Екер
Еке́р (від фр. équerre — «кутник», «накутник», «косинець»)[1] — простий механічний або оптичний маркшейдерсько-геодезичний прилад для побудови на місцевості кутів величиною 45°, 90°, 135°.
У практиці застосовуються металеві (восьмигранний, циліндричний, конічний, кульовий) та оптичні екери (одно-, дво-, тридзеркальні, одно-, дво-, трипризмові).
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Екер // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 87. — ISBN 978-966-7407-83-4.