Дивоптах-серподзьоб східний
Дивоптах-серподзьоб східний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Drepanornis albertisi (Sclater, 1873) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*Epimachus albertisi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дивоптах-серподзьоб східний[2] (Drepanornis albertisi) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).
Вид названо на честь його першовідкривача, італійського натураліста Луїджі Марії Д'Альбертіса (1841—1901).
Ендемік Нової Гвінеї. Має фрагментарний ареал. Населяє гірські райони півострова Доберай, Центральної Кордильєри, півостріва Гуон і гір Фоджа. Мешкає у гірських тропічних лісах на висотах 600—2250 м над рівнем моря.
ТІло завдовжки 33-35 см, вагою 92-138 г. Зовні птах схожий на велику нектарку — формою тіла, яскравим оперенням, довгим вигнутим дзьобом та коротким хвостом. Помітний чіткий статевий диморфізм. Самки мають коричневе забарвлення на лобі, маківці, потилиці, щоках, спині, крилах і крупі, тоді як хвіст жовтого кольору, а горло, груди та живіт світло-коричневі з окремими пір'їнами, окантованими темно-коричневим кольором. Самці мають коричневий колір на всій спинній ділянці та жовтий на хвості, горло блискучо зелене, груди попелясті і живіт білий із зеленою смужкою, окантованою чорним кольором. Вони мають дві пари трапецієподібних пучків пір'я по боках грудей і по боках живота: перший (з боків грудей) чорнуватий з бронзовими ділянками, другий (з боків) чорнуватий з синюватими металевими відблисками. У обох статей очі карі, тоді як дзьоб і хвіст чорні. Між дзьобом і вухом у обох статей лежить ділянка неопереної шкіри синього кольору, яка у самців розширюється вгору, утворюючи карункул схожий на ріг і підтримується еректильним пір'ям.
Трапляється поодинці. Більшу частину життя проводить під пологом лісу, де шукає поживу. Живиться комахами, іншими безхребетними, дрібними хребетними та плодами дерев.
Період спарювання триває у період з лютого по листопад, тоді як фактичне гніздування зосереджене у період з вересня по грудень. Полігамний вид. Самці намагаються залучити якомога більше самиць до спарювання, виконуючи шлюбні танці, примостившись на гілці, надуваючи пір'я з боків грудей і стегон у формі віяла. Після спарювання самець не цікавиться потомством. Самиця сама піклується про будівництво гнізда, висиджування яєць та вирощування пташенят. Самиця відкладає 1-2 яйця кремового кольору з коричневими смужками.
Містить три підвиди:
- Drepanornis albertisi albertisi, номінальний підвид, поширений у периферійних районах ареалу;
- Drepanornis albertisi cervinicauda Sclater, 1884, поширений у Центральному хребті;
- Drepanornis albertisi geisleri Meyer, 1893, на півострові Гуон.
- ↑ BirdLife International (2018). Drepanornis albertisi: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 19 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |