Добромильський замок
| Добромильський замок | |
|---|---|
 | |
49°32′40.2″ пн. ш. 22°47′6.2″ сх. д. / 49.544500° пн. ш. 22.785056° сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури 2 пол. XVI ст. загальнодержавного значення |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львівська область, Самбірський район, 4 км на південь від м. Добромиля |
| Архітектурний стиль | ренесанс |
| Матеріал | камінь, цегла |
| Перша згадка | 1450 р. |
| Стан | руїни |
  Добромильський замок (Україна) | |
 | |
 Добромильський замок у Вікісховищі | |
Добро́мильський за́мок (За́мок Ге́рбуртів) — розташований за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Самбірському районі Львівської області. Пам'ятка архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення.
Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 р.
Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 р. відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право. У 1614 році Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду. Вона мала винятково оборонні функції, житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового мешкання.
З 1622 р. замок перейшов у власність Конєцпольських.
Після поділу Польщі австрійський уряд видав розпорядження розібрати старі укріплення, що й частково було зроблено.
До нашого часу збереглися:
- чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень
- два фрагменти мурів
- залишки однієї башти
- залишки криниці на подвір'ї замку (яма, завглибшки бл. 3 м)
У плані замок овальної форми, займав площу подовгастого гребеня гори і мав довжину 85 м, ширину — 25 м. Завдяки своєму розташуванню був неприступним.
- Добромильський замок — найвищий (560 м над рівнем моря) та найвіддаленіший від Львова замок Львівщини.
- При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль (бл. 30 км) і Самбір (бл. 40 км).
-
Вказівник при автошляху Т 1418 у селі Тернава (звідси найближче до замку) -
Вигляд із замкової гори на Добромиль та околиці (на обрії — місто Перемишль) -
В'їзна брама і вхідні двері (зліва) -
Залишки герба над брамою -
Залишки ренесансного порталу над вхідними дверима -
Вигляд на в'їзний коридор з подвір'я замку -
Кам'яне склепіння в'їзного коридору -
Південний мур з середини -
Північний мур ззовні -
На замковому подвір'ї -
На замковому подвір'ї -
В'їзний коридор з подвір'я замку -
Вид на замок з висоти пташиного польоту
- М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні.— К.: Центр учбової літератури, 2007.— С. 34-36
- Замки Львівщини / часопис «Галицька брама».— Львів: в-во «Центр Європи», 2003.— № 10-12(106—108).— С. 24.
- Władysław Łoziński. Życie polskie w dawnych wiekach (1907).— Lwów: Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja).— S. 4. (пол.)
