Очікує на перевірку

Едмон Пріва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едмон Пріва
фр. Edmond Privat
Народився19 серпня 1889(1889-08-19)
Женева, Швейцарія
Помер28 серпня 1962(1962-08-28)[1][2] (73 роки)
Ролль, Ньйон (район), Во, Швейцарія[1]
Країна Швейцарія
 Франція
Діяльністьантивоєнний активіст, журналіст, поет, письменник, есперантист, історик, викладач університету, драматург, esperantologist
Alma materЖеневський університет
ЗакладНевшательський університет
Мова творівесперанто[3] і французька[3]
ЧленствоInternational Central Committee of the Esperanto Movementd, Universala Esperanto-Asocio і Swiss Esperanto Societyd
Конфесіяквакерство
У шлюбі зYvonne Bouvierd
Автограф

CMNS: Едмон Пріва у Вікісховищі

Едмон Пріва (фр. Edmond Privat; 17 серпня 1889, Женева — 28 серпня 1962, Ролль) — франкомовний швейцарський есперантист, історик, професор Женевського університету, письменник (поет і драматург), журналіст. Перший історик есперанто-руху.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчивши мову есперанто у віці 14 років, Едмон Пріва вже в наступному 1904 році, спільно з Гектором Годлером, майбутнім засновником UEA, організував видання журналу «Молодий есперантист» (Juna esperantisto).

У 1905 році він пішки дійшов до Булонь-сюр-Мера, де взяв участь у 1-му Всесвітньому конгресі есперантистів.

Едмон Пріва неодноразово здійснював подорожі з метою пропаганди есперанто: в 1907—1908 роках відвідав Америку, Англію і Францію; в 1912 році — Росію і країни Центральної Європи.

Свідченням його активної есперанто-діяльності служать ті факти, що він представляв есперанто в Лізі Націй, був президентом UEA, організовував міжнародні конференції і радіопередачі мовою есперанто. Крім есперанто-руху, Пріва брав участь і в громадському житті своєї країни, а також вів педагогічну діяльність, будучи автором ряду підручників.

Помер Едмон Пріва в 1962 році.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Карл (Karlo, 1909) — підручник у вигляді дидактичного роману. Перевидавався 18 разів.
  • У тиші (Tra l'silento, 1912) — збірник віршів.
  • Гіневра (Ginevra, 1913) — драма у віршах, написана за сюжетом давньої кельтської легенди.
  • Історія есперанто (Historio de la lingvo Esperanto, перший том — 1912, другий — 1927)
  • Життя Заменгофа (Vivo de Zamenhof, 1920)
  • Вираження почуттів у есперанто (Esprimo de sentoj en Esperanto, 1931)
  • Відносини між народами (Interpopola konduto, 1934)
  • Пригоди піонера (Aventuroj de pioniro, 1963) — книга, в якій описані погляди Пріва на життя, його зустрічі з багатьма видатними особистостями свого часу.
  • Життя Ганді (Vivo de Gandi, 1967)

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Королевич А. І.   Е. Пріва — перший історик есперанто-руху // Книга про есперанто. — Київ: Наукова думка, 1989. — 256 с. — ISBN 5-12-000985-9.

Посилання

[ред. | ред. код]