Домашевич Володимир Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домашевич Володимир Максимович
Народився17 лютого 1928(1928-02-17)
Vadziacinad, Aĺchoŭski Sieĺsavietd, Ляховицький район, Білорусь
Помер30 квітня 2014(2014-04-30) (86 років)
ПохованняЗахіжний цвинтар (Мінськ)d
Країна Білорусь
Діяльністьписьменник, редактор, перекладач
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], редагування[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materфілологічний факультет БДУ (1953)
ЗакладNarodnaya Asvetad, Видавництво «Білорусь», Перший національний канал Білоруського радіо, Полымя (часопис), Молодість[d] і Мастацкая літаратура
Мова творівбілоруська
ЧленствоСП СРСР
Нагороди

Володимир Максимович Домаше́вич (нар. 17 лютого 1928, Водятина — пом. 30 квітня 2014, Мінськ) — білоруський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1962 року[2]. Заслужений працівник культури Республіки Білорусь з 1992 року[3], лауреат Літературної премії імені Івана Мележа за 1992 рік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 лютого 1928 року у селі Водятині Барановицького повіту Новогрудського воєводства Польської Республіки (нині Ляховицький район Берестейської області, Білорусь) в селянській сім'ї[4]. 1953 року закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету[2].

Упродовж 1953—1967 років працював у білоруських видавництвах «Народна освіта», «Білорусь». Почав друкуватися з 1958 року[4]. Працював на білоруському радіо у 1965 році; у 1967—1972 роках — літературний працівник у журналі «Полымя»; у 1973—1977 роках — завідував відділом прози журналу «Маладость», був редактором видавництва «Мистецька література» у 1977 році. З 1978 до 1988 року завідував відділом прози журналу «Маладость»[2].

Помер у Мінську 30 квітня 2014 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор багатьох книг оповідань, романів, есе. Основні теми творчості — життя селянства у колишній Західній Білорусії в минулому, боротьба радянського народу у німецько-радянській війні, відбудова народного господарства в перші повоєнні роки, сьогодення Білорусі. Його перу належать:

  • повість-хроніка «Порохом пахла земля» (1975; про життєвий і бойовий шлях воїна Червоної армії від часу визволення Західної Білорусії до дня Перемоги);
  • повість «Німфа» (1979);
  • повість «Кожний четвертий» (1983);
збірки оповіданнь
  • «Поміж двох вогнів» (1963);
  • «Пробудження» (1968);
  • «У лабіринті вулиць» (1979).

На українську мову перекладено «Поєдинок серед жита» в книзі: Білоруське радянське оповідання. Київ, 1979.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Памёр Уладзімір Дамашэвіч // Архіў сайта грамадскага аб'яднання «Саюз беларускіх пісьменнікаў». [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](біл.)
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради Республіки Білорусь від 2 вересня 1992 року № 1805 Про присвоєння Домашевичу В. М. почесного звання «Заслужений працівник культури Республіки Білорусь» [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ а б Домашевич Владимир Максимович // Краткая литературная энциклопедия. [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домашевич_Володимир_Максимович&oldid=36189893