Оздобник квінслендський
Оздобник квінслендський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ptiloris paradiseus Swainson, 1825 | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Lophorina paradiseus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Оздобник квінслендський[2] (Ptiloris paradiseus) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).
Ендемік Австралії. Поширений на межі Квінсленда та Нового Південного Уельсу вздовж східного узбережжя країни між регіоном Бундаберг та околицями Ньюкасла, що робить його найпівденнішим видом дивоптахів. Мешкає у субтропічних і помірних лісах.
Птах середнього розміру, завдовжки 29-30 см, вагою 86-155 г. Наявний статевий диморфізм. Самиця має коричневі крила, спину і хвіст, тоді як голова темно-коричнева з помаранчевою бровою, і живіт світло-коричневий з поодинокими перами, окантованими темним кольором. Самець має оперення шовковисто-чорного кольору, за винятком горла, грудей, центральних пір'я хвоста, чола та верхівки, які мають блискуче синьо-зеленувате забарвлення, тоді як на всій черевній ділянці по краях пір'я є синьо-зелені райдужні переливи, а на крилах і хвості вони стають пурпуровими. Внутрішня частина рота жовта. Пір'я на боках витягнуте та нитчасте. В обох статей очі карі, а ноги і дзьоб чорні.
Активний вдень. Живиться плодами та комахами. Сезон розмноження триває з серпня по січень. Цей вид полігамний і демонструє складний ритуал залицяння. Під час шлюбного періоду самець займає добре очищену гілку посеред незарослої галявини. Самець закликає самиць свистящим співом. З появою самиці він здійснює ритуал залицяння: розводить крила вгору у вигляді півмісяця, погойдує головою праворуч і ліворуч, а тілом вгору-вниз, демонструючи яскраве оперення горла і грудей, при цьому самець наближається і ритмічно віддаляється від самиці. Якщо самиця доступна для спаровування, вона підпускає самця, в іншому випадку вона відходить від нього. Самиця, зазвичай, спостерігає за декількома самцями, перш ніж вибрати, з ким з них буде паруватися. Після спарювання самиця самостійно береться за будівництво чашоподібного гнізда, висиджування 2-3 яєць та вирощування потомства.
- ↑ BirdLife International (2018). Ptiloris paradiseus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 2 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |