Добро, у кого є господа
| Добро, у кого є господа | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1848 | |||
| Опубліковано | 1867 | |||
|
| ||||
«Добро, у кого є господа» — вірш Тараса Шевченка, написаний на засланні 1848 року на Косаралі.
Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Автограф не датовано. Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 року та часом стоянки Аральської описової експедиції 1848-го на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848-го, місце написання — Косарал[2].
Первісний автограф не відомий. Після повернення Аральської описової експедиції до Оренбурга Шевченко наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета — 23 квітня) переписав вірш з невідомого автографа до «Малої книжки» (під № 10 у зшитку за 1848 рік) між частинами циклу «Старенька сестро Аполлона...». До «Більшої книжки» вірш не переписано[2].
Вперше вірш надруковано за «Малою книжкою» з пропуском слова «колегою» (у рядку 17) у виданнях: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. С. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 439) і «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 2, стор. 233)[2].
Лірична тема твору — гостре почуття самотності, посилене тим, що Шевченко довго не одержував листів від друзів і рідних. Ця тема тут конкретизується деталями побуту поета-засланця в роки Аральської експедиції[3].
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 188
- ↑ а б в «Добро, у кого є господа» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 87; 603.] litopys.org.ua Процитовано 24 червня 2024
- ↑ «Добро, у кого є господа» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 180-204.] izbornyk.org.ua Процитовано 24 червня 2024
- Вірш «Добро, у кого є господа» на сайті litopys.org.ua
- Вірш «Добро, у кого є господа» у Шевченківському словнику, izbornyk.org.ua
.png)