Екземпляризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаття є частиною циклу про
схоластику
Джерела
Течії
Схоластики

Рання схоластика:
Рабан Мавр | Ноткер Німецький | Гуго Сен-Вікторський | Алкуїн | Йоан Скот Еріугена | Аделард Батський | Іоанн Росцелін | П'єр Абеляр | Гільберт Порретанський | Іоанн Солсберійський | Бернард Шартрський | Амальрік із Бена | Петро Даміані | Ансельм Кентерберійський | Бонавентура | Беренгар Турський | Гійом із Шампо | Давид Динанський | Петро Ломбардський
Середня схоластика:
Альберт Великий | Тома Аквінський | Дунс Скот | Августин Блаженний | Аверроес | Вітело | Дитрих Фрейберзький | Ульріх Енгельберт | Вінсент із Бове | Жан Жандунський | Роджер Бекон | Роберт Гросетест | Олександр Гельський | Єгидій Римський | Роберт Кілвордбі | Раймунд Луллій | Марсилій Падуанський
Пізня схоластика:

Альберт Саксонський | Волтер Берлі | Микола Кузанський | Жан Буридан | Нікола Орезмський | Петро д'Альї | Вільям Оккам | Данте | Марсилій Інгенський | Лере Франсуа
Проблематика
Школи
Дискурс

Неосхоластика[en]
Портал:Католицтво

Екземпляризм (лат. exemplar — оригінал, прообраз) — термін схоластичної філософії, який використовували Бонавентура та Тома Аквінський у вченні про створення світу Богом за початковим образом та подобою, виникнення «багатьох речей з єдиної» (индивідуацію), на зразок Бога тварі.

Принцип індивідуації або екземпляризм у вченні Бонавентури

[ред. | ред. код]

Для Бонавентури центральною в його вченні є проблема індивідуації; виникнення «багатьох речей з єдиної». Бог сам-у-собі є суб'єктом який пізнає й об'єктом що пізнається. При цьому знання, яке він має про себе, повністю адекватне та тотожне тому що уявляється, бувши подобою всього, що є Богом, а ця подоба є Словом, яке виступає як повнота ідей, за зразком яких Бог творить світ. Бонавентура розрізняє два типи подоб: імітація (подоба тварі Богу) та екземплярність (індивідуація, подоба Бога тварі). З цими двома типами подоби пов'язані два типи знання: знання першого типу, тобто висхідне від кожної тварі до Бога, є множинністю в тварному розумі який пізнає, а знання, що ґрунтується на подобі тварі Богу, є Єдина породжувальна причина речей, що заключає божественні ідеї про все існуюче (подоби, зразки — exemplaries). Ідеї ​​ці не відрізняються від божественної субстанції, власне це і є Бог.

Фома Аквінський

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Gilson E. La philosophie de Saint Bonaventure. — Paris: Vrin,1943