Смарагд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смарагд
Загальні відомості
Хімічна формулаБерил з хромом
Be3Al2(SiO3)6::Cr
Ідентифікація
КолірЗелений
СингоніяГексагональна
Твердість7,5–8,0
БлискСкляний
Колір рисиБіла
Густина2,70–2,78
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення1,576–1,582
CMNS: Смарагд у Вікісховищі

Смара́гд (від лат. smaragdus, грец. σμάραγδος, smáragdos), або ізумру́д[1] (від перс. زمرّد‎, zumurrud, тур. zümrüt) — мінерал, дорогоцінний камінь 1-го класу. Крупні бездефектні смарагди густого забарвлення вагою більше 5 каратів цінуються дорожче за алмази.

Назва

[ред. | ред. код]

Обидві назви походять від семітського кореня b-r-q «сяяти» (сер. івр. בָּרֶקֶת‎ барекет «смарагд», аккадське «баррагту» — «блищати»), який із часом трансформувався у грецьке «смарагдос» — «зелений камінь» (E.Theophrastus, 315 р. до н. е.). Далі це слово перетворилося на перське «зуммуруд», пізніше турецьке «зумрут», через яке в українську та російську мови було запозичене слово «ізумруд» (рос. изумруд, раніше изумрутъ). Із цього ж джерела також утворилися санскр. मरकत marakata, лат. smaragdus і його середньовічний варіант esmeraldus, esmeralda.[2]

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.), де, зокрема зазначено: «гема дуже красива і серед людей дуже ціниться».

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Смарагд є прозорим різновидом берилу Be3Al2(SiO3) 6, забарвленим в трав'янисто-зелений колір оксидом хрому Cr2O3 або оксидом ванадію V2O3 з домішкою оксиду заліза Fe2O3 (південноафриканські смарагди).

Дорогоцінний камінь. Ізоморфні домішки: Mg2+, Fe2+, Fe3+, V3+. Кристали гексагонально-призматичні, коротко- і довгостовпчаті, переважно розміром 2—5 х 1—1,5 см. Нерідко зростки кристалів, включення в інші мінерали. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Густина 2,6. Тв. 7,5—8,0. Утворюється з берилій-флуороносних газово-рідинних розчинів у ході пегматитового, ґрейзенового і гідротермального процесів за участю хромовмісних бічних порід. Зустрічається з флогопітом, мусковітом, плагіоклазами, кальцитом.

Родовища пов'язані з плагіоклаз-флогопітовими ґрейзенами в ультрамафітах: Урал (Росія); Трансвааль (ПАР); Мінас-Жерайс (Бразилія); Раджастхан (Індія); Зімбабве, Замбія та ін.) і з телетермальними альбітовими або кальцитовими жилами в чорних вуглистих сланцях і вапняках (Чівор, Мусо в Колумбії).

Основні родовища ювелірних смарагдів знаходяться в копальні Мусо (Колумбія), Трансваалі (ПАР) і на Уралі (Росія).

Історія

[ред. | ред. код]

Смарагд використовувався людьми, починаючи з давніх часів. Свідчення вказують, що у III столітті до н. е. поблизу Червоного моря розробляли перші родовища смарагдів. У IV ст. до н. е. дорогоцінні зелені камені почали продаватися на ринках Вавилону.

Якщо посилатися на християнські легенди, то чаша Святого Грааля була виготовлена ​​зі смарагдів. Скрижалі Гермеса, на яких записана вся мудрість світу, були створені з цільного смарагда. Джерела також вказують на те, що дорогоцінні зелені камені для неї були фаворитами. В Єгипті були створені навіть «шахти Клеопатри», де добували смарагди для імператриці.

