Тейсарів
| село Тейсарів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Жидачівська міська громада |
| Облікова картка | Тейсарів |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1469 (555 років) |
| Населення | 863 особи |
| Площа | 1,59 км² |
| Густота населення | 542,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81736[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°21′01″ пн. ш. 23°59′46″ сх. д. / 49.35028° пн. ш. 23.99611° сх. д.Координати: 49°21′01″ пн. ш. 23°59′46″ сх. д. / 49.35028° пн. ш. 23.99611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
265 м |
| Водойми | Тейсарівка |
| Відстань до обласного центру |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81733, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Тейсарів | |
 Тейсарів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тейса́рів — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Розташоване в передгір'ї Карпат. До центру громади — Жидачева 13 км, до районного центру м. Стрий — 15 км.
Опис[ред. | ред. код]
Через село протікала річка Тейсарівка, притока р. Стрию (після насипання дороги, знесення двох мостів, обміліла, висохла). На місці річки, її берегів із заростями татарського зілля — лепехи (по-тейсарівськи «швар») тепер є парк, посаджений школярами, футбольний майданчик.
У селі є 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, клуб на 200 місць, бібліотека, 2 магазини, 1 кіоск, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), молокоприймальний пункт.
У фермерських та індивідуальних господарствах Тейсарова вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, ріпак, цукрові та кормові буряки, кукурудзу, картоплю, а також моркву, петрушку, капусту та іншу городину.
Село газифіковане, телефонізоване. Через нього проходять важливі автобусні маршрути: Тернопіль — Трускавець, Стрий — Новий Розділ, Стрий — Рогатин, Стрий — Жидачів та інші.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується від 15 травня 1469 року в книгах галицького суду[2]. Власником чи посідачем села був Юхно Тейсарівський, а його дружиною — Маланка.[3]
До травня 1959 року село Тейсарів належало до Дрогобицької області.
За часів відновлення незалежности України поруч з пам'ятником скасування панщини в Австро-Угорщині (1848 року) товариство «Просвіта», громада села насипали високу могилу, встановили хрест з написаними на таблиці іменами воїнів ОУН-УПА — своїх односельців, борців за волю України.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,88% |
| російська | 0,12% |
Етимологія назви[ред. | ред. код]
Цікаві версії походження назви села Тейсарів.
Перша версія[ред. | ред. код]
Перші поселенці, які обрали вигідне розташування — рівнинна місцевість, річка, битий шлях, недалеко ліс, споруджували дерев'яні будинки і тесали багато дерева. Отже назва походить від слова «тесали». До речі, село славиться своїми теслями і столярами.
Друга версія[ред. | ред. код]
Завойовник татарин Тейза облюбував цю прекрасну рівнину із родючими землями й оселився тут. Нібито від його імені і походить назва села.
Третя версія[ред. | ред. код]
Наполовину жартівлива, бо ще й досі жартома село називають Цесарів. Вдале розташування села біля дороги і річки дало нагоду цісарю (Францу-Йосифу?) побудувати величезну гуральню і двір для її обслуговування, до яких люди ходили «наробляти». Тому маєток (володіння) цісаря і було Цісарів. На жаль, гуральня і панський двір не збереглися, тому що під час Другої світової війни 1939—1945 рр. її підірвали.
У документах XVII—XIX століття, писаних латиною, польською, пізніше німецькою мовами, назва села звучить по-різному. Наприклад Tysarów (Тисаров) — у документах, писаних латиною (1692 рік), Tejsarów (Тейсаров) — у документах, писаних, друкованих польською (1894—1895 рр.). Згодом назва села зазнала дальших змін за нормами української мови; остаточно перейшла в сучасну — Тейсарів.
Кожен куток у селі має свою назву, як-от: Рінь, Вигінь, Мрачкова вулиця, Посьолок (назва виникла в радянські часи) та інші. На території села та його околиць є багато урочищ з цікавими назвами: Криве, Підвершне, Залящина, Крем'яниця, Зублії, Пастівник, інші.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460351, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстрований 581 виборець, явка 61,45%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,13%, за «Слугу народу» — 20,17%, за «Голос» — 18,77%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 25,49%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 15,13%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 14,85%[6].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святого Володимира (збудована громадою села)
- пам'ятник з нагоди скасування кріпосного права на території Австро-Угорської імперії, викарбувано: «Пам'ятник даной свободи 1848».
- символічна могила, хрест, таблиця з іменами воїнів ОУН-УПА — односельців, борців за волю України (встановлено філією товариства «Просвіта», громадою села).
- пам'ятка природи — «Витік ріки Куна».
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- Омеляну Партицькому (перед школою, споруджено коштом мешканців села Тейсарова)
Особистості[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Омелян Партицький (1840—1895 рр.) — український мовознавець, етнограф, історик, педагог; уклав ряд підручників з української мови, літератури для народних шкіл, редагував львівську «Газету школьну» (1875—1879), заснований ним журнал «Зоря» (1880—1885). Його іменем названа одна з вулиць села, в районному центрі м. Жидачеві його іменем названа ґімназія.
- Венгринович Іван Остапович[7] (1927-1989) - український художник.
- Сапуга Андрій Михайлович (1976) — український футболіст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.323, № 3383 (лат.)
- ↑ № 3676
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Венгринович Іван Остапович. Вікіпедія (укр.). 9 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
