Перейти до вмісту

Евксеніт-(Y)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Евксеніт)
Евксеніт-(Y)
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][1]
IMA-номерIMA2022 s.p.
АбревіатураEux-Y[2]
Хімічна формула(Y,Ca,Ce,U,Th)(Nb,Ta,Ti)₂O₆
Nickel-Strunz 104.DG.05[3]
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честьгостинністьd (давньогрецька мова)[4],
іноземець (давньогрецька мова)[4]
CMNS: Евксеніт-(Y) у Вікісховищі

Евксені́т — мінерал класу оксидів, джерело отримання ніобію, талію та ін. елементів.

Історія та етимологія

[ред. | ред. код]

Евксеніт-(Y) був вперше відкритий Бальтазаром Матіасом Кейлхау в безіменному утворенні пегматиту поблизу Йольстера в норвезькій провінції Согн-ог-Ф'юране і описаний у 1840 році німецьким хіміком, геологом та мінералогом Теодором Шеерером (1813—1875). Назву дано від грец. εύξεινος — "гостинний", у зв'язку з безліччю рідкісних елементів, що входять до його складу.

У 1987 році Міжнародна мінералогічна асоціація (IMA) змінила назву мінералу на евксеніт-(Y) через домінуючий в ньому ітрій.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Складний оксид ітрію, титану, танталу, ніобію координаційної будови.

Склад широко варіює, відповідаючи формулі:

(Y, Ca, Ce, U, Th)(Nb, Ta, Ti)2O6

або узагальненій: АВ2 (О, ОН)6 де А — Y, U, Са, Се, Th, Pb, Fe2+, Mg, Mn; B — Nb, Ti, Та, рідше Fe3+, Sn.

У групі А переважають рідкісні землі ітрієвої групи (18,5-35,5 %), а серед них ітрій. У групі В переважає ніобій.

Мінерал звичайно частково або повністю метаміктний. Сингонія ромбічна, структурний тип ферсміту. Утворює ізоморфні ряди з полікразом (у групі В переважає Ti), танталевксенітом (в групі В переважає Та) і з ферсмітом (в групі В переважає Nb, а в групі А — Са). Виділяється у вигляді незавершених кристалів стовпчастого і пластинчатого вигляду. Відомі двійники та зростки.

Колір чорний, бурувато-чорний. У тонких уламках просвічує червоно-бурим кольором. Риса жовтувато-бура. Блиск алмазний зі смолистим відливом. Злам раковистий.

Твердість 5-6, густина 4,5-5,9. Е. — акцесорний мінерал лужних гранітоїдів.

Відомий як компонент гранітних пегматитів, уламкових чорних пісків.

Асоціація: альбіт, мікроклін, біотит, мусковіт, ільменіт, монацит, ксенотим, циркон, берил, магнетит, гранат, аланіт, гадолініт, ешиніт-(Y), торит, уранініт, бетафіт, колумбіт.

Поширений по всьому світу. Зустрічається в рідкісноземельних гранітних пегматитах, типова місцевість мінералу — у Йольстері, Сунн-фьорд (Норвегія). При руйнуванні гранітів нагромаджується в розсипах (шт. Айдахо, Арізона, Вайомінг та Колорадо США). Інші місця включають Уральські гори Росії; район Мінас-Жерайс, Бразилія; район міста і комуни Ампангабе, Мадагаскар; провінція Онтаріо, Канада.

Евксеніт — джерело отримання Nb, Та та ін. елементів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]