Душан Слободнік

Душан Слободнік
словац. Dušan Slobodník
Народився	11 квітня 1927(1927-04-11) Пезінок, Братиславський край, Словаччина
Помер	13 грудня 2001(2001-12-13) (74 роки) Братислава
Громадянство	Словаччина
Діяльність	письменник, літературознавець, перекладач і політик, кандидат наук
Alma mater	Карлів університет
Науковий ступінь	кандидат наук
Знання мов	словацька, російська і англійська
Посада	депутат Федеральних зборів Чехословаччиниd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи і Міністр культури Словаччиниd
Партія	Народна партія — Рух за демократичну Словаччину
Діти	Igor Slobodníkd і Martin Slobodníkd
Нагороди
IMDb	ID 8573991

Душан Слободнік (словац. Dušan Slobodník; *11 квітня 1927, Пезінок, Чехословаччина — †13 грудня 2001, Братислава, Словаччина) — словацький письменник, літературознавець, перекладач і політик. Кандидат наук. Був міністром культури Словацької Республіки і членом нині не існуючого Руху за демократичну Словаччину.

Біографія

У травні 1944 вступив в організацію «Глінкова молодь» (причиною вступу сам називає інтерес до участі в турнірі з настільного тенісу, що проводився цією організацією).

З 28 лютого по 10 березня 1945 проходив курс для диверсантів, який проводила німецька секретна служба в словацькому селищі Секуле. Прямо перед іспитами на атестат зрілості (22 квітня 1945) був заарештований радянськими військовою контррозвідкою «СМЕРШ». 19 травня 1945 Радянський військовий суд в місті Нове-місце-на-Мораві засудив його за § 58-6 до 15 років примусових робіт. З них майже 9 років він провів в декількох радянських трудових таборах і лікарнях ГУЛАГу. Після смерті Сталіна був звільнений за амністією і в грудні 1953 повернувся до Словаччини. Іспит на атестат зрілості здав в 1954, потім вступив на філософський факультет Братиславського університету імені Коменського (спеціальність «англійська та російська мови»). У 1958, під час кампанії першого секретаря ЦК КПС Карела Бацілека з чищення вузів, зважаючи на своє минуле був виключений з університету. Звернувся з листом про реабілітацію до Верховного Суду СРСР і 1 жовтня 1960 Військова колегія Верховного суду СРСР його повністю реабілітувала. Навчання завершив на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Свої спогади про роки ув'язнення опублікував в книзі «Параграф: Полярний круг».

Після 1989 активно зайнявся питаннями політики: спочатку як літературознавець і публіцист, а після поділу Літературознавчого інституту — як директор Інституту світової літератури Словацької академії наук. У своїх публіцистичних роботах підтримував політичний курс Володимира Мечіара. В значній мірі сприяв появі незалежної Словацької Республіки. 24 червня 1992 Душан Слободнік став міністром культури при уряді Владимира Мечіара.

У 1992 Слободнік подавав в суд на письменника Любомира Фельдеке через його фрази «есесівець обнявся з ештебаком (співробітником Комітету державної безпеки Чехословаччини)» з вірша «На добраніч, моя люба». Слободнік зажадав вибачень і відшкодування моральної шкоди. Фельдеке спочатку виграв міський суд, однак в 1994 апеляційна колегія Верховного Суду Словацької Республіки рішення суду першої інстанції скасував і зобов'язав Фельдеке заплатити суму 250 тисяч словацьких крон. Пізніше апеляційна колегія Верховного Суду Словацької Республіки частину рішення суду, що стосується даного вірша і нематеріальної шкоди, скасував, однак частина рішення про те, що Фельдек повинен вибачитися, залишилася в силі. Адвокат Фельдеке Ернест Валко подав скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі, який 12 липня 2001 виніс рішення на користь Фельдеке.

Освіта

• Народна школа в місті Зволен
• Гімназія в Зволені
• Іспити на атестат зрілості — в 1954, так як 10 років був в ув'язненні
• 1954-1958 — навчання на філософському факультеті Університету Коменського в Братиславі. Після чотирьох років навчання був виключений як політично ненадійний.
• Після реабілітації в 1960 продовжив навчання в Карловому університеті Праги.

Кар'єра

• 1962-1965 — Відділ документації Братиславського науково-дослідного інституту кабелів і ізолюючих матеріалів
• 1965-1969 — Центральна бібліотека Словацької академії наук
• 1969-1973 — Інститут світової літератури і мов Словацької академії наук, де отримав ступінь доктора філософії і захистив звання кандидата наук
• 1973-1990 — Літературознавчий інститут Словацької академії наук
• 1990-? — Директор Інституту світової літератури Словацької академії наук
• 1992-1994 — Міністр культури Словацької Республіки
• 1994-1998 — Голова Комітету у закордонних справах Національної ради Словацької Республіки
• 1995-1998 — заступник голови Парламентської асамблеї Ради Європи
• 1999-2001 — депутат Національної Ради Словацької Республіки
• ? -? — Член виконавчого комітету ЮНЕСКО
• ? -? — Член Міжнародної асоціації літературних критиків
• ? -? — Член Європейського Союзу літераторів, науковців та митців

Нагороди

• 1998 — Орден Андрія Глінки першого ступеня.

Роботи словацькою мовою

• překlady z angličtiny, ruštiny a francouzštiny — více než 70 knih
• překlad: Michael Crichton: Smrť Andromeda (Tatran Bratislava 1971)
• překlad: John Fowles: Milenka francúzskeho poručíka (Tatran Bratislava 1972)
• překlad: Isaac Asimov: Základňa (1. díl série)
• Stretnutia (Tatran Bratislava 1972)
• Súčasná sovietska próza a poézia, spoluautor: Vladimír Čerevka (Obzor Bratislava 1975)
• Cesty k poézii (Tatran Bratislava 1976)
• Autori, diela, problémy (Asocace organizací spisovatelů Slovenska Bratislava 1977)
• Genéza a poetika science fiction (Mladé letá Bratislava 1980)
• Cesty k poézii (1976)
• Cesty k próze (Tatran Bratislava 1981)
• Kontext slovenskej poézie (Tatran Bratislava 1985)
• Súradnice poézie (Asociace organizací spisovatelů Slovenska Bratislava 1985)
• Vedecké a literárne poznanie (Pravda Bratislava 1988)
• Teória a prax básnického prekladu (Asociace organizací spisovatelů Slovenska Bratislava 1990)
• Proti sedemhlavému drakovi, z dejín zápasu za Slovensko (Spolek slovenských spisovatelů Bratislava 1998)
• Zámery iredenty v plnej nahote (spoluautor, Kubko Goral Bratislava 1999)
• Paragraf: Polárny kruh (autobiografia, Slovenský spisovatel Bratislava 1991, druhé vydání Tatramedial v roce 2001)

Джерела

• Feldek proti Slovenskej republike