Перейти до вмісту

Еканіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еканіт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA1967 s.p. Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураEk[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаCa₂ThSi₈O₂₀ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.EA.10[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 872.1.1.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групаspace group I422d Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьлюдина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьРатнапура[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Еканіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Еканіт[6] — незвичайний силікатний мінерал з хімічною формулою Ca
2ThSi
8O
20 або (Ca,Fe,Pb)
2(Th,U)Si
8O
20. Він є членом групи стисіїту. Це один з небагатьох дорогоцінних каменів, які є природно радіоактивними. Більшість еканіту видобувається на Шрі-Ланці, хоча поклади також є в Росії та Північній Америці. Прозорі та добре забарвлені камені зустрічаються рідко, оскільки радіоактивність спричиняє тенденцію до деградації кристалічної матриці з часом у процесі, відомому як метаміктизація.

Типовою місцевістю є Ехеліягода, район Ратнапура, провінція Сабарагамува, Шрі-Ланка, де мінерал був вперше описаний в 1955 році шрі-ланкійським вченим Ф. Л. Д. Еканаяке[7][8] і названий на його честь.[7]

У Шрі-Ланці зразки мінералів зустрічаються у вигляді уламкової гальки. У горах Томбстоун Юкону, Канада, мінерал знайдено в сієнітових льодовикових ератичних валунах. На Альбанських пагорбах Італії його знаходять у вулканічних викидах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  4. ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  5. ↑ F C. G. Ekanite, a New Metamict Mineral from Ceylon // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 1961. — Vol. 190, Iss. 4780. — P. 997–997. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/190997A0
  6. ↑ Шаблон:Еканіт
  7. ↑ а б New Minerals, American Mineralogist
  8. ↑ B. W. Andeson; G. F. Claringbull; R. J. Davis & D. K. Hill (1961). Ekanite, a new metamict mineral from Ceylon. Nature. 190 (4780): 997. Bibcode:1961Natur.190..997A. doi:10.1038/190997a0.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еканіт&oldid=44154374