Координати: 51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д. / 51.750; 23.600
Очікує на перевірку

Домачеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

смт Домачеве
біл. Дамачава, Damačava

Транслітерація назви Damačava
Церква Святого апостола Луки
Церква Святого апостола Луки
Церква Святого апостола Луки
Основні дані
51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д. / 51.750; 23.600
Країна Білорусь Білорусь
Область Берестейська область
Район Берестейський район
Населення 1305 (2009[1])
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 225021
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Домачеве
До Мінська
 - фізична 358 км
До обласного центру
 - фізична 45 км
Домачеве. Карта розташування: Білорусь
Домачеве
Домачеве
Домачеве. Карта розташування: Берестейська область
Домачеве
Домачеве
Домачеве (Берестейська область)
Мапа

CMNS: Домачеве у Вікісховищі

Домачеве (Домачево[2], біл. Дама́чава, Damačava) — селище міського типу в Білорусі, у Берестейському районі Берестейської області. Розташоване за 45 км на південь від Берестя. Належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

За 400 м від Домачевого проходить білорусько-польський кордон, де розташований прикордонний перехід білорусько-польського кордону «Домачеве — Словатиче». Після реконструкції у 2008 році митної інфраструктури, пропускна здатність переходу збільшилась до 2250 одиниць автотранспорту — 2000 легкових, 200 вантажних і 50 автобусів на добу[3]. Контрольно-пропускний пункт діє цілодобово.

Історія

[ред. | ред. код]
Вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР в Домачеве на Берестейщині (25 грудня 1917)

Селище відоме з XVIII століття.

З XIX століття — містечко Берестейського повіту.

Станом на 1886 рік населення містечка, центра Домачівської волості, становило 683 особи, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, католицька каплиця, школа, лавка, постоялий двір, 2 ярмарки[4].

1900 року з 699 мешканців — 674 євреї.

У 1905 році побудована церква святого апостола Луки.

У грудні 1917 року в Домачеві перебували вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР. У 1918 році містечко входило до складу Української Народної Республіки.

З 1921 року — у складі Польщі, з 1939 року — у складі БРСР, з 1940 року — селище міського типу, центр Домачевського району.

Під час Другої світової війни в Домачевому та районі окупанти знищили близько 2,7 тис. осіб у гетто, а також всіх вихованців місцевого дитячого будинку разом з вихователькою Павлиною Грохольською родом з Полтавщини. Зараз у селі існуют два пам'ятники — один біля автошляху, що веде у Домачеве, другий (стела з іменами розстріляних) — безпосередньо на місці розстрілу[5]. В селі знаходиться братська могила радянських воїнів,

З 1956 року — у Берестейському районі.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

В селищі діє:

  • Домачевська міська лікарня;
  • підприємства харчової і місцевої промисловості.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1305 осіб[1].

Національність

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 1067 81,76 %
росіяни 133 10,19 %
українці 87 6,67 %
поляки 7 0,54 %
національність не вказана 3 0,23 %
азербайджанці 2 0,15 %
дві та більше національності 2 0,15 %
литовці 1 0,08 %
латиші 1 0,08 %
греки 1 0,08 %
лакці 1 0,08 %
Разом 1305 100 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
  2. Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
  3. http://autoline.com.ua/news_transport.php?Code[недоступне посилання з липня 2019] = 060206141728
  4. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]