Дзьобак великий
Дзьобак великий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Chrysocolaptes lucidus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
Ареал комплексу видів великого дзьобака | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Picus lucidus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дзьоба́к великий[2] (Chrysocolaptes lucidus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін.
Довжина птаха становить 28—34 см, вага 100—225 г. Верхня частина тіла золотисто-червона, голова, шия і верхня частина грудей світло-рудувато-коричневі. Решта нижньої частини тіла біла, поцяткована чорнуватим візерунком. У самців на голові помітний червоний чуб.
Виділяють три підвиди:[3]
- C. l. rufopunctatus Hargitt, 1889 — острови Бохоль, Лейте, Самар, Біліран і Панаон[en];
- C. l. montanus Ogilvie-Grant, 1905 — острів Мінданао;
- C. l. lucidus (Scopoli, 1786) — півострів Замбоанга (захід Мінданао) і острів Басілан.
Лусонські, золотоголові, червоноголові, яванські, індокитайські, малабарські і багрянокрилі дзьобаки раніше вважалися конспецифічними з великими дзьобаком, однак були визнані окремими видами[4].
Великі дзьобаки мешкають в центрі і на півдні Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в рідколіссях і на плантаціях. Зустрічаються парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться переважно гусінню і личинками жуків-короїдів, а також мурахами та їх лялечками, іноді нектаром. Сезон розмноження триває з лютого по серпень. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 2 до 10 м над землею. Дупло робиться парою птахів, на його побудову іде до 4 тижнів. В кладці від 2 до 5 яєць, інкубаційний період триває 14—15 днів. Насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 24—26 днів після вилуплення, однак залишаються з батьками де кілька тижнів.
- ↑ BirdLife International (2016). Chrysocolaptes lucidus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Collar, Nigel J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). Forktail. 27: 29—38.
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 70–71, 226—227.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |