Дуброва (Україна)
| село Дуброва | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Тростянецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100250070022505 |
| Облікова картка | с. Дуброва |
| Основні дані | |
| Засноване | 1340 |
| Населення | 431 |
| Площа | 0,981 км² |
| Густота населення | 439,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81615[1] |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′2″ пн. ш. 24°4′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
284 м |
| Водойми | р. Колодниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько |
| Карта | |
  Дуброва | |
 Дуброва | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дубро́ва — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 431 особа. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.
У 1989 р. назву села Діброва було змінено на одну літеру.
Село розкинулось у мальовничій долині, по обидва береги річки Колодниці, серед невисоких, але стрімких пагорбів.
При головній вулиці Дуброви розташовано кілька скельних масивів. Вчені відносять їх до Стільського городища.
На деяких скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки. Вони, очевидно, служили опорою для дерев'яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж.
Над південною околицею села височіє скеля «Дірявець». Названа вона так тому, що в ній є наскрізний отвір, яким може вільно пройти людина. Інша назва скелі — «Столовий камінь», оскільки її верх рівний, як стіл. На думку вчених, колись на скелі стояв ідол. Інші називають скелю «Храмом Сонця».
Поруч з «Дірявцем» розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, у яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази (досі неясно, для чого вони були зроблені).
За переказами, язичницьке капище діяло до XVII ст. Щоб витіснити язичників, християнам довелося заселити у цьому місці монахів. Так печерки перетворились на келії. У келіях збереглися ніші, видовбані монахами для ікон або мощей святих. Пізніше місцеві селяни перетворили чимало кам'яних кімнаток у погреби — до вхідних отворів приладнали дверцята і повісили на них замки.
У квітні-травні 2020 року були проведені несанкціоновані роботи зі становлення релігійної скульптури. Це спотворило вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам’ятником археології національного значення.[2]
-
Скеля з врубами і виямками -
Діравець (або Храм Сонця) -
Храм Сонця -
Сходи з пазами -
Залишки печер -
Печерки-келії-погреби
_(3).JPG)
- Паньків Іван Микитович — поручник УПА, командир сотні в ТВ-14 «Асфальт», кур'єр ЗЧ ОУН. Загинув біля села.
- Пілан Михайло — учасник українського визвольного руху, лицар Бронзового хреста заслуги УПА. Загинув біля села.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- ↑ У Львівській області понівечили середньовічне городище
- Уляна Куйдич Про Стільсько [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Облікова картка с. Дуброва на сайті ВРУ
