Едуард Дайзенгофер

Едуард Дайзенгофер
Eduard Deisenhofer
Народження	27 червня 1909(1909-06-27) Фрайзінг, Королівство Баварія, Німецька імперія
Смерть	31 січня 1945(1945-01-31) (35 років) Арнсвальде, Третій Рейх
Країна	Третій Рейх
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1930-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Оберфюрер СС
Формування	Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер» 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» 10-та танкова дивізія СС «Фрундсберг»
Командування	21-й панцергренадерський полк СС 5-та танкова дивізія СС «Вікінг» 17-та панцергренадерська дивізія СС «Ґьотц фон Берліхінген» 15-та ваффен-гренадерська дивізія СС
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За вислугу років у СС» (12 років) Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами Орден Хреста Свободи 4-го класу з мечами Золотий німецький хрест Срібний нагрудний знак ближнього бою Цивільний знак СС Йольський свічник СС Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Спортивний знак СА Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Штурмовий піхотний знак в сріблі Дем'янський щит

Едуард Дайзенгофер (нім. Eduard Deisenhofer; 27 червня 1909, Фрайзінг — 31 січня 1945, Арнсвальде) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ранні роки

Едуард Дайзенгофер народився 27 червня 1909 року в місті Фрайзінг. Здобув вищу юридичну освіту, став доктором права. 25 травня 1930 року Дайзенгофер вступив в НСДАП (партійний квиток № 250 226), а 1 жовтня 1930 року в СС (службове посвідчення № 3 642). З 9 листопада 1933 командир 1-го штурму 3-го штандарта СС. 18 березня 1934 року перейшов в Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер». У червні 1934 року переведений в частини посилення СС і 22 жовтня 1934 призначений командиром взводу у 2-му штурмбанні 2-го штандарту СС. У лютому 1935 переведений в концтабір Дахау, а в квітні зарахований в вартовий загін СС «Верхня Баварія». З квітня 1935 року служив в штандартах частин СС «Тотенкопф».

Друга світова війна

19 жовтня 1939 року стає командиром II батальйону 1-го полку СС «Тотенкопф», а з травня 1940 року — II штурмбанна добровольчого штандарта СС «Нордвест». 22 квітня 1941 призначений командиром запасного піхотного батальйону СС «Ост». З 13 серпня 1941 був командиром I батальйону 9-го піхотного полку СС, а з 1 липня 1942 року — запасного мотоциклетного батальйону СС. Більша частина служби Дайзенгофера пройшла в дивізії СС «Тотенкопф».

У вересні 1942 року він був переведений на викладацьку роботу, а потім служив в Головному оперативному управлінні СС. 20 березня 1944 року Едуард був переведений в 10-ту танкову дивізію СС «Фрундсберг», де він командував 21-м панцергренадерським полком СС. З 6 по 12 серпня 1944 року Дайзенгофер командував 5-ю танковою дивізією СС «Вікінг».

12 серпня 1944 був зарахований в резерв, але вже 30 серпня очолив 17-ту панцергренадерську дивізію СС «Ґьотц фон Берліхінген», на чолі якої залишався до 30 вересня 1944 року. 26 січня 1945 року призначений командиром 15-ї ваффен-гренадерської дивізії СС. 31 січня 1945 року Едуард Дайзенгофер загинув в боях з радянськими військами в районі Арнсвальде.

Звання

• Манн СС (9 листопада 1930)
• Шарфюрер СС (8 липня 1932)
• Труппфюрер СС (17 травня 1933)
• Обертруппфюрер СС (21 серпня 1933)
• Штурмфюрер СС (9 листопада 1933)
• Унтерштурмфюрер СС (1934)
• Оберштурмфюрер СС (24 квітня 1934)
• Гауптштурмфюрер СС (15 вересня 1935)
• Штурмбаннфюрер СС (2 жовтня 1938)
• Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1942)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1944)
• Оберфюрер СС (1 січня 1945)

Нагороди

• Цивільний знак СС (№2 013)
• Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Спортивний знак СА в бронзі
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (20 червня 1940)
  • в сріблі
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (26 червня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Орден Хреста Свободи (Фінляндія)
  • 4-го класу з мечами
  • 3-го класу з мечами (19 грудня 1941)
• Німецький хрест в золоті (29 квітня 1942) як штурмбаннфюрер СС і командир I батальйону 1-го піхотного полку СС «Тотенкопф»
• Лицарський хрест Залізного хреста (8 травня 1942) як штурмбаннфюрер СС і командир I батальйону 1-го піхотного полку СС «Тотенкопф»
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (21 липня 1942)
• Дем'янський щит
• Нагрудний знак ближнього бою в сріблі (1944)

Див. також

• Мартін Кольрозер
• Гайнц Ламмердінг
• Вальдемар Фегелейн
• Карл фон Оберкамп
• Фріц Фрайтаг

Джерела

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.