Едіт Фланіген
| Едіт Фланіген | |
|---|---|
англ. Edith M. Flanigen  | |
 | |
| Народилася | 28 січня 1929 (95 років) Баффало, Нью-Йорк, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Сірак'юський університет (1952) D'Youville Universityd |
| Галузь | неорганічна хімія |
| Заклад | D'Youville Universityd Honeywell UOPd Union Carbide |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США[1] |
| Нагороди | |
Едіт Мері Фланіген (англ. Edith Marie Flanigen; 28 січня 1929) — американська хімікиня. Синтезувала смарагд, розробляла цеоліти для молекулярних сит у компанії Union Carbide.[2][3]
Едіт Мері Фланіген народилася 28 січня 1929 року в місті Баффало, Нью-Йорк. Вона та її дві сестри, Джоан і Джейн, зацікавились хімією в школи, завдяки своєму учителю. Три сестри продовжували вивчати хімію в коледжі Д'Ювіль.[4] Після коледжу Джоан та Едіт отримали ступінь магістра з хімії в Сіракузькому університеті.[4] У 1952 році Едіт Фланіген отримала ступінь магістра з неорганічної фізичної хімії.[5]
У 1952 році Едіт Фланіген влаштувалася до компанії Union Carbide.[6] Спершу займалася ідентифікацією, очисткою і виокремленням різних силіконових полімерів. У 1956 році вона перейшла до відділу молекулярних сит.[5] У 1973 році вона стала першою жінкою в Union Carbide, яка отримала посаду корпоративного наукового співробітника, а в 1986 році — старшого корпоративного наукового співробітника. В 1988 році Фланіген перевелася в UOP (спільне підприємство Union Carbide і Allied Signal), де вона була призначена старшим науковим співробітником. У 1994 році вона пішла на пенсію, але ще до 2004 року надавала консультантські послуги компанії.[7]
За 42-річну кар'єру в Union Carbide Едіт Фланіген винайшла понад 200 різних синтетичних речовин, була авторкою або співавторкою 36 публікацій, і отримала принаймні 109 патентів на винаходи.[8]
У 1956 році Flanigen почала працювати над молекулярними ситами.[5] Молекулярні сита - це кристалічні сполуки з порами молекулярного розміру, які можуть фільтрувати або відокремлювати дуже складні речовини. Едіт Фланіген винайшла цеоліт Y. Цеоліт Y є спеціальним типом молекулярного сита, який міг би очистити нафту. Цеоліт Y був ефективнішим за свого попередника цеоліт X. При рафінуванні сирої нафти, цеоліт розділяв її на різні фракції. Цеоліти, які відкрила Фланіген, використовуються як каталізатори для підсилення хімічних реакцій. Цеоліт Y є каталізатором, який підвищує кількість бензину, який фракціонується з нафти, роблячи нафтопереробку безпечнішою і продуктивнішою. [9]
На додаток до своєї роботи на молекулярних ситах, Фланіген є співавтором винаходу синтетичного смарагду[10]. Смарагди використовувалися, в основному, в мазерах (попередниках лазерів) та у ювелірній справі. [11]
Фланіген отримав багато нагород і відзнак. Вона була першою жінкою-лауреаткою медалі Перкіна у 1992 році. Вона також була введена в Національну залу слави винахідників у 2004 році.[3]
У 2014 році було засновано премію Едіт Фланіген від Берлінського університеті ім. Гумбольдта. Нагороду призначають щорічно видатному вченому на ранньому етапі його кар'єри. Першу нагороду отримала Наташа Крінс з Паризького університету.[13]
20 листопада 2014 року президент Барак Обама нагородив Фланіген Національною медаллю технологій та інновацій за її внесок у науку.[14]
- 1991: Премія піонерів у хімії[15]
- 1992: Едіт М. Фланіген стала першою жінкою в історії, яка отримала престижну медаль Перкіна.[7]
- 1993: медаль Гарвана-Оліна [16]
- 2004: Національна зала слави винахідників[3]
- 2004: Премія Лемельсона [7]
- 2014: Національна медаль технологій та інновацій[17]
- ↑ https://www.nae.edu/MembersSection/Directory20412/29808.aspx
- ↑ Carey, Charles W. (2002). American Inventors, Entrepreneurs, and Business Visionaries. New York: Infobase Pub. ISBN 0816068836. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 4 лютого 2015.
- ↑ а б в Edith Flanigen. National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу за листопад 29, 2014. Процитовано 4 лютого 2015.
- ↑ а б Orna, 2009, с. 53.
- ↑ а б в Engineering.com.
- ↑ Moriarty.
- ↑ а б в Lemelson-MIT, 2004.
- ↑ Miller, 2009.
- ↑ NIHF.
- ↑ US 3306922.
- ↑ InventorOfTheWeek.
- ↑ E. M. Flanigen, J. M. Bennett, R. W. Grose, J. P. Cohen, R. L. Patton, R. M. Kirchner, J. V. Smith (1978). Silicalite, a New Hydrophobic Crystalline Silica Molecular Sieve. Nature. 271: 512—516. doi:10.1038/271512a0.
- ↑ The Edith Flanigen Award 2014. Humbold University of Berlin. Процитовано 17 січня 2015.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ President Obama Presents the National Medals of Science & National Medals of Technology and Innovation. The White House. 20 листопада 2014. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015.
- ↑ Chemical Pioneer Award. American Institute of Chemists. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Marsh, 1992, с. 7.
- ↑ Jackson.
- Jackson, David (3 жовтня 2014). Obama honors nation's top scientists. USA Today. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- Orna, Mary (2009). "Women Chemists in the National Inventors' Hall of Fame: Their remarkable lives and their award-winning research". Bulletin for the History of Chemistry. 34 (1). Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 26 червня 2019.
- Moriarty, Barbara. Dr. Edith Marie Flanigen. The American Chemical Society, Chicago Section, Women Chemists Committee. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.
- Engineering.com. Edith Flanigen. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.
- InventorOfTheWeek. Inventor of the Week: Edith Flanigen. MIT School of Engineering. Архів оригіналу за 15 квітня 2003. Процитовано 10 січня 2014.
- Lemelson-MIT (2004). Edith Flanigen: 2004 Lemelson-MIT Lifetime Achievement Award Winner. MIT School of Engineering. Архів оригіналу за 3 серпня 2004. Процитовано 5 січня 2014.
- Marsh, Andrea C. (1992). "Short List, In the Chemistry". Syracuse University Magazine. 9 (2): 7. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- Miller, Susan (1 травня 2008). Syracuse University to present honorary degrees to nine individuals of exceptional achievement at Commencement May 11. SU News. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 5 січня 2014.
- NIHF. Inventor Profile: Edith Flanigen. National Inventors Hall of Fame. Архів оригіналу за листопад 29, 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
- UOP (19 жовтня 2012). Honeywell's UOP honors Avelino Corma at Edith M. Flanigen Honeywell invitational lecture in material science series. Honeywell UOP. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
- US 3306922, Flanigen, Edith M .; Річард М. Баррер & Patrick J. Denny, «Молекулярні ситові адсорбенти», опубліковано 22 березня 1961 р. видано 28 лютого 1967 року
- US 3341302, Flanigen, Edith M. & Аллан Тейлор, «Метод флюсового розплаву для вирощування монокристалів, що мають структуру берилу», опубліковано 6 жовтня 1964 р. видана 12 вересня 1967
- Жінки-науковці
- Народились 28 січня
- Народились 1929
- Уродженці Баффало
- Випускники Сірак'юського університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Лауреати премії Лемельсона
- Нагороджені медаллю Перкіна
- Нагороджені медаллю Гарвана-Оліна
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Нагороджені Національною медаллю технологій та інновацій США
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Члени Національної інженерної академії США
- Хіміки США
- Жінки-хіміки