Доротея Бранденбурзька (1420–1491)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доротея Бранденбурзька
нім. Dorothea von Brandenburg
Доротея Бранденбурзька
Доротея Бранденбурзька
герцогиня-консорт Мекленбургу
Початок правління:травень 1432
Кінець правління:9 березня 1477
Попередник:Єлизавета Гольштейнська
Наступник:Софія Померанська
Дата народження:9 лютого 1420(1420-02-09)
Місце народження:Кадольцбург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:19 січня 1491(1491-01-19) (70 років)
Місце смерті:Ренський монастир, Рена, Мекленбург, Священна Римська імперія
ПохованняStadtkirche St. Jakob und St. Dionysiusd
Чоловік:Генріх IV
Діти:Ульріх, Альбрехт, Йоганн, Магнус, Катерина, Анна, Єлизавета, Бальтазар
Династія:Гогенцоллерни, Мекленбурги
Батько:Фрідріх I
Мати:Єлизавета Баварська

Доротея Бранденбурзька (нім. Dorothea von Brandenburg, 9 лютого 1420 — 19 січня 1491) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Фрідріха I та лансгут-баварської принцеси Єлизавети, дружина герцога Мекленбургу Генріха IV. Останні роки життя провела у Ренському монастирі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 9 лютого 1420 року у Кадольцбурзі.[1] Була дев'ятою дитиною та шостою донькою в родині бургграфа Нюрнбергу та курфюрста Бранденбургу Фрідріха I і його дружини Єлизавети Ландсгут-Баварської. Мала старших братів Йоганна, Фрідріха й Альбрехта та сестер Єлизавету, Цецилію, Маргариту та Магдалену. Старша сестра Софія померла немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося сином Фрідріхом-молодшим.

6 грудня 1423 року в Перлебурзі відбулися заручини Доротеї із малолітнім герцогом Мекленбургу. 24 листопада 1427 у Перлебурзі угода була поновлена та підтверджена.[2]

Портрет Генріха IV

У 12-річному віці Доротея була пошлюблена з 15-річним герцогом Мекленбургу Генріхом IV. Весілля пройшло у травні 1432 року. Посагом принцеси стали міста Деміц і Горлозен, які до цього слугували приданим її сестри Маргарити.[3] Наречений, будучи неповнолітнім, до 1436 року володарював під регентством матері, а після — разом із братом Йоганном V. У 1443 році став одноосібним правителем. У подружжя народилося восьмеро дітей:

  • Ульріх (нар. та пом. 1437) — помер невдовзі після народження;
  • Альбрехт (1438—1483) — герцог Мекленбургу у 1477—1479 роках, герцог Мекленбург-Гюстрову у 1480—1483 роках, був одружений з Катериною Ліндау-Руппінською, дітей не мав;
  • Йоганн (1439—1474) — був заручений з померанською принцесою Софією, одружений не був, дітей не мав;
  • Магнус (1441—1503) — герцог Мекленбургу у 1477—1503 роках, був одружений з померанською принцесою Софією, мав семеро дітей;
  • Катерина (1442—1451/1452) — прожила близько 9 років;
  • Анна (1447—1464) — одружена не була, дітей не мала;
  • Єлизавета (1449—1506) — настоятелька Рібницького монастиря;
  • Бальтазар (1451—1507) — князь-єпископ Шверіну у 1474–1479 роках, герцог Мекленбургу у 1479—1507 роках, був одружений з померанською принцесою Маргаритою, дітей не мав.

Родинні відносини між герцогом Генріхом і курфюрстом Фрідріхом сприяли врегулюванню конфлікту між Мекленбургом і Бранденбургом за спадок у князівстві Венден. Наприкінці життя Генріх правив разом із синами. Пішов з життя у березні 1477 року. Доротея у 1485 році стала черницею Ренського монастиря,[4] що був одним із найважливіших у Мекленбурзі.[5]

Померла 19 січня 1491 року. Була похована у міській церкві Святого Якова та Святого Діонісія у Гадебуші.[6] На надгробку є надряпаний портрет герцогині, на якому вона зображена у чернечому одязі під балдахіном.[7]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Йоганн II
 
Єлизавета Геннеберзька
 
Фрідріх II
 
Матильда Баварська
 
Стефан II
 
Єлизавета Сицилійська
 
Бернабо Вісконті
 
Беатріче делла Скалла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх V
 
 
 
 
 
Єлизавета Майсенська
 
 
 
 
 
Фрідріх Баварський
 
 
 
 
 
Маддалена Вісконті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ За іншими даними, у Берліні.
  2. ↑ Біографія на сайті Genealogics.org. [1] (англ.)
  3. ↑ Ludwig Ernst Hahn: Kurfürst Friedrich der Erste von Brandenburg, Burggraf zu Nürnberg, der Ahnherr des preußischen Königshauses, Hertz, 1859, стор. 210.
  4. ↑ Генеалогічні таблиці. Мекленбург. [2] (англ.)
  5. ↑ Офіційний сайт Ренського монастиря. [3] [Архівовано 2022-10-20 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. ↑ Церква Святого Якова та Святого Діонісія у Гадебуші. [4] (англ.)
  7. ↑ Friedrich Schlie: Die Kunst- und Geschichts-Denkmäler des Grossherzogthums Mecklenburg-Schwerin. II. Band: Die Amtsgerichtsbezirke Wismar, Grevesmühlen, Rehna, Gadebusch und Schwerin. Schwerin 1898, Neudruck Schwerin 1992, стор. 473 ISBN 3-910179-06-1. [5] (нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Carl Friedrich Goeschel: Elisabeth, die erste Kurfürstin von Brandenburg aus dem Hause Hohenzollern, Mittler, 1844, стор. 35.
  • Samuel Buchholtz: Versuch einer Geschichte der Churmarck Brandenburg, F. W. Birnstiel, 1767, стор. 39.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доротея_Бранденбурзька_(1420–1491)&oldid=42130999