Дичук Богдан Юрійович
Дичук Богдан Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 листопада 1951 (72 роки) Дубка | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Дичук Богдан Юрійович (* 16 листопада 1951, Дубка, Івано-Франківська область) — український письменник, поет, педагог, громадський діяч. З лютого 2012 року член Спілки письменників України.
Богдан Дичук народився в селі Дубки, що на Городенківщині, в 1951 року в селянській родині Дичуків. По закінченню школи подався до Чернівців і навчався на філологічному факультеті Чернівецького державного університету.
По закінченню наук Богдан повернувся працювати на Городенківщину, спершу у школі, а пізніше й в апараті районної Ради народних депутатів. Але Дичук Богдан не полишає своєї педагогічної ниви — як Спеціаліст вищої категорії і вчитель української мови і літератури він продовжує навчати діток.
Богдан Дичук спробував себе у поезії ще в юначий час. Твори керівника літературної студії Чернівецького університету друкувалися в республіканських та обласних періодичних виданнях. Окрім поезії, як педагог та громадський діяч, публікував публіцистичні відгуки, роздуми. В різний час Богданом Дичуком було видано кілька збірок:
- «Життя не жарти, не казки»;
- «Сумує скрипка»;
- «Ностальгія» (2006)
- «Полин при чужій дорозі»
- «З доріг» (2009)
Сніги вибілюють село,
Морозу вигострились леза.
А біля хати за вікном
Риплять простуджено берези....[1]
- ↑ лірика від Богдана Дичука. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 4 лютого 2013.
- Детальніше про Богдана Дичука та добірка його творів [Архівовано 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |