Телехани
|
смт Телеха́ни | ||||
| Транслітерація назви | Cieliachany | |||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°30′46″ пн. ш. 25°50′32″ сх. д. / 52.512777777778° пн. ш. 25.842222222222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Івацевицький район | |||
| Перша згадка | XVI століття | |||
| Населення | 4198 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225275 | |||
| Висота | 152 м[2] | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 192 км | |||
| До обласного центру | ||||
| - фізична | 181 км | |||
  Телеха́ни | ||||
  Телеха́ни Телеха́ни (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Телехани у Вікісховищі | ||||
Телеха́ни[3] (біл. Целяханы) — селище міського типу в Івацевицькому районі Берестейської області Білорусі на Огінському каналі, на автодорозі Івацевичі — Пінськ. Розташоване за 45 км на південний схід від Івацевичів, за 181 км від Берестя.
За однією місцевою легендою назва походить від імені татарського хана Теле[3], за іншою — від поєднання слів: «Тіло хана». Нібито ще в період навали татар, розбитих у цих лісах і болотах, загинув хан, похований під Лисій горою — могильними курганів, насипанним татарами. Легенда має коріння з більш давніх часів і відноситься до імені Атілли-хана унів (гунів). Могила Атілли хана в золотій труні з незліченною кількістю золота і дала назву болоту і ставці серед болота на гірці-Атілли хана. На місці урочища поруч з болотом з часом виникло поселення з аналогічною назвою. Як відомо ставка Атілли була розташована серед непрохідних боліт. Такими є болота навколо Телехани.[4]
Розташоване над Огинським каналом, за 181 км на північний схід від Берестя[3].
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[5]. Опадів 610 мм на рік[5]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 27 мм[5]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 84 мм[5]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 57 мм[5]. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,0 °C[5]. Річна амплітуда температур становить 23,7 °C[5].
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,3 | 3,5 | 12,1 | 19,0 | 22,3 | 23,4 | 22,8 | 17,9 | 11,5 | 4,5 | −0,1 | 11,1 |
| Середня температура, °C | −5,7 | −4,5 | −0,2 | 7,2 | 13,4 | 16,9 | 18,0 | 17,4 | 13,0 | 7,6 | 2,1 | −2,7 | 6,9 |
| Середній мінімум, °C | −8,6 | −7,7 | −3,9 | 2,4 | 7,8 | 11,5 | 12,7 | 12,0 | 8,1 | 3,7 | −0,3 | −5,2 | 2,7 |
| Норма опадів, мм | 37 | 27 | 31 | 41 | 56 | 84 | 79 | 65 | 57 | 47 | 43 | 43 | 610 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Вперше згадується в XVI столітті як власність Дольських, Вишневецьких, Огинських, Пуславських[3]. Входило до складу Берестейського воєводства Великого князівства Литовського[3].
З XVII століття — містечко, належало князям Дольским Вишневецьким, в XIX століття — Пусловским.
Економічному зростанню містечка сприяло будівництво Огінського каналу. В 1775–1778 Михайло Казимир Огінський заснував тут фаянсову мануфактуру, яка виготовляла декоративні вази, скульптуру малих форм, фризи та обручі для камінів і печей.
У 1779—1830 роках у Телеханах діяла фаянсова мануфактура та гута з 250—400 робітниками[3].
Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році — в Російській імперії. З 1921 року в складі Польщі з 1939-го — в БРСР.
Під час Другої світової війни нацисти знищили усе єврейське населення містечка.
У 1939—1954 роках було центром Телеханського району Пинської області[3].
З 1956 року — селище міського типу.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 4198 осіб[1].
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[6]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 4021 | 95,78 % |
| росіяни | 130 | 3,10 % |
| українці | 26 | 0,62 % |
| поляки | 14 | 0,33 % |
| національність не вказана | 2 | 0,05 % |
| литовці | 1 | 0,02 % |
| грузини | 1 | 0,02 % |
| мордва | 1 | 0,02 % |
| комі-перм'яки | 1 | 0,02 % |
| дві та більше національності | 1 | 0,02 % |
| Разом | 4198 | 100 % |
Республіканське унітарне лісогосподарське підприємство «Телехани» почало працювати з 1944 року і на сьогоднішній день є єдиним підприємством в Білорусі, що випускає лижі. Підприємства лісової і харчової промисловості.
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. [Архівовано 2019-10-02 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Телехани // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 295. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Павловский А. Т. Гомель 25.04.2012
- ↑ а б в г д е ж Телеханы climate: Average Temperature, weather by month, Телеханы weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
- Телеханский поссовет(рос.)
- Телеханы(рос.)
- РУЛП «Телеханы»(рос.)
- Алфавитный список улиц по Телеханы[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Михаил Ринский, Судьба местечка Телеханы(рос.)
- Telekhany, Belarus (англ.)
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 1301: «Telechany». (англ.)
- Shtetl Finder (1980), p. 102: «Telchan, Telekani». (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Райони: | |
|---|---|
| Міста: | |
| Селища міського типу: | |
