Егон фон Найндорфф

Егон фон Найндорфф
нім. Egon von Neindorff
Народився	12 вересня 1892(1892-09-12) Кобленц, Рейнланд-Пфальц
Помер	15 квітня 1944(1944-04-15) (51 рік) Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Лицарський хрест 2-го класу орден дому Саксен-Ернестіне Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Егон фон Найндорфф (нім. Egon von Neindorff; 12 вересня 1892, Кобленц — 15 квітня 1944, Тернопіль) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вермахту (1 квітня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у райхсвері, служив у піхоті. З 1 вересня 1939 року — командир 456-го, з 10 січня 1940 року — 433-го піхотного полку. Учасник Французької і Балканської кампаній, після останньої його полк був залишений в Югославії, а в листопаді 1941 року переведений на Крит. З липня 1942 року — командир 1-ї фортечної бригади «Крит». З 20 вересня 1942 року — командир 189-ї резервної, з 1 травня 1943 року — 356-ї піхотної, з 15 травня 1943 року — 189-ї резервної дивізії. З 5 жовтня 1943 року — командир 216-ї, з 16 грудня 1943 року — 6-ї, з 17 січня 1944 року — 36-ї піхотної дивізії. З 22 січня 1944 року — комендант Тернополя. Загинув у бою.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Військова медаль (Османська імперія)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й клас (Болгарія)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу
  • 1-го класу (2 квітня 1944)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (2 і 18 квітня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (4 квітня 1944)
  • дубове листя (№ 457; 17 квітня 1944, посмертно)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М. : Яуза-пресс, 2007. — С. 297. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2. (рос.)

Посилання

• Нагороди. [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.]