Добржинець Ілля Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добржинець Ілля Володимирович
Основна інформація
Дата народження14 серпня 1889(1889-08-14)
Місце народженняВаршава, Російська імперія
Дата смерті30 серпня 1960(1960-08-30) (71 рік)
Місце смертіЛенінград, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосійська імперія, УНР, Українська Радянська Соціалістична Республіка і СРСР
Професіїдиригент, скрипаль
ОсвітаМузичний університет Фридерика Шопена (1902) і Санкт-Петербурзька консерваторія (1910)
ЗакладХарківська консерваторія, Харківська обласна філармонія і Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Вчене званняпрофесор

Ілля́ Володи́мирович Добржине́ць (14 серпня 1889, Варшава — 30 серпня 1960, Ленінград) — український радянський та російський радянський диригент, скрипаль і педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з родини військового капельмейстера. 1902 року закінчив навчання в Варшавському Музичному інституті — клас С. Барцевича.

1910 року закінчив Петербурзьку консерваторію — по класу скрипки у Л. С Ауера, відтоді виступав — соліст і концертмейстер симфонічних оркестрів у містах Російської імперії — Воронеж, Гельсінкі, Ростов-на-Дону, Харків.

Починаючи з 1918 року — у Харкові: соліст і концертмейстер оркестру оперного театру, викладач консерваторії та Музично-драматичного інституту, викладав у Харківській музичній школі. 1920 рік — професор Харківської консерваторії.

З 1931 року працював диригентом та концертмейстером Харківської філармонії.

З 1932 року — соліст та концертмейстер Державного симфонічного оркестру УРСР.

Автор «Ритмічних етюдів» для скрипки, транскрипцій для скрипки творів українських композиторів.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]