Едвард Любовський
Едвард Любовський | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Edward Lubowski ![]() | ||||
![]() | ||||
Народився | 19 березня 1837 ![]() Краків, Вільне місто Краків ![]() | |||
Помер | 17 травня 1923 (86 років) ![]() Варшава, Польська Республіка ![]() | |||
Поховання | Повонзківський цвинтар ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | театральний критик, драматург, письменник, публіцист, правник, перекладач ![]() | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], публіцистика[1], право[1], перекладацтво[d][1] і театральна критикаd[1] ![]() | |||
Alma mater | Ягеллонський університет ![]() | |||
Мова творів | польська ![]() | |||
Учасник | Польське повстання 1863—1864 ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Едвард Любовський (пол. Edward Lubowski; нар. 19 березня 1837, Краків, Польща — 17 травня 1923, Варшава, Польща) — польський драматург і письменник. Театральний критик.
Вивчав право в Ягеллонському університеті в Кракові. Брав участь в діяльності патріотичних студентських гуртків.
Учасник польського повстання 1863 року. Перебував в ув'язненні в Австрійській імперії.
З 1866 жив у Варшаві, де редагував «Kurier Świąteczny» і «Rodzina», як фейлетоніст і театральний критик співпрацював з багатьма іншими виданнями.
Похований на старому Повонзківському цвинтарі у Варшаві (кв. 74-1-23 / 24)[2].
Е. Любовський — видатний польський драматург, комедіограф. Представник позитивізму.
Дебютував в пресі в 1860.
Перші твори створив під сильним впливом творчості Мольєра і Ежена Скриба, пізніше — Олександра Дюма-сина.
Автор комедій і фарсів, драматичних і історичних п'єс, одноактних бурлесків, повістей і мемуарів.
- Комедії і водевілі
- Pewność siebie (1858),
- Kariery (1862),
- Protegowany (1865),
- Żony uczonych (1866),
- Ubodzy w salonie (1867) і ін.
- Драми
- Żyd (1868),
- Gonitwy (1874),
- Nietoperze (1874),
- Przesądy (1876),
- Sąd honorowy (1876),
- Pogodzeni z losem (1876),
- Jacuś (1884),
- My się kochamy (1887),
- Bawidełko (1891)
- Monsieur Blaise (1892),
- Królewicz (1895),
- Światowe rozrywki (1899)
- Nie wszystko złoto … (1901)
- Dzień Wigilii,
- Kiedyż obiad ?,
- Kto to? та ін.
Створив низку прозових творів. Основні теми — польське повстання 1863 року і суспільно-побутові проблеми:
- Wierzące dusze (в 2-х томах, 1864),
- Silni i słabi (1865),
- Co się stało w małym miasteczku (1867),
- Co się stało w małym miasteczku (1867),
- Aktorka (1871),
- Na pochyłości (1874),
- Cichy Janek i głośny Franek (1879),
- Skąpiec,
- Krok dalej (1885) та інші.
Протягом багатьох років друкував статті з оглядами театральних постановок в газетах і журналах «Bluszcz», «Tygodnik Ilustrowany», «Biblioteka warszawska», «Kurier warszawski».
Перекладав з англійської Шекспіра.
На тему Лубовського Ігнацій Шрайбер написав «Драматична творчість Едварда Любовського» (1929).
2 травня 1923 р. Едвард Любовський був нагороджений Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі[3].
Велика ілюстрована енциклопедія Гутенберга (1934—1939)
- Любовський Едуард / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 доп.). - СПб., 1890—1907.
- Lubowski Edward [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Lubowscy. cmentarze.um.warszawa.pl. Процитовано 19 грудня 2019.
- ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924. Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926, s. 35.
- Народились 19 березня
- Народились 1837
- Уродженці Кракова
- Померли 17 травня
- Померли 1923
- Померли у Варшаві
- Поховані на Повонзківському цвинтарі
- Випускники Ягеллонського університету
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Драматурги Російської імперії
- Письменники Російської імперії
- Перекладачі з англійської
- Польські перекладачі
- Учасники Польського повстання (1863—1864)
- Польські письменники
- Польськомовні письменники