Різновиди

[ред. | ред. код]
  • Смарагд австралійський (блакитно-зелений берил, забарвлення якого варіює від майже безбарвної до смарагдово-зелених тонів; знайдений у пегматитовій жилі поблизу Еммавілла, штат Новий Південний Уельс (Австралія), в слюдяних сланцях і в пегматитовій жилі в Пуне, штат Західна Австралія).
  • Смарагд африканський (смарагд від жовто-зеленого до темно-зеленого кольору з родовищ Африки; знахідки: окр. Лейдсдорп, пров. Трансвааль; кристалічні сланці Сандвани поблизу Белінгве, Зімбабве).
  • Смарагд бразильський (бліді смарагди або світло-жовто-зелені берили; кристали у вигляді гексагональних призм з певними вадами; зустрічаються в пустотах змінених мармурів у Карнаіба, штат Баїя, Бразилія).
  • Смарагд вілюйський (вілюїт — різновид везувіану, що містить 2—4 % В2О3).
  • Смарагд індійський (зелений кварц з тріщинуватістю, яку створюють спеціальною обробкою).
  • Смарагд іспанський (торгова назва зеленого скла).
  • Смарагд капський (торговельна назва преніту з родовищ Капської провінції у Південній Африці).
  • Смарагд конголезький (діоптаз).
  • Смарагд кускузький (смарагд з родов. Кускуз, Колумбія).
  • Смарагд літіїстий (торговельна назва смарагдово-зеленого різновиду сподумену, інші назви — гідденіт, сподумен-смарагд).
  • Смарагд-малахіт (зайва назва евхроїту — смарагдово-зеленого водного арсенату міді Cu2[OH|AsO4]•3H2O).
  • Смарагд мідистий (торговельна назва прозорого різновиду діоптазу).
  • Смарагд мідний.
  • Смарагд мідно-кремнистий (діоптаз).
  • Смарагд нікелистий (заратит).
  • Смарагд перуанський (торговельна назва смарагду з родов. Перу).
  • Смарагд помилковий (торговельна назва зеленого флюориту).
  • Смарагд сандаванський (місцева назва смарагду густо-зеленого кольору і порівняно менш прозорого; знайдений у долині Сандаван (р-н Белінгве), Зімбабве).
  • Смарагд східний (прозорий коштовний корунд зеленого кольору).
  • Смарагд уральський (торговельна назва демантоїду).
  • Смарагд Чатам (торговельна назва штучного (синтетичного) смарагду фірми «Чатам»).

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Зліва направо: індійське смарагдове намисто, смарагд Гачала (858 каратів) і смарагдове намисто Маккей (в центрі — 167-каратний смарагд). Національний музей природознавства (Вашингтон, США)
    Зліва направо: індійське смарагдове намисто, смарагд Гачала (858 каратів) і смарагдове намисто Маккей (в центрі — 167-каратний смарагд). Національний музей природознавства (Вашингтон, США)
  • Каблучка з високоякісним смарагдом «Chalk» (37 каратів). Національний музей природознавства.
    Каблучка з високоякісним смарагдом «Chalk» (37 каратів). Національний музей природознавства.
  • Кристали смарагду.
    Кристали смарагду.
  • Смарагди після ограновування
    Смарагди після ограновування
  • Колумбійські смарагди
  • 1,7 x 1,5 x 1,3 см, Мусо, департамент Бояка
    1,7 x 1,5 x 1,3 см, Мусо, департамент Бояка
  • 1,6 x 1,6 x 0,8 см
    1,6 x 1,6 x 0,8 см
  • 3,5 x 3,4 x 2,3 см
    3,5 x 3,4 x 2,3 см

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Прикметно, що в країнах ісламу зелений смарагд позитивно сприймався як бажаний магічний камінь. Християнська традиція навпаки, вважала його чаклунським каменем, породженим пеклом. За легендою найбільший смарагд впав на землю з шолому Люцифера, при вигнанні його з неба. Чаша Грааля була висічена саме з цього смарагда.
  • Збереглися зображення двобою святого Юрія (Георгія) зі змієм (втіленням зла), в яких тіло змія зроблено зі смарагдів.
  • Смарагд був одним з 12 дорогоцінних каменів, які за Божим наказом, прикрашали наперсник (нагрудна чотирикутна пектораль) першого первосвященика Аарона (Вихід 28:17—20).
  • Алхімічні настанови з виготовлення філософського каменю, що спроможний перетворювати метали в золото й давати безсмертя, були (на переконання алхіміків) написані на смарагдовій скрижалі. В історії міфів ця скрижаль являє собою величезний смарагд на якому висічені постулати окультних наук. Цей смарагд нібито було знайдено поруч з мумією єгипетського бога мудрості Тота, якого ототожнюють з Гермесом.
  • Ернан Кортес у 1519 р. отримав в дар від імператора ацтеків Монтесуми смарагдове намисто з каменями виняткової краси. Відомий конкістадор мав колекцію смарагдів, до якої належав один із найбільш унікальних смарагдів усіх часів — «Королева Ізабелла» (вагою у 964 карата). За свідоцтвами Кортеса, в Палаці правосуддя в Теночтітлані (Мехіко) у ацтеків зберігався смарагд розміром у страусине яйце.
  • Найбільш крупні необроблені смарагди: смарагд герцога Девонширського (1383,9 кар.) і «Емілія» (7025 кар.) з Колумбії, Каковіна-Кочубея (зросток масою 2226 г) і «Славний уральський» (3362 кар.).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://sum.in.ua/s/izumrud
  2. ↑ Online Etymology Dictionary

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смарагд&oldid=42577306