Домачеве
Транслітерація назви | Damačava | |||
---|---|---|---|---|
Церква Святого апостола Луки | ||||
Основні дані | ||||
51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Берестейський район | |||
Населення | 1305 (2009[1]) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 225021 | |||
Транспорт, відстані | ||||
Найближча залізнична станція | Домачеве | |||
До Мінська | ||||
- фізична | 358 км | |||
До обласного центру | ||||
- фізична | 45 км | |||
Домачеве у Вікісховищі |
Домачеве (Домачево[2], біл. Дама́чава, Damačava) — селище міського типу в Білорусі, у Берестейському районі Берестейської області. Розташоване за 45 км на південь від Берестя. Належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.
За 400 м від Домачевого проходить білорусько-польський кордон, де розташований прикордонний перехід білорусько-польського кордону «Домачеве — Словатиче». Після реконструкції у 2008 році митної інфраструктури, пропускна здатність переходу збільшилась до 2250 одиниць автотранспорту — 2000 легкових, 200 вантажних і 50 автобусів на добу[3]. Контрольно-пропускний пункт діє цілодобово.
Селище відоме з XVIII століття.
З XIX століття — містечко Берестейського повіту.
Станом на 1886 рік населення містечка, центра Домачівської волості, становило 683 особи, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, католицька каплиця, школа, лавка, постоялий двір, 2 ярмарки[4].
1900 року з 699 мешканців — 674 євреї.
У 1905 році побудована церква святого апостола Луки.
У грудні 1917 року в Домачеві перебували вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР. У 1918 році містечко входило до складу Української Народної Республіки.
З 1921 року — у складі Польщі, з 1939 року — у складі БРСР, з 1940 року — селище міського типу, центр Домачевського району.
Під час Другої світової війни в Домачевому та районі окупанти знищили близько 2,7 тис. осіб у гетто, а також всіх вихованців місцевого дитячого будинку разом з вихователькою Павлиною Грохольською родом з Полтавщини. Зараз у селі існуют два пам'ятники — один біля автошляху, що веде у Домачеве, другий (стела з іменами розстріляних) — безпосередньо на місці розстрілу[5]. В селі знаходиться братська могила радянських воїнів,
З 1956 року — у Берестейському районі.
В селищі діє:
- Домачевська міська лікарня;
- підприємства харчової і місцевої промисловості.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1305 осіб[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 1067 | 81,76 % |
росіяни | 133 | 10,19 % |
українці | 87 | 6,67 % |
поляки | 7 | 0,54 % |
національність не вказана | 3 | 0,23 % |
азербайджанці | 2 | 0,15 % |
дві та більше національності | 2 | 0,15 % |
литовці | 1 | 0,08 % |
латиші | 1 | 0,08 % |
греки | 1 | 0,08 % |
лакці | 1 | 0,08 % |
Разом | 1305 | 100 % |
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- ↑ Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- ↑ http://autoline.com.ua/news_transport.php?Code[недоступне посилання з липня 2019] = 060206141728
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Фото [Архівовано 23 березня 2005 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Перший сайт Домачева [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Domachëvo, Belarus
- Shtetl Finder (1980), p. 20: «Domatcheva, Domatchov»
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), II, p. 111: "Domaczewo" // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 111. (пол.)