Перейти до вмісту

Дробний Іван Семенович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дробний Іван Семенович
Народився16 січня 1931(1931-01-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 жовтня 2018(2018-10-22) (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЧеркаський національний університет імені Богдана Хмельницького Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Іва́н Семе́нович Дро́бний (16 січня 1931, село Богуславець, нині Золотоніського району Черкаської області — 22 жовтня 2018)[1] — український поет. Член Національної спілки письменників України (від 1977 року).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]
Іван Дробний (1956 рік)

1954 року закінчив мовно-літературний факультет Черкаського педагогічного інституту. За фахом учитель української мови і літератури.

Був 30 років на педагогічній роботі. Працював учителем Золотоніської середньої школи. Нагороджено Грамотою Міністерства освіти УРСР.

Лауреат обласної літературно-публіцистичної премії імені В. Симоненка.

Творчість

[ред. | ред. код]
Фото збірки поезій „Білий світ“ (1976 рік)

Друкується від 1954 року.

Автор збірок поезій:

  • «Добридень, люди» (1962);
  • «Білий світ» (1976);
  • «Троїсті музики» (1983);
  • «Блакитне дерево Дніпра» (1988);
  • «Груша серед поля» (1996);
  • прозової книги «Хата з лободи» (2003), до якої увійшли автобіографічна повість і літературні портрети краян;
  • вибраних творів «Вереснева золота печаль».

Віршам Дробного властиві ліризм, пісенні інтонації. Деякі з них поклали на музику Іван Сльота та інші композитори.

Окремі поезії Дробного перекладено російською мовою.

Автор багатьох статей і заміток про історію Черкащини.

1998 року став лауреатом Черкаської обласної літературно-публіцистичної премії «Берег надії» імені Василя Симоненка [2] за збірку «Груша серед поля».

Письменник Сергій Носань так висловився про творчість Івана Дробного:

«Його твори навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря… І все ж при зовнішній простоті й доступності поезії Дробного несуть у собі філософську глибину народної мудрості, іронію, часто зблискують так притаманним народу нашому гумором і лагідною веселістю…»

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 2020 році Золотоніською міською радою спільно з Черкаською обласною організацією НСПУ запроваджено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію імені Івана Дробного[3].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пішов із життя відомий поет Іван Дробний. Прочерк. 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  2. Черкаська обласна рада. Нагороди. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
  3. Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Івана Дробного. symonenkolib.ck.ua. 25 грудня 2024. Процитовано 25 грудня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 77.
  • Пономаренко М. Ф. Дробний Іван Семенович //

Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 111.

  • Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 84.
  • Поліщук В. Т. Іван Дробний: [Про нього. Вірші для дітей] // Гілочка. — Черкаси, 2002. — С. 88—95.
  • Носань С. Івану Дробному — 60 // Молодь Черкащини. — 1991. — 7—13 січня. — С. 6.
  • Трохименко В. Першу книжку прози поета Івана Дробного «Хата з лободи» називають підручником з патріотизму // Нова Доба. — 2003. — 21 жовтня. — С. 14.
  • Маренич А. Співець рідного краю // Нова Доба. — 2001. — 16 січня. — (Додаток «Літературної сторінки» — С. 8).
  • Осадча Н. Білий світ І. Дробного // Златокрай. — 1999. — 2 квітня.
  • Бурій В. Поет, селянський син / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2001. — 10 лют. — С. 4.
  • Дзюбан Г. Хліб насущний і хліб духовний: [Розмова з І. Дробним] // Холодний Яр. — 1997. — № 6. — С. 64—69.

Посилання

[ред. | ред. код]