Перейти до вмісту

Драган Приморац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Драган Приморац
Dragan Primorac
Драган Приморац Dragan Primorac
Драган Приморац
Dragan Primorac
Міністр науки, освіти та спорту Хорватії
23 грудня 2003 — 2 липня 2009
ПрезидентСтіпе Месич
Прем'єр-міністрІво Санадер
ПопередникВладимир Стругар
(міністр освіти та спорту)
Гвозден Флего
(міністр науки і технологій)
НаступникРадован Фукс

Народився7 червня 1965(1965-06-07) (59 років)
Баня-Лука,
СР Боснія і Герцеговина,
СФРЮ
Відомий якполітик, лікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиУніверситет штату Пенсильванія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СФРЮ
Хорватія Хорватія
ОсвітаЗагребський університет
Alma materМедична школа при Загребському університетіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партія
У шлюбі зЯдранка Приморац
Професіяпедіатр[1]
Званнядоктор філософії

Драган Приморац (хорв. Dragan Primorac; нар. 7 червня 1965, Баня-Лука) — хорватський політик, лікар, генетик і криміналіст. Міністр науки, освіти та спорту в 1-му і 2-му урядах прем'єра Іво Санадера. Кандидат у президенти від ХДС на виборах 2009 і 2024 років.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Народився в місті Баня-Лука, в тодішній Соціалістичній Республіці Боснія і Герцеговина, що входила до складу Югославії. Його родина походить із місцевостей між боснійським містом Любушки та хорватським Вргорацем. Невдовзі сім'я переїхала до Спліта, де Приморац провів дитинство та закінчив початкову і середню школи.[5]

Освіта

[ред. | ред. код]

1991 року закінчив сплітську філію медичного факультету Загребського університету. Того ж року емігрував до Сполучених Штатів Америки, де кілька років перебував у постдокторантурі, а згодом також асистентом на медичному факультеті Університету Коннектикуту. 1997 року на медичному факультеті Загребського університету захистив докторську дисертацію на тему «Недосконалий остеогенез як результат некоректної обробки матричної РНК» (за вислідами роботи на медичному факультеті Університету Коннектикуту у Фармінгтоні). У США він також пройшов підготовку в Лабораторії криміналістичної експертизи поліції штату Коннектикут у Мерідені, Інституті патології збройних сил у Роквіллі, Аналітичному центрі генетичного тестування у Денвері, університетській лікарні Св. Крістофера університету Аллегені, що у Філадельфії, і Roche Molecular Systems, що в Аламеді.

Науково-освітня робота

[ред. | ред. код]

Приморац працює ад'юнкт-професором у науковому коледжі Еберлі університету штату Пенсільванія та в інституті кримінального судочинства і судової експертизи ім. Генрі С. Лі університету Нью-Гейвена, а також професором медичного факультету Сплітського університету і медичного факультету Осієцького університету та відділення біотехнології Рієцького університету.

У жовтні 2016 року призначений запрошеним професором у Коледжі медицини та судової експертизи Університету Сіань Цзяотун, що в Китайській Народній Республіці. Є співробітником Американської академії судової експертизи, членом Американського товариства генетики людини, почесним членом Міжнародної асоціації аналізу злочинності та Хорватського товариства недосконалого остеогенезу. Він — перший лауреат титулу Global Penn State University Ambassador і голова Комітету з міжнародних справ Американської академії криміналістичної експертизи.[6]

Написав близько 250 наукових статей і авторефератів із клінічної та молекулярної медицини, генетики, криміналістичної експертизи, популяційної генетики, генетичної спадщини Homo sapiens і політики в галузі освіти, науки та технологій. Нині виявляє особливий інтерес до метаболічних порушень кісток і хрящів, спортивної медицини, а також персоналізованої та регенеративної медицини. Автор оригінальних вислідів щодо генетичного походження європейців з особливою увагою до населення Південно-Східної Європи.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У політику прийшов через роботу в хорватському уряді, коли 2003 року став міністром науки, освіти та спорту. Перший строк на цій посаді (2003—2007) завершив без партійної належності. Згідно з опитуванням Міжнародного республіканського інституту від 1 жовтня 2007 року, визнаний найуспішнішим міністром хорватського уряду з показником схвалення 31%.[7]

У вересні 2007 року вступив до Хорватської демократичної співдружності (ХДС), не бувши ніколи перед цим членом жодної політичної сили.[8] На парламентських виборах у Хорватії 2007 року балотувався від ХДС по 11 виборчому округу (так званий список хорватської діаспори), де його список набрав майже 82% голосів. Після виборів не увійшов до парламенту, а знову був призначений міністром у січні 2008 року. Через запропоноване скорочення бюджету міністерства освіти, науки та спорту, а особливо через скасування проєкту безкоштовних підручників і безплатного підвозу учнів початкових і середніх шкіл Хорватії він оголосив про свою відставку,[9] у яку пішов 7 липня 2009 року. Незабаром після цього зробив безпрецедентний крок, поступившись на користь партії своїм місцем у хорватському парламенті.[10] Потім партія передала його місце Горану Маричу, який заміняв Примораца, поки той був міністром. 9 листопада 2009 року Приморац офіційно оголосив про висування своєї кандидатури на президентських виборах у Хорватії 2009 року. Відповідно його було виключено зі членів ХДС. У першому турі виборів він набрав 5,93% голосів і не пройшов до другого туру.

Вдруге Приморац балотувався на посаду президента Хорватії на виборах 2024—2025. Його кандидатуру підтримала його колишня партія Хорватська демократична співдружність, але офіційно він висувався як незалежний кандидат.[11] У своїй рекламі на YouTube Приморац заявив, що балотується на платформі відновлення цивілізованості та повернення в хорватський політичний дискурс поміркованості; він також опосередковано нападався на поточного президента Зорана Мілановича за його нестриманість і недостатню політкоректність.[12]

У першому турі виборів 29 грудня Приморац посів друге місце з 19% голосів і, оскільки його супротивник Зоран Міланович не зміг одержати абсолютну більшість, то пройшов у другий тур,[13] де 12 січня 2025 року програв, набравши приблизно 25,31% голосів, що дозволило Мілановичу переобратися президентом на другий строк.[14]

Спортивна діяльність

[ред. | ред. код]

Живучи у Спліті, тренувався у футбольних клубах «Спліт», «Хайдук» і «Солін», а також займався легкою атлетикою у спортклубі «Спліт 80» (нині «Хайдук»). 17 листопада 1987 року заснував клуб тхеквондо «Коцунар» і відтоді є його головою.[15] Під час Генеральної асамблеї Європейського олімпійського комітету (3—4 грудня 2004 р.) відзначений срібною медаллю за внесок у розвиток спорту. 2020 року нагороджений золотою медаллю WTE з рук президента Європейського союзу тхеквондо Сакіса Прагалоса.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dragan Primorac (офіційний сайт) (англійською) . Процитовано 18 січня 2025.
  2. HDZ-ov Dragan Primorac bio je komunist i član Partije
  3. KANDIDAT PARTIJE Dragan Primorac: ‘Mogu me pitati i gdje sam bio 1991.’
  4. Primorac bio u Savezu komunista, htio i u Komitet. Danas se izvlači: 'A zašto me ne pitate gdje sam bio '91.'?
  5. Dragan Primorac: 'Tuđmana sam čuvao kad mu je prijetio državni udar' (хор.). Jutarnji list. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 16 червня 2007.
  6. Dr. Dragan Primorac (англійською) . Health Tourism Industry. Процитовано 18 січня 2025.
  7. Istraživanje Pulsa o Vladi RH: Primorac najuspješniji, Ivi Sanaderu pada rejting (хор.). Jutarnji list. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 травня 2007.
  8. Ministar Primorac ušao u HDZ, kooptiran u Predsjedništvo (хор.). business.hr. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 25 вересня 2007.
  9. Primorac: Dao sam ostavku zbog ukidanja besplatnih udžbenika (хор.). Glas Slavonije. Процитовано 8 вересня 2009.
  10. Fuchs: Nikome besplatni udžbenici, a studij svim uspješnima (хор.). Slobodna Dalmacija. Процитовано 8 липня 2009.
  11. Primorac objavio kandidaturu za predsjednika RH, HDZ mu dao potporu. Hrvatska radiotelevizija (хор.). Процитовано 3 серпня 2024.
  12. VIDEO Dragan Primorac objavio kandidaturu za predsjednika, objavio i snimku, a već se pohvalio i web-stranicom. Vecernji (хор.). Процитовано 3 серпня 2024.
  13. Croatia’s incumbent president gains most votes for re-election, but not enough to avoid a runoff. Associated Press. 30 грудня 2024. Процитовано 30 грудня 2024.
  14. Croatia populist president re-elected in landslide. France 24 (англ.). 13 січня 2025. Процитовано 13 січня 2025.
  15. Tae kwon do club "Koncunar" video

Посилання

[ред. | ред. код]