Дібрівський кінний завод
| 50°2′15.608760100008″ пн. ш. 33°30′18.072360100011″ сх. д. / 50.03767° пн. ш. 33.50502° сх. д. | |
| Тип | державне підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | державне підприємство |
| Спеціалізація | розведення коней |
| Засновано | 1888 |
| Засновник(и) | Дмитро Романов |
| Штаб-квартира | Полтавська область, Дібрівка |
| Ключові особи | М. В. Радченко, А. С. Лабунець |
| Співробітники | понад 820[1] |
| dubrovka.ua | |
 | |
Дібрівський кінний завод — один з найдавніших та найбільших центрів розведення рисистих коней в Україні.
У місцині, на котрій згодом було зведено завод, розводили коней принаймні від часів її перебування у володінні Кочубеїв, а згодом Муравйових-Апостолів. Опісля кількох змін власників територія потрапила до Дмитра Романова, за часів котрого було побудовано додаткові стайні, манежі[ru] та іподром. У 1889-му відкрито школи жокеїв, ветфельдшерів та інших супутніх спеціальностей. Розширення інфраструктури створило умови для розвитку племінного конярства. Під час революції 1905—1907, внаслідок невиконання умов щодо збільшення заробітної платні працівникам, будівлі та стайні заводу було спалено[2].
За радянських часів завод вважався провідним з рисистого конярства загалом та орловської породи зокрема. Опісля проголошення Незалежності, головним чином від 2010-х, мали місце проблеми щодо подальшої діяльності підприємства[3].
- ↑ Денис Птушко: Місцеві чиновники перешкоджають оформленню земельних ділянок кінних заводів. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
- ↑ Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького.— Київ : УЕ, 1992.— С. 717 (246 с.)
- ↑ Державні коні можуть опинитися на м'ясокомбінатах через приватизацію галузі. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
- Філія «Дібрівський кінний завод № 62» [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- В порталі Полтавщина [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- http://konevodstvo.su/books/item/f00/s00/z0000011/st002.shtml [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]