолочені. На позолоту використано близько трьох кілограмів золота.
Композицію дзвіниці утворено під впливом Андріївської церкви. Дзвіниця струнка восьмигранна, висотою 41 м і має два яруси. В середній частині нижнього ярусу розміщений арочний проїзд, у бокових частинах — службові приміщення зі сходами, що ведуть нагору. Верхній ярус прикрашений стрункими коринфськими колонами і має чотири арки для розміщення дзвонів. Колись дзвонів було дев'ять.
Усі фасади дзвіниці оздоблено мереживом тонкого ліпного орнаменту, в якому переважають рослинні та стрічкові мотиви. Завершує дзвіницю триярусна висока баня вибагливої форми і стрункі шпилі-обеліски над кутовими контрфорсами.
- ↑ Звід пам’яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Голов. редкол.: В. Смолій та ін.— К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999—2011. Київ: Кн. 1, ч. 3.: С—Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. — 2003. — Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — ISBN 966-95478-2-2. (стор. 1401-1402)
- Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Київ часів Гетьманщини (1648–1764) | ||
|---|---|---|
| Церкви | Георгіївська • Благовіщенська • Богоявленський собор • Воскресенська • Борисоглібська • Костянтиноєленивська • Добромикільска • Іллінська • Катерининська • Набережномикільська • Притиськомикільська • Феодосіївська • Воскресенська • Всіхсвятська • Трапезна Лаври • Хрестовоздвиженська • Різдвянобогородицька • Аннозачатіївська • Микільська • Військовий Микільський собор • Трапезна (Микільський монастир) • Малий Микола • Георгіївський собор (Видубицький монастир) • Трапезна (Видубицький монастир) • Свято-Троїцька • Трапезна (Михайлівський монастир) • Трапезна (Софійський монастир) |     |
| Дзвіниці | ||
| Будівлі, споруди | ||
| Фортифікація | ||
| Заклади | ||
| Події | ||